Рішення № 92451918, 27.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2020 р. справа № 520/12888/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного військового комісаріату, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у відмові підготовки та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 року, із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 та п. 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50 %) для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355, вул. Коцарська, 56, м. Харків, 61152) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за нормами чинними на 29.01.2020 року, із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 та п. 4 Постанови № 704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50 %) для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем з 01.02.2020 не було встановлено посадовий оклад позивача та оклад за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. На думку позивача, відповідачем протиправно з 01.02.2020 не застосовано пункт 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням 50 відсотків розмір мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідачем 06.10.2020 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким він просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю посилаючись на те, що обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснено відповідачем відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч.1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши документи надані сторонами, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З січня 2015 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України

Харківським обласним військовим комісаріатом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) на ім`я ОСОБА_1 була подана довідка ФХ 122195 від 23 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до зазначеної довідки для перерахунку пенсії позивача враховано посадовий оклад у розмірі - 5360,00, оклад за військовим званням - 1410,00 грн., надбавку за вислугу років (50 %) - 3385,00 грн.. Всього грошове забезпечення складає - 10155,00 грн..

Для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідач застосував норму пункту 4 ПКМУ №704 в редакції постанови №103, положеннями якої було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

09.07.2020 позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату з проханням підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Харківський обласний військовий комісаріат листом від 31.07.2020 №ФХ-122195/1879/ВСЗ повідомив позивача, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» позивачу здійснено перерахунок пенсії, а розміри посадових окладів та окладів за військовим званням визначені відповідно до п. 4 Постанови №704. Відповідач, посилаючись на відсутність списків осіб, пенсії, яких підлягають перерахунку від ГУ ПФУ в Харківській області, повідомив про відсутність підстав для складання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.

Не погодившись із обчисленням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, здійсненим відповідачем, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон України від 20.12.1991 №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України Закон України від 20.12.1991 №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Приписами частини четвертої статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі по тексту - Постанова Кабінету міністрів України №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), установленого, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 (пункт 4 у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103).

За попередньої редакцією пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Однак, у лютому 2018 року постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі по тексту - Постанова кабінету Міністрів України №103) до Постанови Кабінету Міністрів України №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 було викладено у новій редакції, а саме: « 4.Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

У той же час, згідно із Приміткою 1 Додатку 1 до вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт та відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено що, оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На підставі викладеного, суд приходить до висновків, що розрахунки посадового окладу позивача мають проводитись шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762,00 грн., мінімальна заробітна плата - 3723,00 грн.

Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати не менше 1861,50 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921,00 грн., мінімальна заробітна плата - 4173,00 грн.

Отже, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен складати не менше 2086,50 грн.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2020 році, визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» складає 2102,00 грн., а мінімальна заробітна плата - 4723,00 грн. Таким чином, вихідний показник, який повинен братися для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути не менше 2361,50 грн.

Отже, як вбачається з правового аналізу Примітки Додатку 14 та враховуючи розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і мінімальної заробітної плати у 2020, то для коректного визначення окладу позивача за військовим (спеціальним) званням варто застосовувати мінімальний множник - прожитковий мінімум для працездатних осіб, але у розмірі не меншому за 50% мінімальної заробітної плати - 2361,60 грн. (на 2020 рік).

Цим самим суд зазначає, що величина розрахунку для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням залишалась незмінною на протязі всього існування постанови КМУ №704 та становила собою прожитковий мінімум для працездатних осіб. Однак, положення про те, що розмір множника для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, суд не може залишити поза увагою, а вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Вказаний висновок відповідає змісту рішення ЄСПЛ «Щокін проти України»: вирішення колізій у законодавстві завжди має тлумачиться на користь особи (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, Заяви №№ 23759/03 та 37943/06, від 14 жовтня 2010 року). У цьому рішенні ЄСПЛ визначено концепцію якості закону, наявна вимога, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Як зазначається в рішенні відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості і точності, порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Щодо доводів відповідача, наведених у відзиві на адміністративний позов, суд вважає необхідним наголосити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» вказав, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльності Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у відмові підготовки та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 та зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за нормами чинними на 29.01.2020 року, із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 та п. 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50 %) для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського обласного військового комісаріату (вул.Коцарська, буд. 56, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 08166355), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держром,3 під. 2 пов.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату, яка полягає у відмові підготовки та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 за нормами чинними на 29.01.2020 року, із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 та п. 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50 %) для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Харківський обласний військовий комісаріат (код ЄДРПОУ 08166355, вул. Коцарська, 56, м. Харків, 61152) підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за нормами чинними на 29.01.2020 року, із застосуванням вимог пункту 1 Приміток Додатку 1, пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 та п. 4 Постанови №704 в редакції, що діяла до внесення змін, при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та врахування відповідної відсоткової надбавки за вислугу років (50 %) для проведення з 01.02.2020 року перерахунку основного розміру пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов