Рішення № 92451776, 27.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 жовтня 2020 р. Справа № 520/10201/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 №52/4-20;

- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.05.2020 №1569 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи повний робочий день респіраторником у Харківському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРС МНС України (Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) загоні аварійно-рятувальному загоні ДСВАРС МНУ з 05.11.2001 по 31.07.2009, з 08.09.2011 по 27.08.2014 плавильником металів і сплавів на ПАТ «Автрамат», з 06.10.2014 по 30.06.2016, з 09.08.2016 по 05.02.2020 плавильником металів і сплавів на ПРАТ «ХМЗХ «Плінфа» на підставі трудової книги НОМЕР_2 та документів, що наявні у пенсійній справі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ та виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 11.11.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не врахувавши пільговий трудовий стаж згідно наданих архівних довідок та записів трудової книжки ОСОБА_1 .

Згідно записів трудової книжки та архівних довідок від 20.01.2020 №Д-2, від 19.12.2019 №Д-105, від. 05.02.2-020 №К09/07, вбачається, що ОСОБА_1 працював в Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні ДСВАРС МНС України у період з 05.11.2001 по 01.02.2004 за професією респіраторник, з 01.02.2004 за професією респіраторник, з 01.01.2006 по 31.07.2009 за професією респіраторник, в ПАТ «Автромат» у період з 08.09.2011 по 27.08.2014 за професією «плавильщик металла и сплавов 5 разряда ЛЦ», за сумісництвом «термист» з 08.09.2011 по 27.08.2014, в ПАТ «Завод Червоний Жовтень» з 06.10.2014 по 30.06.2016 на посаді плавильник металів та сплавів 5 розряду ливарного цеху, в ПРаТ «Харківський машинобудівний завод Плінфа» у період з 09.08.2016 на посаді плавильника металів та сплавів 5 розряду ливарного цеху, з 01.10.2019 по теперішній час на посаді плавильника металу та сплавів 5 розряду зварювально-заготовчого цеху.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2020 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до положень п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.

Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

10.09.2020 за вх.№01-26/68718/20 до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що стаж роботи позивача з 05.11.2001 по 31.03.2004, з 01.01.2006 по 31.07.2009, з 08.09.2011 по 27.08.2014 не зараховано до Списку 1 згідно рішення Комісії при головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 №52/4-20. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 03.08.2009 по 28.02.2011 згідно довідки №01/2-217 від 05.12.2019, необхідно надати уточнення, що умови праці та характер роботи після проведення атестації №54 від 31.03.2009 не змінилися. Період роботи з 06.10.2014 по 30.06.2016 та з 09.08.2016 по теперішній час на ПрАТ "Завод Плінфа" не можливо зарахувати до пільгового страхового стажу за Списком 1, оскільки довідки від 05.02.2020 №К09/07 та №11/09 видані з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №442 від 1 серпня 1992 року "Про порядок проведення атестації робочих місць за умови праці", а не на Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", які діяли в зазначені періоди. Просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 06.02.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до рішення від 28.02.2020 №52/4-20 комісії при головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 було відмовлено в підтвердженні стажу роботи у період з 05.11.2001 р. по 31.03.2004 р. за професією респіраторник, з 01.01.2006 р. по 31.07.2009 р. за професією респіраторник, з 08.09.2011 р. по 27.08.2014 р. за професією плавильник металу та сплавів у ливарному цеху (13.07.2012 р. присвоєна друга професія заливник металу ЛЦ).

ОСОБА_1 було відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з тим, що стаж роботи заявника з 05.11.2001 по 31.03.2004, з 01.01.2006 по 31.07.2009, з 08.09.2011 по 27.08.2014 не зараховано до Списку 1 згідно рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 №52/4-20. Для зарахування до пільгового стажу періоди роботи з 03.08.2009 по 28.02.2011 згідно довідки №01/2-217 від 05.12.2019, необхідно надати уточнення, що умови праці та характер роботи після проведення атестації №54 від 31.03.2009 не змінилися. Періоди роботи з 06.10.2014 по 30.06.2016 та з 09.08.2016 по теперішній час на ПрАТ «Завод Плінфа» не можливо зарахувати до пільгового стажу за Списком 1, оскільки довідки від 05.02.2020 №К09/07 та №К11/09 видані з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №442 від 1 серпня 1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», а не на Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», які діяли в зазначені періоди. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 , загальний страховий стаж складає 32 роки 10 місяців 20 днів.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 працював у Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні ДСВАРС МНС України у період з 05.11.2001 за професією респіраторник. 31.01.2004 переведений респіраторником до Східного регіонального воєнізованого аварійно-рятувального загону. З 01.02.2004 по 31.07.2009 працював респіраторником у Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні ДСВАРС МНС України. З 08.09.2011 по 27.08.2014 працював плавильником металів і сплавів на Публічному акціонерному товаристві «Автрамат». З 06.10.2014 по 30.06.2016 та з 09.08.2016 по теперішній час позивач працює плавильником металів і сплавів в ПРАТ «ХМЗ» «ПЛІНФА».

Крім того, з матеріалів справи вбачається наявність архівних довідок 20.01.2020 №Д-2, від 19.12.2019 №Д-105, від. 05.02.2-020 №К09/07, згідно яким підтверджується факт праці ОСОБА_1 на відповідних посадах у зазначені строки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах..

Відповідно до п.3 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

З матеріалів справи вбачається, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 10 місяців 20 днів, пільговий стаж понад 15 років 9 місяців, що відповідає вимогам ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З приводу атестацій робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ № 442 (далі - Порядок № 442) від 01 серпня 1992 року та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Таким чином, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

З наведеного можна зробити висновок, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 24.09.2020 у справі справа № 2040/6395/18.

Щодо періодів роботи з 06.10.2014 по 30.06.2016 та з 09.08.2016 по теперішній час на ПрАТ «Завод Плінфа» та посилання відповідача на не можливість зарахувати до пільгового стажу за Списком 1, оскільки довідки від 05.02.2020 №К09/07 та №К11/09 видані з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №442 від 1 серпня 1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», а не на Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», які діяли в зазначені періоди, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.7. розділу 1 Порядку № 22-1 зазначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.

Крім того, в матеріалах справи наявні довідки, а саме: довідка від 05.02.2020 №К09/07 у якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день в ПАТ «Завод Червоний Жовтень» з 06.10.2014 по 30.06.2016 на посаді плавильника металів та сплавів 5 розряду ливарного цеху, що передбачено Списком 1, розділ ХІ (оброблення металу), підрозділ 1 Ливарне виробництво, пункт «а» Робочі, код КП 11.1а постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» та довідка від 05.02.2020 №К09/07 у якій зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працює повний робочий день в ПрАТ «Харківський машинобудівний завод Плінфа» - з 09.08.2016 на посаді плавильника металів та сплавів 5 розряду ливарного цеху, з 01.10.2019 р. по теперішній час на посаді плавильника металу та сплавів 5 розряду зварювально-заготовчого цеху, що передбачено Списком 1, розділ ХІ (оброблення металу), підрозділ 1 (ливарне виробництво), код КП - постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» №461 від 24.06.2016р.

Однак в матеріалах справи відсутні докази надання зазначених довідок відповідачу для врахування їх до пільгового стажу, окрім того, також відсутні докази звернення відповідача до позивача, щодо відсутність документів доданих до заяви, котрі необхідні для призначення пенсії.

Разом з цим доказів відправлення або ознайомлення позивача з рішення комісії від 28.02.2020 №52/4-20 при головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 , до суду також не надано.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні позивачу пенсії, так як письмово не повідомляв заявника про те, які документи необхідно подати додатково, що зумовлює наявність підстав для її скасування.

Водночас, стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ та виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 11.11.2019 року суд зазначає, що дана вимога є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки умови призначення пенсії за Списком 1 визначені пунктом 1 частиною 2 статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, але рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.05.2020 року №1569 не містить висновків щодо наявності чи відсутності у позивача необхідного стажу роботи для призначення пенсії за віком, не містить висновків щодо повноти поданих документів необхідних для призначення пенсії та визначення її розміру.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що враховуючи положення статтей 5, 9 КАС України, з метою належного захисту прав, свобод та інтересів позивача, способом, що не суперечать закону, наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.03.2019 року №127/2126/17.

Щодо заявленого клопотання позивача стосовно звернення судового рішення до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки під час розгляду даної справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ та виплатити заборгованість, що виникла починаючи з 11.11.2019 року, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача заявленого відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України.

Відносно клопотання позивача щодо зобов`язання відповідача подати протягом місяця, з дня набрання законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи статті 2, 3, 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору. Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії при головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.02.2020 №52/4-20.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06.05.2020 №1569 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи повний робочий день респіраторником у Харківському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРС МНС України (Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) загоні аварійно-рятувальному загоні ДСВАРС МНУ з 05.11.2001 по 31.07.2009, з 08.09.2011 по 27.08.2014 плавильником металів і сплавів на ПАТ «Автрамат», з 06.10.2014 по 30.06.2016, з 09.08.2016 по 05.02.2020 плавильником металів і сплавів на ПРАТ «ХМЗХ «Плінфа» на підставі трудової книги НОМЕР_2 та документів, що наявні у пенсійній справі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) частину сплаченої суми судового збору в розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 27.10.2020.

Суддя Ю. О. Супрун