Рішення № 92451746, 21.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 р. № 520/11880/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Бідонько А.В.

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника позивача - Кузнецової А.А,

представника відповідача - Гусаченко Г.О.,

розглянувши в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ПАК+" (вул. Поздовжня, буд. 1, кв. 79, м. Харків, 61085) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ ПАК+", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить суд : визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК8249/299/НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.03.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ "РОСТ ПАК+" фахівцями відповідача встановлено, що в порушення вимог ч. З ст. 24 КЗпП має місце використання праці працівників без оформлення належним чином трудових відносин. Позивач не погоджується із вказаною кваліфікацією фактичних обставин, оскільки взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правове угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Позивач повідомив суд про те, що 31.01.2020 було укладено 2 цивільно-правові договори із фізичними особами, зокрема з ОСОБА_1 (договір підряду №3101/2020/2-П від 31.01.2020) та з ОСОБА_2 (договір підряду №3101/2020/1-П від 31.01.2020), які є типовими. Відповідно до п. 1.1. укладених договорів встановлено, що на умовах цього договору підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх засобів праці, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконанні роботи. Вважає, що підчас прийняття оскаржуваної постанови перший заступник начальника Головного Управління Держпраці у Харківській області Шило Сергій Миколайович не мав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 працювали у ТОВ "РОСТ ПАК +" без оформлення трудових відносин. Крім наведеного, відсутні документи щодо питання оформлення та використання у господарській діяльності праці найманих працівників, табелів робочого часу, відомостей про оплату праці, також відсутні дані щодо функціональних обов`язків, об`єму виконаних робіт, кількості відпрацьованого часу цих громадян.

Представником відповідача надано відзив на позов, в якому сторона відповідача проти вимог поданого позову заперечує (а.с. 41-52). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в ході проведення інспекційного відвідування ТОВ "РОСТ ПАК +" встановлено, що в порушення вимог ч. З ст. 24 КЗпП мав місце факт використання праці працівників без оформлених належним чином трудових відносин. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач стверджує, що характер виконуваних робіт (зокрема, прибирання поліетиленових відходів та технічне обслуговування гранулятор поліетиленової плівки) безпосередньо вказує на тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`ємом наданих послуг, а триває певний проміжок часу. Таким чином, специфіка вказаних робіт вказує саме на трудові відносини, які, однак, не були оформлені позивачем належним чином, що суперечить приписам ст. 24 Кодексу законів про працю.

Зазначає також, що відповідно до пункту 50 Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84, Головне управління Держпраці у Харківській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці. Інспекційне відвідування відносно позивача було проведено на підставі пп. 3 п. 5 Порядку №823, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2, 4- 7 цього пункту. Проаналізувавши інформацію, викладену у колективному зверненні гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (від 24.01.2020 №КОЛ-83), відповідно до якої особи повідомили, що останні працювали на ТОВ «РОСТ ПАК+» без належного оформлення трудових відносин два роки, та клопотали про проведення перевірки підприємства на предмет додержання вимог законодавства про працю та притягнути адміністрацію підприємства до відповідальності, уповноваженою посадовою особою відповідача було прийнято рішення про доцільність призначення інспекційного відвідування. У зв`язку із чим Головним управлінням Держпраці у Харківській області було видано наказ від 03.02.2020 року №250 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «РОСТ ПАК+».

Представником позивача через канцелярію суду 09.10.2020 року надана відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позов. В обґрунтування своїх доводів та заперечень проти відзиву на позов, зокрема, зазначає, що відповідно до статті 307 Цивільного кодексу України: фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Зазначає також, що з відео також неможливо встановити обставин, які викладені в акті інспекційного відвідування, а саме допущення до роботи 2-х працівників гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 , без укладання трудового договору. Наголошував на тому, що у вказаних копіях відеоматеріалів не зафіксовано виявлених осіб за виробничим процесом, а тому не можуть бути прийняті судом як належні та допустимі докази встановлення факту виконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 трудових обов`язків у ТОВ «РОСТ ПАК+».

За твердженнями представника позивача, можливий факт перебування особи на території товариства, за відсутності належних доказів виконання нею трудових обов`язків, не свідчить про виникнення трудових відносин та не підтверджує фактичного допущення зазначеної особи до роботи.

Представником відповідача 15.10.2020 року подані заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач наголошував на тому, що позивач у відповіді на відзив жодним чином не спростував висновків Головного управління Держпраці у харківській області та не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження своєї позиції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи заявленого позову, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача проти вимог заявленого позову заперечував. Зазначив, що постанова Головного управління Держпраці у Харківській області№ХК8249/299/НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.03.2020 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на ТОВ «РОСТ ПАК+» у розмірі 94460,00 грн. є законною, винесеною в межах повноважень на підставах визначених чинним законодавством України, а тому не підлягає скасуванню. Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області № 250 від 03.02.2020 року було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування №02.03-03/433 від 03.02.2020 року (а.с. 58-60)

Як встановлено судовим розглядом, підставою для проведення контрольного заходу стала інформація, викладена у колективному зверненні гр. ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (від 24.01.2020 №КОЛ-83), відповідно до якого особи повідомили, що останні працювали на ТОВ «РОСТ ПАК+» без належного оформлення трудових відносин два роки, та клопотали про проведення перевірки підприємства на предмет додержання вимог законодавства про працю та притягнути адміністрацію підприємства до відповідальності, уповноваженою посадовою особою відповідача було прийнято рішення про доцільність призначення інспекційного відвідування. У зв`язку із чим Головним управлінням Держпраці у Харківській області було видано наказ від 03.02.2020 року №250 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «РОСТ ПАК+».

Зазначена підстава для реалізації контрольних повноважень відповідає пп. 3 п.5 Порядку №823.

04 лютого 2020 року інспекторами праці Головного управління Держпраці у Харківській області проводилося інспекційне відвідування ТОВ «РОСТ ПАК+» за юридичною адресою: 61020, Харківська обл., місто Харків, вул. Цемента, буд. 3.

З повідомлених стороною відповідача обставин судом встановлено, що на початку інспекційного відвідування інспектором праці пред`явлено службове посвідчення та вручено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування директору під особистий підпис.

В ході проведення інспекційного відвідування 04.02.2020 року за фактичною адресою здійснення діяльності ТОВ «РОСТ ПАК+», а саме: м. Харків, проїзд Верещаковський, 30 відповідачем було встановлено та зафіксовано засобом відеофіксації фактичний допуск до роботи двох працівників підприємства, зокрема гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 . Зазначених працівників було опитано.

Під час розгляду справи судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 04.02.2020 року виконував роботи механіка за фактичною адресою здійснення діяльності ТОВ «РОСТ ПАК+» та на відеореєстратор зазначив, що виконує роботи механіка півтора - два тижні та знаходиться на випробувальному терміні.

Друга особа , яка була зафіксована інспекторами праці 04.02.2020року під час виконання робіт з прибирання - ОСОБА_2 , яка надала пояснення, що виконує роботи на посаді прибиральниці чотири роки з режимом роботи п`ять днів на тиждень, субота, неділя вихідні дні. Процес опитування зазначеної особи зафіксовано на відеореєстратор.

Відповідачем зазначається, що адміністрацією підприємства на вимогу інспектора праці було надано документи для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, зокрема цивільно-правові договори (договори підряду) укладені між ТОВ «РОСТ ПАК+» та громадянами ОСОБА_2 (договір підряду №3101/2020/1-П від 31.01.2020 зі строком дії до 29.02.2019) та гр. ОСОБА_1 (договір підряду №3101/2020/2-П зі строком дії до 29.02.2019), звіти підрядника б/н та без дати.

Як встановлено в ході розгляд справи, під час інспекційного відвідування позивачем фахівцям Головного управління Держпраці у Харківській області певних документів, які надані позивачем до суду разом із позовом, а саме: копія додаткової угоди до договору підряду №3101/2020/2-П від 31.01.2020 щодо ОСОБА_1 , копія звіту підрядника від 02.03.2020 щодо виконання робіт ОСОБА_1 , копія видаткового касового ордеру від 20.03.2020 року, копія додаткової угоди до договору підряду №3101/2020/1-П від 31.01.2020 року щодо ОСОБА_2 , копія звіту підрядника від 02.03.2020 щодо виконання робіт ОСОБА_2 , копія видаткового касового ордеру 20.03.2020 року позивачем під час інспекційного відвідування не надавалось.

Судом встановлено, що Інспектором Держпраці складено вимогу про надання /поновлення документів від 04.02.2020 р. № ХК 8249/299/НД (а.с. 62).

За результатами інспекційного відвідування позивача посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було складено акт інспекційного відвідування №ХК8249/299/НД/АВ від 17.02.2020 року із детальним описом виявлених порушень та припис про усунення виявлених порушень №ХК8249/299/НД/АВ/П від 17.02.2020 року (а.с. 65-69).

Судом встановлено, що на підставі акту №ХК8249/299/НД/АВ від 17.02.2020 року, яким встановлено порушення законодавства про працю, Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу №ХК8249/299/НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.03.2020 року, у відповідності до якої на ТОВ «Рост Пак +» накладено штраф у розмірі 94460 грн. (а.с. 8-12).

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу позивач звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295.

Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

У даному випадку за підсумками проведення перевірки встановлено допущення позивачем до роботи працівників гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі цивільно-правових угод без оформлення трудових договорів, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.

Щодо цивільно-правових угод № 3101/2020/2-П від 31.01.2020 р. та №3101/2020/1-П від 31.01.202, які на думку позивача відповідають ознакам договору підряду, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи представником позивача надано копію договору підряду №3101/2020/2-П від 31.01.2020 р., за умовами якої (п. 1.1.) на умовах даного договору ОСОБА_1 (Підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх засобів праці, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконанні роботи.

Пунктом 1.2 цієї угоди визначена характеристика робіт - технічне обслуговування гранулятора поліетиленової плівки (а.с. 19). Строк виконання робіт по 29 лютого 2019 року .

За договором підряду №3101/2020/1-П від 31.01.2020, укладеному між ТОВ "Рост Пак +" в особі директора ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_2 (Підрядник") Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи за завданням замовника з використанням своїх засобів праці, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконанні роботи (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 цього Договору визначена характеристика робіт - прибирання поліетиленових відходів в кількості - 15 (п`ятнадцять) тон. Кількість визначається наростаючим підсумком з 31.01.2020 по 29.02.2020.

В розділі 2 типових договорів, щодо ціни робіт, встановлено, зокрема загальна вартість (ціна) робіт складає 6000 (шість тисяч гривень) 00 копійок. Договірна ціна, визначена у п. 2.1 цього Договору, включає в себе відшкодування витрат Підрядника та плату за виконані ним роботи. Договірна ціна, визначена у п. 2.1 цього Договору, є остаточною (п.2.1, 2.2, 2.3).

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2019 № 823 (у редакції чинній на момент проведення інспекційного відвідування) (далі - Порядок № 823).

Відповідно до пп.1, 2, 3, 6 п.10 Порядку №823 встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь- якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп.1 п.10 Порядку №823), ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги (пп.2 п.10 Порядку №823), наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (пп.3 п.10 Порядку №823), фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (пп.6 п.10 Порядку №823).

Перелік посадових осіб уповноважених на проведення інспекційного відвідування та уповноважених користуватися правами, наданими п.10 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування - визначені наказом про проведення інспекційного відвідування ТОВ «РОСТ ПАК+» від 03.02.2020 №250 та направленням №02.03-03/433 від 03.02.2020 року на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування. Посвідчення інспекторів праці Головного управління Держпраці у Харківській області містяться на офіційному сайті Державної служби України з питань праці.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначенням ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з ч. 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Суд зазначає, що діяльність працівника в рамках трудового договору характеризується наступними правовими ознаками: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); не на свій страх і ризик, а шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Такі ознаки трудового договору визначені положеннями КЗпП України та іншими законодавчими актами, що регулюють трудові відносини: Закон України «Про відпустки», Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про колективні договори і угоди», Закон України «Про охорону праці».

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Таким чином, основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та в постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61 -10203св18), в яких зазначено, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналізуючи умови цивільно-правових угод № 3101/2020/1-П від 31.01.2019 та №3101/2020/2-П від 31.01.2019 і терміни розрахунку за ними, встановлено, що зазначені угоди мають ознаки трудових правовідносин.

Перелік виконуваних робіт (послуг): прибирання та надання послуг з технічного обслуговування гранулятора поліетиленової плівки носять систематичний, регулярний характер та відповідають завданням та обов`язкам за професією.

Судовим розглядом встановлено, що в ході інспекційного відвідування 04.02.2020 року за фактичною адресою здійснення діяльності ТОВ «РОСТ ПАК+», а саме: м. Харків, проїзд Верещаковський, 30 відповідачем було встановлено та зафіксовано засобом відеофіксації фактичний допуск до роботи двох працівників підприємства, зокрема гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 .

Громадянин ОСОБА_1 04.02.2020 року виконував роботи механіка за фактичною адресою здійснення діяльності ТОВ «РОСТ ПАК+» на відеореєстратор зазначив, що виконує роботи механіка півтора - два тижні та знаходиться на випробувальному терміні.

Працівник ОСОБА_2 була зафіксована інспекторами праці 04.02.2020 року під час виконання робіт з прибирання, остання надала пояснення відповідно до яких ОСОБА_2 виконує роботи на посаді прибиральниці чотири роки з режимом роботи п`ять днів на тиждень, субота, неділя вихідні дні. Процес опитування зазначеної особи зафіксовано на відеореєстратор.

Адміністрацією підприємства на вимогу інспектора праці було надано документи для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, зокрема цивільно-правові договори (договори підряду) укладені між ТОВ «РОСТ ПАК+» та громадянами ОСОБА_2 (договір підряду №3101/2020/1-П від 31.01.2020 зі строком дії до 29.02.2019) та гр. ОСОБА_1 (договір підряду №3101/2020/2-П зі строком дії до 29.02.2019), звіти підрядника б/н та без дати.

Аналізуючи надані договори, суд звертає увагу на ту обставину, що в тексті цих договорів не зазначається конкретного результату роботи (кінцевого результату), який повинен передаватися замовнику; предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат; в зазначених договорах не визначено обсягу виконуваної роботи, робота носить постійний характер, який свідчать про процес праці, відсутній результат праці, що характерно для трудового договору, який згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженою ним особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку та інше.

Крім того, аналіз змісту укладених договорів дає підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, по-перше, містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту, не визначають порядок надання таких послуг, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату. Предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат.

Зміст зазначених угод, укладених між Сторонами, вказує на те, що їх предметом є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати Підрядник Замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Суд також звертає увагу суду на той факт, що посада «Прибиральник» та «Механік» визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, при цьому класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання. Таким чином, договори передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатору професій: тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату

Крім того, судом враховується як доказ на підтвердження встановленого інспекцією порушення відеозапис, який представником відповідача долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що під час опитування прибиральниця ОСОБА_2 виконує роботу прибиральниці вже чотири роки з режимом роботи п`ять днів на тиждень, із вихідними днями - субота та неділя.

З наданих інспекторам в ході перевірки пояснень ОСОБА_1 повідомив перевіряючим контролюючого органу про те, що виконує роботи півтора - два тижні.

Отже, в порушення вимог ч. З ст. 24 КЗпП зазначених осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було допущено до роботи без укладання трудових договорів, оформлених належним чином.

За результатом проведення інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ХК8249/299/НД/АВ від 17.02.2020 року.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених частиною 2 ст. 265 КЗпП України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відносини за цивільно-правовими угодами, укладеними між позивачем та вказаними особами: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , фактично є трудовими.

При цьому, оформлення таких трудових відносин шляхом підписання трудового договору, видання відповідного наказу чи розпорядження роботодавця чи уповноваженого ним органу, позивачем проведено не було, з огляду на що суд вважає обґрунтованим висновок відповідача щодо порушення позивачем вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

На виконання вимог пункту 3 Порядку № 509, суб`єкта господарювання рекомендованим листом №26102230750970 від 11.03.2020 було повідомлено, що

11.03.2020 року уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Харківській області було отримано акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого встановлено факт допущення до роботи двох працівників, що є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ст. 265 КЗпП України у строки визначені Порядком №509 (лист від 11.03.2020 №0867 додається).

Суд наголошує на тому, що приписи Порядку №509 не містять норми, щодо забезпечення участі суб`єкта господарювання під час розгляду справи про накладення штрафу, а містять лише вимогу, щодо повідомлення останнього про дату отримання уповноваженої посадової особи акту інспекційного відвідування.

Отже, доводи позивача стосовно того, що не була забезпечена участь його представника під час розгляду справи про накладення штрафу - є помилковими та такими, що не відповідають приписам Порядку №509.

Так, на підстав акту інспекційного відвідування №ХК8249/299/НД/АВ від 17.02.2020 винесено постанову про накладення штрафу №ХК8249/299/НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.03.2020 року у сумі 94460,00 грн.

Відповідальність за порушення законодавства про працю зокрема унормована приписами ст.265 КЗпП України.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2020 році становить 4723 гривні. Отже десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення щодо кожного працівника, щодо якого скоєно порушення дорівнює (10*4723,00) = 47230,00 *2 = 94460, 00 коп., у якому 2 - це кількість працівників стосовно яких позивачем скоєно порушення ч. 3 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 73 КАС України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 74 КАС України).

Згідно ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглядаючи вказану справу суд зазначає, що позивачем не доведено правомірність заявлених позовних вимог, натомість відповідачем аргументовано застосування юридичної відповідальності, яка у даному випадку була обрана суб`єктом владних повноважень вірно та цілком узгоджується з фактичними обставинами справи, а отже постанова про накладення штрафу у відношенні ТОВ «РОСТ ПАК+» №ХК8249/299/НД/АВ/П/ТД-ФС від 30.03.2020 року є законною та не підлягає скасуванню.

Оскільки в ході розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області, тому вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ПАК+" (вул. Поздовжня, буд. 1, кв. 79, м. Харків, 61085) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 26 жовтня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.