Рішення № 92451602, 26.10.2020, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2820/20

26 жовтня 2020 рокум. ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тернопільської міської ради до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 14.09.2020 року ВП №62995448

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.09.2020 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дубчак М.3. винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №62995448 з виконання виконавчого листа №500/642/20 виданого 25.08.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов`язання Тернопільської міської ради на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою. Вказаною постановою з боржника також стягнуто виконавчий збір у розмірі 20000,00 грн.

Вважає, що дана постанова винесена з грубим порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" і підлягає до скасування, оскільки державний виконавець не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на реалізацію заходів примусового виконання рішення.

Тернопільська міська рада вчинила ряд дій, спрямованих на добровільне виконання судового рішення №500/642/20 та розпочала процедуру підготовки відповідного проекту рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою, звернулася із заявою про відстрочення виконання вказаного судового рішення, а тому стягнення з Тернопільської міської ради виконавчого збору за таких обставин є безпідставним.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 15.10.2020.

09.10.2020 через відділ документального забезпечення суду поступив відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог Тернопільської міської ради в повному обсязі. При цьому зазначає, що питання стягнення виконавчого збору вирішується одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження та відповідає положенням статті 27 Закону №1404-VIII та пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень.

При цьому вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, наведений у частинах п`ятій, дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII. Рішення суду, яке підлягало виконанню є рішенням немайнового характеру, таке рішення не виконане до відкриття виконавчого провадження та не належить до жодної з категорій виконавчих документів, по яких виконавчий збір не стягується. Відтак, державний виконавець правомірно виніс оскаржувану постанову про стягнення з боржника виконавчого збору. На даний час виконавче провадження зупинено на підставі ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №500/642/20 з 30.09.2020 до закінчення наступної сесії Тернопільської міської ради.

Ухвалою суду від 26.10.2020 за клопотанням позивача замінено первісного відповідача у цій справі відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на належного - Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

У судове засідання 26.10.2020 представники сторін не прибули, проте подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.

З огляду на це та відповідно до частини третьої статті 194 КАС України розгляд справи проведено у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №500/642/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020, визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради від 07.02.2020 №7/46/67 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 0,10 га за адресою АДРЕСА_1 (гр. Гук А.Б. та інші)" та зобов`язано Тернопільську міську раду на своєму черговому засіданні розглянути звернення про надання дозволу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею до 0,10 га кожному, за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, та прийняти рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою.

25.08.2020 Тернопільським окружним адміністративним судом на виконання вищевказаного судового рішення у справі №500/642/20 видано виконавчий лист, боржником у якому є Тернопільська міська рада.

Як видно з матеріалів виконавчого провадження на підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 07.09.2020, зареєстрованої 09.09.2020 Вх №4088/04.1.32 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Дубчак М.З. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2020 ВП №62995448, пунктом 2 якої зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. У пункті 3 постанови вказано стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 20000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою державного виконавця від 14.09.2020 ВП №62995448 про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до частини першої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).

За змістом положень частини четвертої статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Також окремі питання організації виконання судових рішень визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5 встановлено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання рішення, про стягнення виконавчого збору державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження, при цьому одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем приймається постанова про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

При цьому в розумінні положень Закону №1404-VIII примусове виконання виконавчого документу розпочинається з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №480/3452/19 зазначив, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Таким чином, стягнення виконавчого збору зумовлюється лише фактом початку примусового виконання (відкриттям виконавчого провадження) та не ставиться у залежність від фактично вчинених дій щодо примусового виконання. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов`язаний самостійно з`ясовувати будь-яку інформацію щодо виконання судового рішення боржником, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено.

Разом з цим, у частині четвертій статті 19 Закону №1404-VIII визначено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

З огляду на вказане, слід дійти висновку, що у боржника виникає обов`язок щодо невідкладного повідомлення державного виконавця про виконання рішення суду або про причини його невиконання.

Підстави, за яких виконавчий збір не стягується, визначені в частинах п`ятій, дев`ятій статті 27 Закону №1404-VIII, у даному випадку відсутні. Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, оскільки обставини вказаної справи не є подібними обставинам у справі №500/2820/20.

Таким чином, суд звертає увагу, що на дату відкриття виконавчого провадження у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору, а доводи позивача з приводу того, що виконавчий збір стягується виключно у разі вчинення виконавцем дій про примусовому виконанню рішення не приймаються судом до уваги.

Крім цього, посилання позивача на те, що ним на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №500/642/20 вчинялися дії, а саме підготовлено відповідний проект рішення, який розглядатиметься на черговому пленарному засіданні сесії Тернопільської міської ради, не є підставою для невиконання державним виконавцем свого обов`язку, передбаченого положеннями статті 27 Закону №1404-VIII щодо винесення одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Водночас суд враховує, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 у справі №500/642/20 заяву Тернопільської міської ради про відстрочення виконання судового рішення від 18.05.2020 у справі №500/642/20 задоволено частково, відстрочено виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 у справі №500/642/20 з 30.09.2020 до закінчення наступної сесії Тернопільської міської ради. Такі обставини є підставою для зупинення виконавчого провадження, проте не впливає на правомірність винесення 14.09.2020 державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 14.09.2020 ВП №62995448 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) діяла правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, відтак оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору скасуванню не підлягає.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 14.09.2020 ВП №62995448 слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Тернопільської міської ради до Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 14.09.2020 ВП №62995448 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 жовтня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Тернопільська міська рада - місцезнаходження: вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46001, код ЄДРПОУ: 34334305;

відповідач:

- Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано - Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ: 43316386;

Головуючий суддя Мартиць О.І.