Рішення № 92450032, 31.08.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2616/20

2/296/1594/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

за участі секретаря судового засідання Туровської К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третя особа: Служби у справах дітей Житомирської міської ради про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справі за вказаним позовом, в якому ОСОБА_1 просить:

-розірвати шлюб, що укладений 12 листопада 2005 року між нею та ОСОБА_2 ;

-визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею;

-стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку ОСОБА_2 .

В обґрунтування своїх вимоги позивач вказує, що вони з чоловіком мають різні характери, погляди на життя та сімейні відносини. Це призвело до того, що тривалий час як родина вони не проживають, не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх стосунків. На думку позивача, сім`я розпалась остаточно і примирення є неможливим.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їх сина ОСОБА_3 , який проживає разом з нею і потребує постійного догляду та матеріальних витрат тощо.

Ухвалою судді від 17 квітня 2020 року було прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Сторони у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

31 серпня 2020 року представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.58).

Представник відповідача 31 серпня 2020 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов визнає частково, не заперечує проти розірвання шлюбу, залишення дитини на проживання з матір`ю та стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку його довірителя (а.с.57).

31 серпня 2020 року до суду від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, в якій ОСОБА_4 при ухваленні рішення в справі покладається на розсуд суду (а.с.49).

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 листопада 2005 року Троянівською сільською радою Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб, актовий запис №10.

Згідно копії свідоцтва про народження (а.с.17), під час проживання в шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї суперечить інтересам подружжя.

З викладених у позові пояснень позивача вбачається, що спільне життя у сторін не склалося, подальше існування їхньої сім`ї неможливе, через що позивач відмовляється від примирення.

Згідно ст.56 СК України, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин.

Виходячи з викладеного та відповідно до ч.2 ст.112 СК України, суд вважає вимогу щодо розірвання шлюбу обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї суперечило б інтересам позивача, яка бажає їх припинення.

Крім того, враховуючи інтереси малолітньої дитини, суд залишає її на подальше проживання з матір`ю, що, відповідно до ч.2 ст.141 СК України, не впливає на обсяг прав батьків і не звільняє їх від обов`язків щодо неї.

Згідно ст.180, 181 СК України, суд також вирішує питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів для утримання малолітнього ОСОБА_3 , оскільки батьки рівною мірою зобов`язані його утримувати до досягнення ним повноліття.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.1 ст.183 СК, суд визначає розмір аліментів на дитину з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоровся та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Однією із умов задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу та зобов`язання обох батьків утримувати дитину, яка проживає з позивачем і потребує матеріальної допомоги, і те, що відповідач не надав суду жодного доказу того, що він за станом здоров`я або за іншими підставами не спроможний її надавати своєму синові.

Оцінюючи викладені та встановлені обставини, суд дійшов висновку і стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір частково покладається на відповідача.

Керуючись ст.109, 110, 112, 141, 180-184, 191 СК України, ст.3, 4, 5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 12 листопада 2005 року Троянівською сільською радою Житомирського району Житомирської області між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №10 - розірвати.

Малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 06 квітня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений у розмірі 2 522 (дві тисячі п`ятсот двадцять два) грн. 40 коп. судовий збір.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом місяця з дня його проголошення.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Суддя О. П. Сингаївський

Сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

відповідач ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

третя особа Служби у справах дітей Житомирської міської ради, ідентифікаційний номер 04053625, адреса: 10014, м.Житомир, м-н ім.С.П.Корольова, 4/2