Ухвала суду № 92449913, 13.10.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7705/20

Категорія 35

2/295/2089/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 15 590,75 грн. боргу за спожиті послуги централізованого опалення.

В судове засідання сторони не з`явились, представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 02.07.2020 року Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулось до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області від 08.07.2020 року та згідно з Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00027915204 від 24.09.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статей 46, 47 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Як визначено у статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 55 ЦПК України в разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь за останнього.

Процесуальне правонаступництво можливе виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.

У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі №185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Правило статті 255 ЦПК України є імперативним. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Таким чином, з аналізу пункту 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників сторони - фізичної особи, яка померла, можливо залучити у справу тільки у випадку, коли смерть такої особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з позовом Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулось до суду лише 02.07.2020 року. Таким чином, на момент відкриття провадження у справі відповідач не мав належної процесуальної правосуб`єктності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні до суду з позовом, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. відповідно до платіжного доручення №10635 від 24.07.2019 року про сплату 192,10 грн та згідно з платіжним дорученням №13234 від 12.05.2020 року про сплату 1 909,90 грн (а.с. 7, 8).

На підставі викладеного та враховуючи підставу закриття провадження у справі, суд вважає за можливе повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Оригінали платіжних доручень знаходяться в матеріалах цивільної справи №295/7705/20.

Керуючись ст.ст. 255, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі №295/7705/20 за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення - закрити.

Повернути Комунальному підприємству «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради з державного бюджету судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення №10635 від 24.07.2019 року та платіжного доручення 13234 від 12.05.2020 року.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя Д.В. Кузнєцов