Ухвала суду № 92448294, 21.10.2020, Чортківський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2020 року Справа № 608/883/19

Номер провадження4-с/608/6/2020

Чортківський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря судового засідання Южди Л.С.

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012, з участю заінтересованої особи ТОВ "Регіональний земельно-кадастровий центр "Галицькі землі", --

ВСТАНОВИВ:

В березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012, з участю заінтересованої особи ТОВ "Регіональний земельно-кадастровий центр "Галицькі землі".

У скарзі ОСОБА_1 зазначив, що постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року закінчено виконавче провадження № 61061012 з примусового виконання виконавчого листа №608/883/19 від 10 січня 2020 року про зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року. Останній вважає вказану постанову незаконною, оскільки рішення суду не є виконаним, так як ТОВ «Регіональний земельно-кадастровий центр «Галицькі землі» не надало інформацію про те, яка оплата за кожен вид робіт в процесі виготовлення технічної документації. Використовуючи своє право на досудове оскарження вищевказаної постанови, заявник звернувся зі скаргою до начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), однак начальник відділу не вжив заходів до скасування незаконної постанови. В подальшому ОСОБА_1 звернувся до начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2020 року, який також не вжив заходів до скасування незаконної постанови.

Тому заявник просить поновити йому строк на оскарження постанови, посилаючись на те, що перед подачею позову безпосередньо до суду, він двічі звертався зі скаргою до вищестоящих органів державного виконавця, котрі не вжили заходів реагування при наявності достатніх підстав для цього, що фактично призвело до невиконання в повному обсязі рішення суду в його користь; визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року, якою закінчено виконавче провадження № 61061012 з примусового виконання виконавчого листа №608/883/19 від 10 січня 2020 року про зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року.

В березні 2020 року від Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов відзив на скаргу, відділ державної виконавчої служби вважає її необґрунтованою та безпідставною, так як боржником рішення суду виконане в повному обсязі до моменту відкриття виконавчого провадження, про що складено акт державного виконавця від 29 січня 2020 року, а тому з цих підстав 30 січня 2020 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Також відділ виконавчої служби зазначає, що заявником пропущено строк для оскарження дій державного виконавця в судовому порядку, а тому відділ державної виконавчої служби просить відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій незаконними та скасування постанови про закриття виконавчого провадження.

У квітні 2020 року ОСОБА_1 надав суду відповідь на відзив, в якій вказує на те, що державною виконавчою службою не було повністю виконано рішення суду, а тому просить скаргу задовольнити.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 скаргу підтримує, просить задовольнити з мотивів, викладених у скарзі.

Представник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) в судове засідання не з`явився, у відзиві відділ державної виконавчої служби просить справу розглядати без участі представника.

Представник заінтересованої особи -- ТОВ "Регіональний земельно-кадастровий центр "Галицькі землі" в судове засідання також не з`явився, про час і місце розгляду справи заінтересована особа повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження слід відмовити, а скаргу про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження слід залишити без розгляду з наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що рішенням Чортківського районного суду від 6 листопада 2019 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Галицькі землі" про захист прав споживача. Визнано неправомірною бездіяльність ТОВ "Галицькі землі" у формі ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 14 травня 2018 року. Зобов`язано ТОВ "Галицькі землі " надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року, а саме: надати копію інструкції для виготовлення технічної документації; надати інформацію про те, які роботи входять у виготовлення технічної документації та яка оплата за кожен вид вказаної роботи та в цілому; надати інформацію, чи входить в компетенцію ТОВ "Галицькі землі" встановлення межових знаків, якщо так, то якого виду?

10 січня 2020 року на підставі вказаного рішення Чортківським районним судом було виписано виконавчий лист.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 17 січня 2020 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. 24 січня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 61061012 щодо виконання виконавчого листа, виданого Чортківським районним судом Тернопільської області в справі № 608/883/19.

24 січня 2020 року в виконавчому провадженні № 61061012 складено акт державного виконавця, яким встановлено, що виходом державного виконавця за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 25 постанову про відкриття виконавчого провадження від 24 січня 2020 року вручено наручно ОСОБА_2 , резолютивну частину рішення суду в частині зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» доведено до відома.

Із листа ТОВ «Галицькі землі» № 39-01/20 від 27 січня 2020 року вбачається, що рішення Чортківського районного суду Тернопільської області в справі № 608/883/19 виконано в повному обсязі, про що свідчить відповідь від 17 грудня 2019 року № 22-12/19, направлена на адресу ОСОБА_1 .. У зв`язку із добровільним виконанням рішення суду до відкриття виконавчого провадження ВП № 61061012 від 24 січня 2020 року ТОВ «Галицькі землі» просило винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року закінчено виконавче провадження № 61061012 з примусового виконання виконавчого листа № 608/883/19 від 10 січня 2020 року про зобов`язання ТОВ «Галицькі землі» надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 14 травня 2018 року.

5 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2020 року, який постановою 06/01 про перевірку виконавчого провадження від 13 лютого 2020 року визнав дії державного виконавця Харченка Д.А. такими, що вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, 5 лютого 2020 року заявнику ОСОБА_1 було відомо про наявність постанови державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження і з цього часу слід вважати, що заявник дізнався про порушення його прав.

25 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав скаргу до начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на постанову про закінчення виконавчого провадження від 30 січня 2020 року. За результатами перевірки винесено постанову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

До суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Кушаба І. П. звернувся лише 16 березня 2020 року.

Разом з тим, у скарзі ОСОБА_1 просить поновити йому строк оскарження постанови, посилаючись на те, що до звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця він вчиняв альтернативні дії щодо оскарження постанови від 30 січня 2020 року.

Так, згідно ч.ч. 1 та 3 ст 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Водночас і ст. 447 ЦПК України визначено право сторони виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено її права чи свободи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до наведеної правової норми звернення до суду із скаргою не пов`язується з попереднім зверненням особи з такою ж скаргою до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, чи до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. В кожному конкретному випадку особа самостійно вирішує, який спосіб оскарження вона вибирає, хоча законом і не заборонено одночасне звернення з скаргою до суду та до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

А тому з врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012 від 30 січня 2020 року з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно зі ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк.

У пункті 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" міститься роз`яснення про те, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

При цьому, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Однією із основних засад цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, відповідно до змісту якого саме особа, яка звертається зі скаргою до суду, повинна довести факт дотримання нею вимог закону щодо оскарження нею дій державного (приватного) виконавця в межах встановленого законом строку, а у разі оскарження поза межами передбаченого законом строку довести наявність поважних причин, які перешкодили їй вчинити цю процесуальну дію, в передбачений законом строк.

Заявником ОСОБА_1 не було зазначено обставин, які б свідчили про поважність причин або безпосередньо унеможливили або ускладнили можливість його звернення до суду зі скаргою на рішення державного виконавця у визначений законом строк, хоча станом на 5 лютого 2020 року йому було відомо про існування постанови державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження № 61061012.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому суд зазначає, що з матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження № 61061012 вбачається, що ОСОБА_1 двічі звертався зі скаргою до вищестоящих органів державної виконавчої служби, проте, на думку суду, скаржник не був позбавлений можливості водночас звернутися і до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження, а тому підстави пропуску процесуального строку в конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні.

В постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі №755/8494/16-ц вказано про те, що відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Заява N 3236/03).

Крім цього, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії, у даному випадку на подання скарги.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою на постанову про закінчення виконавчого провадження головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. від 30 січня 2020 року, а відтак, і про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012 від 30 січня 2020 року, винесеної головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А.

Позиція суду про залишення в даному випадку скарги без розгляду повністю відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 201/10398/16-ц, у якій суд встановив: «Тлумачення положень абзацу 1 частини першої статті 385, частини другої статті 72 ЦПК України (у редакції, чинній на момент постановлення оскаржених ухвал) дозволяє зробити висновок, що якщо скаргу подано із пропущенням десятиденного строку, при відсутності підстав для поновлення цього строку, скарга залишається без розгляду.

У зв`язку з відмовою в поновленні строку на звернення до суду зі скаргою та залишенням скарги без розгляду, суд не аналізує доводи скарги та не оцінює докази, подані учасниками на підтримку своїх позицій у вказаному судовому процесі по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 447, 449 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду зі скаргою про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012.

Скаргу ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції України (м. Івано-Франківськ) Харченко Д.А. від 30 січня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 61061012 залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 жовтня 2020 року.

Суддя: В. І. Парфенюк