Рішення № 92447878, 26.10.2020, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/565/20

провадження № 2/598/336/2020

РІШЕННЯ

іменем України

"26" жовтня 2020 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Левків А.І.

при секретарі Довбуш М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

встановив:

До суду звернулось ТзОВ «Фінансова компанія «Фангарант Груп» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 29 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір №122930022 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Згідно п.1.1. даного Договору клієнт (відповідач) бере участь у системі ПлатиПізніше, зокрема отримує товари (послуги) від постачальника (ФОП ОСОБА_2 ) на умовах визначених вказаним пакетом фінансування, а Постачальник зобов`язується забезпечити передачу товарів (надання послуг) Клієнту, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених пакетом фінансування. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права постачальника за Договором відступають на користь Процесинг-центра (ТзОВ «Фінансова компанія» Фангарант Груп»). Згідно договору відповідачу було передано в оренду на умовах лізингу «Комплект ГБО (пропан) 4 покоління 6 цил. (з встановленням) на автомобіль Mersedes-Benz 300 SE, VIN: НОМЕР_1 встановленою вартістю 27200 грн.. Згідно п.3.1. Договору Клієнт сплачує платежі згідно з умовами пакету фінансування та Договором. Якщо в пакеті фінансування не вказано інше Клієнт сплачує платежі в строк до 20-го числа поточного місяця. Згідно умов пакету фінансування платіж при отриманні товарів становить 2720 грн., кількість місячних платежів крім першого – 9, розмір щомісячних платежів становить 2720 грн.. Згідно п.п.1.1, 1.3 Договору всі права вимоги до відповідача були відступлені ФОП ОСОБА_2 на користь позивача, про що повідомлено позивачу при підписанні договору. Станом на 27 березня 2020 року відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, а лише сплатив 29 лютого 2016 року 2720 грн. – платіж при отриманні товару та 22 травня 2017 року сплатив 6000 грн.. Пунктом 14.2 Договору сторони погодили, що позовна давність за всіма зобов`язаннями, що виникають з Договору, в тому числі щодо сплати неустойки та відшкодування збитків, збільшується і становить 20 років. На день подання позовної заяви (27 березня 2020 року) внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань заборгованість відповідача перед відповідачем по вказаного Договору становить 124968 грн., з них: 24480 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, 100488 – сума штрафних санкцій. Нарахованих відповідно до п.8.2-8.4 Договору., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 30 квітня 2020 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

У відзиві на позов представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачу Правила отримання товарів (послуг) у системі ПлатиПізніше вручено не було, а зазначено, що вони розміщенні на веб-сайті, що надає можливість позивачу змінювати їх. Відповідач їх не підписував та з ними не ознайомлювався. Крім того, сума заборгованості розрахована не вірно, оскільки позивачем було сплачено 2720 грн. та 6000 грн., що становить 8720 грн. 27200 грн.-8720=18480 грн. – заборгованість за кредитом, а не 24480 грн., як зазначено у позові, а тому і невірна сума розрахунку штрафних санкцій. Також представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в зв`язку із спливом трьохрічного строку позовної давності, який слід обраховувати з 20 грудня 2016 року, оскільки до цього дня відповідач повинен був здійснювати останній платіж.

У відповіді на відзив представник позивача вказує, що відповідач мав можливість ознайомитись із Правилами отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше на веб-сайті. Щодо строку позовної давності, то відповідач здійснюючи платіж на суму 6000 грн. 22 травня 2017 року вказаний строк перервав, а тому вони звернулись до суду в межах трьохрічного строку позовної давності. Всі розрахунки позивачем здійснено правильно, а тому представник позивача просить позов задоволити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак від його представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, в задоволенні позову просить відмовити.

Суд, розглянувши справу за наявними у ній доказами, встановив наступні обставини.

29 лютого 2016 року між ФОП ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №122930022 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше. Згідно п.1.1. даного Договору клієнт (відповідач) бере участь у системі ПлатиПізніше. Зокрема відповідач отримав товари (послуги) від постачальника (ФОП ОСОБА_2 ) на умовах визначених вказаним пакетом фінансування, а Постачальник зобов`язується забезпечити передачу товарів (надання послуг) Клієнту, за умови виконання Клієнтом вимог, передбачених пакетом фінансування. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права постачальника за Договором відступають на користь Процесинг-центра (ТзОВ «Фінансова компанія» Фангарант Груп», що підтверджується договором (а.с.6).

Згідно договору відповідачу було передано в оренду на умовах лізингу «Комплект ГБО (пропан) 4 покоління 6 цил. (з встановленням) на автомобіль Mersedes-Benz 300 SE, VIN: НОМЕР_1 вартістю 27200 грн.. Згідно п.3.1. Договору Клієнт сплачує платежі згідно з умовами пакету фінансування та Договором. Якщо в пакеті фінансування не вказано інше Клієнт сплачує платежі в строк до 20-го числа поточного місяця. Згідно умов пакету фінансування платіж при отриманні товарів становить 2720 грн., кількість місячних платежів крім першого – 9, розмір щомісячних платежів становить 2720 грн..

Вказані обставини також не заперечуються представником відповідача, а тому доказуванню не підлягають, як визнані обставини.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 27 березня 2020 року заборгованість по даного договору становить 124968 грн., з них: 24480 грн. – заборгованість за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару, 100488 – сума штрафних санкцій, однак, на думку суду, розрахунок невірний, оскільки відповідачем було сплачено позивачу 29 лютого 2016 року 2720 грн. – платіж при отриманні товару та 22 травня 2017 року - 6000 грн., що становить 8720 грн.. 27200 грн. – 8720 грн. = 18480 грн., що становить суму боргу за кредитом, а тому і всі подальші розрахунки позивача виконано невірно.

В Правилах отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше представлених позивачем відсутній підпис відповідача чи інший документ який би підтверджував пояснення позивача про те, що відповідач належним чином був ознайомлення з умовами договору.

Крім того невідомо, чи саме ці правила діяли на той час, оскільки в договорі не зазначено про які конкретні умови та правила йдеться.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Правила надані позивачем Правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим позивач має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Правила, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати штрафних санкцій за неналежне виконання зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. справа № 342/180/17.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

У відповідності до ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Таким чином суд вважає, що позивач вправі вимагати від відповідача повернення основної суми зобов`язання з оплати вартості товару, що становить 18480 грн., оскільки 8720 грн. відповідачем було сплачено.

Відповідно до п.8.4. Договору у разі несплати клієнтом двох платежів поспіль він зобов`язаний за першою вимогою Процесинг-центра протягом 10 календарних днів з моменту отримання такої вимоги достроково одноразово сплатити на користь Процесинг-центра всі платежі належні до сплати згідно з Пакетом фінансування.

Згідно п.8.5 Договору у разі прострочення сплати платежу, повністю або частково, на строк більше 30 днів,клієнт зобов`язаний самостійно повернути товар за адресою постачальника або за іншою адресою вказаною Процесинг-центром.

Однак будь-якого підтвердження, що позивач надсилав відповідачу вимогу про дострокову сплату усіх платежів суду надано не було, а також позивач не вимагає повернення встановленого товару, згідно п.8.5 Договору.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення і з відповідача слід стягнути в користь позивача 18480 грн. заборгованості за договором про отримання товарів (послуг) в системі ПлатиПізніше від 29 лютого 2016 року, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог.

Також суд вважає, що не підлягає задоволенню заява представника відповідача щодо відмови у позові в зв`язку із пропуском строку позовної давності, оскільки позовна давність була перервана 22 травня 2017 року сплатою відповідачем на користь позивача 6000 грн. в рахунок погашення заборгованості по договору.

Крім того, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача в користь позивача 2102 грн. сплаченого судового збору, при цьому суд враховує те, що це встановлений законом мінімум судового збору необхідний при подачі такого роду позовної заяви позивачем.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 223, 263-265, 273, 279 ЦПК України, ст.ст. 207, 261, 264, 509, 526, 527, 530, 610, 611, 625-628, 634, 638, 806 ЦК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (адреса: просп.С.Бандери, 21 (корпус В) м.Київ, код ЄДРПОУ 38922870) 18480 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень) заборгованості за договором.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» 2102 (дві тисячі сто дві гривні) сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено 26 жовтня 2020 року.

СУДДЯ А.І.Левків