Рішення № 92445137, 26.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 503/45/17-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Колимським РВ ГУМВС України в Одеській області 09.11.2007, іпн НОМЕР_2 на нористь держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства внутрішніх справ України, в особі Одеського державного університету внутрішніх справ (р/р ПА408201720313241001201000570, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571570) витрати пов`язані з його утриманням у Одеському державному університеті внутрішніх справ в сумі 55 395,66 грн. (п`ятдесят п`ять тис. триста п`ятдесят дев`ять грн. 66 коп.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , відповідно до вимог Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію», проходив службу в органах внутрішніх справ України з 18.08.2008 по 07.10.2014. Відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з його утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком. Крім того, відповідно до договору, підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є звільнення особи зі служби протягом перших трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС України. Загальна сума коштів, витрачених на навчання ОСОБА_1 за період з 01.09.2008 до 23.06.2013, складає 55395,66 грн. У зв`язку із тим, що відповідач протягом значного проміжку часу - з 07.10.2014 (із дня звільнення з ОВС) до теперішнього часу добровільно не відшкодував витрати, понесені університетом на його навчання, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відповідачем, 08.05.2020 року надано до суду відзив, в якому відповідач зазначає, що позов не підлягає задоволенню, адже у матеріалах справи наявні докази проходження позивачем служби в ізоляторі тимчасового тримання №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області з 22 травня 2017 року по теперішній час. Позивачу відомо про факт проходження позивачем служби в поліції. Між звільненням позивача з ОВС і прийняттям на службу в НПУ пройшло багато часу (більше 2-х років), тому зазначені доводи, на переконання позивача, є безпідставними.

Позивачем 20.05.2020 року надано відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що прийняття відповідача на службу до Національної поліції з 22.05.2017 року взагалі не повинно стосуватися предмету спору в рамках справи №503/45/17-ц, адже породжує інші правовідносини, які регулюються іншими нормативними актами та не породжують зобов`язання з відшкодування вищому навчальному закладу витрат за навчання в розумінні ст.18 Закону України «Про міліцію».

Відповідачем 25.05.2020 року надано заперечення, в яких відповідач зазначив, що постанова №313 КМУ втратила чинність, а тому вважаю, що слід застосовувати саме новий законодавчий акт.

Ухвалою суду від 21.04.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 22.06.2020 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 21.09.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання призначене на 08.10.2020 року сторони не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

У зв`язку з відсутністю потреби заслухання свідка чи експерта, судом, керуючись положеннями ч.9 ст.205 КАС України, прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що між Одеським державним університетом внутрішніх справ, ГУ МВС України в Одеській області та ОСОБА_1 22.09.2008 року укладено договір про підготовку фахівця у Одеському державному університеті внутрішніх справ (а.с.13-14).

Згідно з пп.2.3.5 даного договору ОСОБА_1 , зобов`язаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за посадою, на яку призначений і відпрацювати не менше трьох років (з/б а.с.13).

Пунктом 2.3.6 договору передбачено, що у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами передбаченими п.3 цього договору, позивач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Пунктом 3 договору від 22.09.2008 року передбачені підстави для відшкодування фактичних витрат на підготовку (з/б а.с.13), а саме:

- дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України у зв`язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушення нею дисципліни;

- відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами відповідач навчався в університеті в період з 18.08.2008 по 23.06.2012, отримав диплом фахівця та відряджений для подальшого проходження служби до ГУМВС України в Одеській області, що підтверджується наказами по особовому складу про зарахування на відповідний курс та наказом Одеського державного університету внутрішніх справ від 23.06.2012 року №64 о/с. (а.с. 107-161 т. 2).

Згідно наказу ГУМВС України в Одеській області №696 о/с від 30.09.2014 року ОСОБА_1 , звільнений з органів внутрішніх справ за п.64 «Ж» за власним бажанням (а.с.16 т.1)

Отже, як вбачається з вищезазначеного, відповідача, після закінчення в 2012 році навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ з 23.06.2012 року проходив службу в органах ГУМВС України в Одеській області та з 30.09.2014 року звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням.

Тобто, після закінчення Одеського державного університету внутрішніх справ позивач не відпрацював три роки, про що визначено в пп.2.3.5 договору від 22.09.2008 року, чим і порушив його вимоги.

Згідно розрахунку фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОДУВС ОСОБА_1 від 22.11.2016 року №486, за період з 01.09.2008 року по 23.06.2012 року витрачено 55395 грн. 66 коп. з яких: грошове забезпечення - 14869.45 грн., нарахування на заробітну плату - 3844.09 грн., речове забезпечення - 1767.75 грн., харчування - 22062.62 грн., комунальні послуги - 12851,75 грн. (а.с.17 т.1)

Вказана сума також витрачених коштів також підтверджується довідкою про суми коштів, які МВС України затратило на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ (а.с. 17-29 т.1).

Доказів відшкодування відповідачем Одеському державному університету внутрішніх справ суми витрачених коштів, які витрачені на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, відповідачем до суду не надано та під час з`ясування всіх обставин справи - судом не вставнолено.

Отже, оскільки відповідача звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що підпадає під пункти 3.1-3.3 договору від 08.09.2014 року, виходячи з формулювання причин звільнення, відповідач має відшкодувати витрати на утримання за період навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, врегульовувались Законом України «Про міліцію» та Порядком відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313.

Суд зазначає, що Закон «Про міліцію» втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію», а Порядок відшкодування витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313, втратив чинність 20 квітня 2017 року в зв`язку із затвердженням Кабінетом Міністрів України 12 квітня 2017 року нового Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських за №261.

Відповідно до ч.5, 7 ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів МВС у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу МВС за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують МВС витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 Порядку №313 відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі -- витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктом 2 Порядку №313 встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу;

оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Відповідно до п. 3 Порядку №313 витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму договору затверджує МВС за погодженням з МОН.

Згідно з п. 4 Порядку №313 розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що витрати відшкодовуються:

1) у повному розмірі:

особами чоловічої статі, що вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у навчальний заклад, та жіночої статі - за весь період навчання;

особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк;

2) з урахуванням різниці суми витрат з утримання осіб у навчальному закладі та утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю.

Відповідно до п. 6 Порядку №313 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У разі поновлення на навчанні особи, що була відрахована з навчального закладу, стягнення суми витрат припиняється.

Якщо таке поновлення здійснено після відкриття виконавчого провадження щодо відшкодування витрат, стягнення їх суми припиняється на підставі вимоги стягувача.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством. (пункт 7 Порядку №313).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ відповідно до договору про підготовку фахівця в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 22.09.2008 року.

Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області від 30.09.2014 року №696 о/с ОСОБА_1 звільнено за п. 64 «ж» (за власним бажанням).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ з 18.08.2008 року по 23.06.2012 року, тобто понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, який становив 12 місяців.

Отже, відповідно до пп. 1 п. 5 Порядку №313 в даному випадку витрати відшкодовуються за період навчання, що перевищує такий строк.

Однак, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 витрати за весь період навчання, що не відповідає вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на день звільнення відповідача зі служби в міліції.

Разом з тим, позивачем не надано жодних належних доказів, що до відповідачу надавалась можливість відшкодувати витрати на навчання в добровільному порядку.

При цьому, підпис відповідача в довідці про суму коштів, які МВС України затратило на навчання в Одеському державному університеті внутрішніх справ, не свідчить про те, що йому була надана можливість до ініціювання судового провадження в добровільному порядку відшкодувати витрати на навчання.

Слід зауважити, що на довідці відсутня дата ознайомлення з її змістом.

Враховуючи положення вищенаведених норм законодавства, позивачем не доведено до відповідача належним чином розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за навчання та не надано можливості їх відшкодувати у добровільному порядку.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на п. 9 постанови КМУ №261 від 12.04.2017 року, оскільки спірні правовідносини виникли до набрання чинності вказаною постановою.

Відповідно до частини першої ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Одеського державного університету внутрішніх справ до Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Одеський державний університет внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08571570, 65014, м.Одеса, вул. Успенська,1);

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя П.П.Марин

.