Рішення № 92444981, 23.10.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7662/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною відмову виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, викладену у листі №02/62-96/90 від 10.07.2020 року за підписом секретаря Білгород-Дністровської міської ради Грозова В.В., щодо задоволення запиту ОСОБА_1 на інформацію від 06.07.2020 року;

2) зобов`язати виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради надати запитувану у запиті ОСОБА_1 від 06.07.2020 року публічну інформацію.

Підстава звернення до суду - позивач вважає, що суб`єкт владних повноважень порушив її права відмовою у задоволенні запиту ОСОБА_1 на інформацію від 06.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.07.2020 року вона звернулась до секретаря Білгород-Дністровської міської ради Грозова В.В. із запитом на доступ до публічної інформації у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". Листом виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 02/62-96/90 від 10.07.2020 року за підписом секретаря Білгород-Дністровської міської ради Грозова В.В. позивачу відмовлено в наданні публічної інформації з огляду на те, що нею не сплачено вартість витрат на копіювання та друк такої інформації.

Позивач вважаю вищезазначену відповідь виконавчого комітету щодо відмови в задоволенні запиту на інформацію протиправною, та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, в своєму запиті на публічну інформацію від 06.07.2020 року ОСОБА_1 просила надати публічну інформацію, а саме:

- копії рішень міської ради про затвердження Положень про Департаменти (усі новоутворені);

- копії документів, якими покладено виконання обов`язків на посадових директорів Департаментів, в тому числі тимчасово (усіх департаментів);

- копіюю протоколу засідання міської ради від 23.06.2020 року;

- копію розпорядження міського голови від 23.04.2020 року з візами щодо попередження про наступне вивільнення працівників.

Як стверджує позивач, вказаний запит нею було подано з метою отримання інформації для подальшого оскарження дій посадових осіб, оскільки запитувані рішення, на її думку, не відповідають вимогам законодавства та позбавляють її можливості займати посаду в подальшому, адже Положення про Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я та Положення про документально-організаційного забезпечення, інформаційної діяльності та архівної справи містять вимоги до посад директорів департаментів, які не відповідають Наказу Національного агентства України з питань державної служби №203-19 від 07.11.2019 року та Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Окрім того, вказано у позові зазначена інформація щодо утворення в апараті міської ради так званих Департаментів - збентежила громаду міста Білгорода-Дністровського. Це питання неодноразово обговорювалося в місцевих засобах інформації, висвітлювалися питання містян, проводилося голосування у ЗМІ, а також, секретар міської ради Грозов В.В. неодноразово давав пояснення громадськості з приводу доцільності утворення таких Департаментів. Зазначена інформація, в тому числі про осіб, які виконують обов`язки директорів Департаментів є суспільно важливою, адже містяни повинні знати до кого звертатись, хто і на яких посадах працює.

Стосовно розпорядження міського голови від 23.04.2020 року, яким посадових осіб попереджено про наступне вивільнення, то позивачем повідомлено, що це розпорядження стосується безпосередньо позивача, запитувача інформації, оскільки цим розпорядженням її також повідомлено про вивільнення, а копії на вимогу - не надано, хоча в самому розпорядженні при ознайомленні позивачем було описано вимогу - надати їй копію для оскарження.

Як вказує позивач, вимоги щодо надання інформації, яка становить суспільний інтерес та вимоги щодо надання інформації безпосередньо щодо позивача, повністю узгоджуються із нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» та згадана інформації відповідно до умов статті 21 вказаного Закону повинна надаватися запитувачу безоплатно.

Додатково, позивачем повідомлено, що позивач займала посаду начальника управління соціальної політики з 2015 року (з перервою на навчання 6 місяців). На сьогоднішні день, секретарем ради - Грозовим В.В. ініційовано проведення реорганізації управління соціальної політики шляхом приєднання до департаменту. 23.04.2020 року розпорядження № 140-к позивача попередили про наступне вивільнення, запропонувавши при цьому 2 посади: головного спеціаліста відділу допомог та начальника відділу контролю державних соціальних інспекторів управління соціальної політики міської ради. Посаду директора Департамента позивачу не запропонували, не зважаючи на те, що вона вакантна. В той же час, цю посаду запропонували начальнику управління охорони здоров`я міської ради, саме яка і має вищу медичну освіту.

У позові вказано, що рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 05.03.2020 №1152 «Про затвердження структури та загальної чисельності апарату Білгород - Дністровської міської ради, виконавчого комітету міської ради та виконавчих органів міської ради», окрім іншого утворено у складі апарату виконавчих органів Білгород-Дністровської міської ради Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я БілгородДністровської міської ради (зі статусом юридичної особи) (п.2.5.1. рішення) та припинено шляхом реорганізації через приєднання до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради управління соціальної політики Білгород-Дністровської міської ради (п.2.6. рішення). На виконання вказаного рішення 01.04.2020 року виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради прийнято рішення №112 «Про затвердження штатного розпису апарату Білгород-Дністровської міської ради, виконавчого комітету міської ради та виконавчих органів міської ради». Вказаним рішенням в свою чергу виведено зі штатного розпису виконавчих органів міської ради, окрім іншого, посаду начальника управління соціальної політики міської ради (яку позивач обіймала) (п.6 рішення) та введено посаду директора департаменту соціальної та сімейної політики та охорони здоров`я Білгород-Дністровської міської ради (п.7 рішення).

Позивач вказує, що як зазначає ч.4 ст.36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Саме на цій підставі, як стверджує ОСОБА_1 , вона неодноразово надавала заяви секретарю міської ради Грозову В.В. (який тимчасово виконує повноваження міського голови) щодо переведення її на посаду директора департаменту соціальної та сімейної політики та охорони здоров`я, а також щодо включення її до кадрового резерву на цю посаду, які в свою чергу головною посадовою особою територіальної громади міста були проігноровані.

Тому, як стверджує позивач, вона має безпосереднє відношення до запитуваної інформації.

Крім того, у позові вказано, що виконавчим комітетом не дотримано вимоги пункту 2.5 Розпорядження міського голови від 10.05.2017 № 130 «Про затвердження Інструкції з діловодства у виконавчих органах Білгород-Дністровської міської ради», оскільки на її екземплярі є відмітка з датою про прийняття, але відсутня відмітка про вхідний номер документа, адже цей реквізит є обов`язковим та внаслідок чого відповідальними посадовими особами не зазначено на який номер вхідний її надано відповідь та невірно зазначено дату звернення, водночас посадовими особами порушено вимоги пункту 3.2 Інструкції з діловодства, а саме : не зазначено обов`язкових реквізитів - посилання на дату та індекс вхідного документа; також, всупереч цього ж пункту не зазначено виконавця та його номеру телефону (пункт 3.2.4 - реквізит є обов`язковим). Можливе посилання відповідача на те, що секретар міської ради, який є підписантом документу, є і його виконавцем - суперечить підпункту 3.1.1 Інструкції з діловодства, де визначено, що вихідні та внутрішні документи готують відділи, управління та структурні підрозділи міської ради з власної ініціативи або на виконання вхідних документів. Секретар міської ради вихідні документи особисто, згідно Інструкції з діловодства - не готує.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

08.09.2020 року (вх. №135677/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позову заяву, в якому зазначено, що ані в запиті на інформацію, ані в адміністративному позові ОСОБА_1 не мотивувала запитувану інформацію суспільним інтересом та не зазначала, в чому саме полягає суспільний інтересі до такої інформації, як і не вказувала чи буде сприяти отримання такої інформації реалізації функції позивача зі сприяння публічній дискусії з питань, що хвилюють суспільство. Також, як стверджує відповідач, посилання позивача на те, що запитувана нею інформація стосується її безпосередньо ґрунтується на невірному розумінні поняття «інформації про себе».

У відзиві вказано, що аналізуючи норми ст. 11, 29, Закону України інформацію», які розкривають поняття суспільний інтерес та інформації про себе, можна зробити висновок, що запитувана інформація не відноситься ані до інформації про ОСОБА_1 , ані до категорії інформації, яка становить суспільний інтерес, а отже і до такої яка в розумінні ст. 21 надається безоплатно.

На думку відповідача, виходячи з положень статті 21 та статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зважаючи на те, Законом не передбачено часткове задоволення запиту, проте зазначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у разі якщо особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, правомірним є висновок про те, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачав виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, лише після відшкодування запитувачем фактичних витрат на їх копіювання та друк породжуються обов`язок розпорядника надати перші 10 сторінок безкоштовно.

Отже, як зазначено у відзиві, враховуючи зазначене, відповідачем правомірно, на підставі п.3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не було надано копій запитуваних документів.

Крім того, відповідач вказує, що саме по собі порушення вимог щодо оформлення листа не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків прямо передбачених законом

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до секретаря Білгород-Дністровської міської ради із запитом на доступ до публічної інформації, в якому у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» просила надати належним чином засвідчені копії:

- рішення міської ради про затвердження Положень про Департаменти (усі новоутворені);

- документів, якими покладено виконання обов`язків на посадових директорів Департаментів, в тому числі тимчасово (усіх департаментів);

- протоколу засідання міської ради від 23.06.2020 року;

- розпорядження міського голови від 23.04.2020 року з візами щодо попередження про наступне вивільнення працівників.

У відповідь на вказану заяву виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради на адресу позивача направлено лист від 10.07.2020 року №02/62-96/90 (а.с.7), в якому вказано, що з огляду на те, що публічна інформація, яку запитує позивач містить 136 сторінок. У листі зазначено, що враховуючи рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 31.03.2016 року №161 «Про затвердження Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є міська рада та її виконавчий комітет», ОСОБА_1 спочатку необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання у розмірі 584,80 згідно виставленого рахунку.

У листі від 10.07.2020 року №02/62-96/90 також повідомлено, що в разі оплати за відшкодування витрат, позивачу будуть надані виготовлені копії запитуваних документів.

Разом із вказаним листом на адресу ОСОБА_1 направлено рахунок №02/62-96 від 10.07.2020 року (а.с.8). У рахунку вказано, що вартість виготовлення 1 аркуша складає 4,30 грн., загальна кількість аркушів - 136, ціна - 584,80 грн.

Вважаючи протиправною відмову виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, викладену у листі №02/62-96/90 від 10.07.2020 року за підписом секретаря Білгород-Дністровської міської ради Грозова В.В. , щодо задоволення запиту ОСОБА_1 на інформацію від 06.07.2020 року, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно ст. 5 вказаного Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону України «Про інформацію» кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Статтею 16 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Згідно ч.ч.1,2 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частин 1-4 ст.21 Закону № 2939-VI інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Таким чином, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані із копіюванням документів понад встановлений обсяг.

Конституційний Суд України в ухвалі від 25 червня 2013 року №29-у/2013, якою відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним зверненням Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої, третьої статті 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації", зазначив, що положення частини другої статті 21 Закону викладені чітко, зрозуміло і передбачають відшкодування запитувачем фактичних витрат на копіювання та друк документів понад встановлену Законом кількість сторінок, а тому не потребують офіційної інтерпретації.

Отже, 10 перших сторінок у відповідь на запит про надання публічної інформацію надаються безкоштовно, тоді як відшкодування позивачем фактичних витрат на копіювання і друк документів здійснюватися з одинадцятої сторінки.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі №818/40/17 та від 27 січня 2020 року у справі № 815/2873/18.

Відтак, на переконання суду, оскільки виготовлення копій документів перших 10 сторінок запитуваної інформації є безкоштовними, тому відповідач зобов`язаний був задовольнити запит у цій частині.

При цьому питання щодо надання розпорядником інформації перших десяти сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв`язку з невідшкодуванням відповідних витрат прямоЗаконом України "Про доступ до публічної інформації"та іншими чинними нормативно-правовими актами не врегульовано.

Однак, враховуючи міжнародно-правові стандарти у сфері доступу до публічної інформації, належною практикою є надання за вимогою запитувача перших 10 сторінок безкоштовно одночасно з повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів".

Відповідно до ч.1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Суспільні відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» (далі за текстом - Закон № 2657-XII).

Суспільний інтерес - гнучке поняття, яке змінюється з часом і залежно від обставин конкретної справи.

Поняття суспільного інтересу частково розкривається в статті 29 Закону України «Про інформацію» № 2657-XII від 02 жовтня 1992 року, у якій міститься перелік інформації, яка становить предмет суспільного інтересу, і, таким чином, є суспільно необхідною. Цей перелік не є вичерпним і включає інформацію, яка: свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає суду можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, з врахуванням індивідуальних обставин справи.

Суд зазначає, що у запиті про доступ до публічної інформації з яким 06 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до секретаря Білгород-Дністровської міської ради, жодним чином не обґрунтовано, що запитувана інформація є інформацією про позивача та що вказана інформація, становить суспільний інтерес.

Також, у вказаному запиту позивач не вказала чи буде сприяти отримання такої інформації реалізації функції позивача зі сприяння публічній дискусії з питань, що хвилюють суспільство.

Тобто, у запиту про доступ до публічної інформації позивачем не повідомлено відповідача про наявність обстави, які передбачають, що плата за копіювання та друк не стягується.

Таким чином, відповідач обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу необхідно відшкодувати фактичні витрати на копіювання запитуваних документів (окрім 10 сторінок про які зазначено вище).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст.9 КАС України підлягають частковому задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо ненадання публічної інформації на запит від 06.07.2020 року у відповідь на який складено лист №02/62-96/90 від 10.07.2020 року;

- зобов`язання виконавчого комітет Білгород-Дністровської міської ради безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію від 06.07.2020 року у відповідь на який складено лист №02/62-96/90 від 10.07.2020 року.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради щодо ненадання публічної інформації на запит від 06.07.2020 року у відповідь на який складено лист №02/62-96/90 від 10.07.2020 року.

Зобов`язати виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради безкоштовно надати ОСОБА_1 інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, з розрахунком вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів згідно запиту на публічну інформацію від 06.07.2020 року у відповідь на який складено лист №02/62-96/90 від 10.07.2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради (вул. Михайлівська, 56, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 04056799).

Суддя С.М. Корой

.