Ухвала суду № 92444724, 27.10.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/5746/20

(1-кс/199/995/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2020 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Воробйова В.Л.

при секретарі - Опацької Н.О.

за участі захисника Дроздова О.М.

представника потерпілого Бердишева О.П.

розглянувши в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 185 КК України у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, заяву захисника Дроздова Олега Михайловича від 08.09.2020 року про відвід головуючого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М.

В С ТА Н О В И В:

08.09.2020 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 185 КК України надійшла письмова заява захисника Дроздова О.М. про відвід головуючого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М.,

Свої доводи захисник Дроздов О.М. обґрунтовує тим, що, дослівно (стисло): «у провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 по ч.З ст. 191, ч.4. ст. 185 КК України. Справу розглядає суддя Сенчишин Ф.М., який не може брати участь у даному кримінальному провадженні виходячи з наступного.

У провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 за у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України (справа № 199/4275/19). Розгляд справи здійснюється колегією суддів де головуючий суддя є Сенчишин Ф.М .

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується в аналогічних злочинах, які інкримінуються ОСОБА_1 .

У судових засіданнях у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 були допитані для з`ясування обставин, які підлягають доказуванню й у справі по обвинуваченню ОСОБА_1 ,в якості свідків: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (згідно реєстру матеріалів досудового розслідування свідок по обвинуваченню ОСОБА_1 ), обвинувачена ОСОБА_2 (згідно реєстру матеріалів досудового розслідування свідок по обвинуваченню ОСОБА_1 ). Також були досліджені матеріали кримінального провадження, які є аналогічними матеріалам кримінального провадження про обвинуваченню ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене у судді Сенчишина Ф.М. склалось певне переконання по обставинам справи які є предметом розгляду по обвинувальному акту по обвинуваченню ОСОБА_1 з метою попередження виникнення обставин, що викликатимуть сумнів в об`єктивності та неупередженості судді Сенчишина Ф.М. при розгляді справи по обвинуваченню ОСОБА_1 ».

Суддя Сенчишин Ф.М. у судове засідання не прибув.

Заявник Дроздов О.М. у судовому засіданні свою заяву про відвід судді підтримав.

Представника потерпілого Бердишева О.П. залишила на розсуд суду заяву захисника про відвід судді.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви захисника Дроздова О.М. про відвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Сенчишина Ф.М., з огляду на наступне.

Аргументація заявника зазначена у його заяві про відвід. Окрім вказаної аргументації, заява про відвід не містить інших аргументів, а також доказів на підтвердження фактів, зазначених у заяві. Таким чином, суд вбачає підставу для відводу, на яку посилається заявник - упередженість головуючого судді Сенчишина Ф.М. при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 .

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.

Суд не погоджується з доводами заявника. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.

Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

В даному випадку основною та єдиною підставою для відводу головуючого судді, на думку заявника, є сумнів в неупередженості судді, яка полягає в тому, що головуючий суддя Сенчишин Ф.М. не може здійснювати розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , оскільки суддя здійснює судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , з якого в окреме провадження виділені матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , та вказані кримінальні провадження взаємопов`язані між собою.

Суд зазначає, що сумніви заявника стосовно неупередженості не були підтверджені жодними доказами, а тому не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими.

Той факт, що головуючий суддя Сенчишин Ф.М. здійснює судовий розгляд, окремо, кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та за обвинуваченням ОСОБА_2 , з якого в окреме провадження виділені матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , не є об`єктивною обставиною, що вказує на його упередженість. Також, заявник не надав інформації щодо можливих видимих ознак неупередженості, а тому суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими, та відхиляє твердження захисника, оскільки вони не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в неупередженості головуючого судді Сенчишина Ф.М. нема правомірних сумнівів, які дозволяють піддати сумніву безсторонність розгляду справи.

Керуючись ст.ст.110,75,76,80,81,369-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви захисника Дроздова Олега Михайловича від 08.09.2020 року про відвід головуючого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Сенчишина Ф.М. в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 191, ч.4 ст. 185 КК України, - відмовити.

Ухвала суду набирає чинності негайно і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.Л.Воробйов