Рішення № 92444702, 26.10.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 р. № 400/2012/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034

про:визнання рішення, оформленого наказом від 04.05.2020 р. № 8196-СГ протиправним; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, викладене в наказі від 04.05.2020 р. № 8196-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», яким мені, ОСОБА_1 , відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га. кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка);

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти за моїм, ОСОБА_1 , клопотанням від 02.04.2020 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).

Ухвалою від 29.05.2020р. справу № 400/2012/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач за результатами розгляду її клопотання від 02.04.2020 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка), протиправно відмовив спірним наказом з підстав внесення до переліку земельних ділянок згідно наказу від 06.12.2019 р. №450, які можуть бути

передані учасникам антитерористичної операції (далі учасники АТО), хоча при вирішені питань щодо безоплатної приватизації земельної ділянки учасники АТО не мають жодних переваг поряд з іншими громадянами України і така відмова суперечить нормам Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки бажана земельна ділянка, входить до складу земель, які передбачені передачі учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО, підставою для відмови стало те, що бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок, які передбачені до передачі у власність учасникам АТО у межах норм безоплатної приватизації. Крім того, відповідач зазначив, що вимога про зобов`язання відповідача надати дозвіл не підлягає задоволенню, оскільки передача земельної ділянки у власність є виключною компетенцією відповідача, а суд не може підміняти компетенцію відповідача.

Позивач в позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

02.04.2020 р. позивач звернулася до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).

Відповідач 04.05.2020 р. прийняв наказ №8196-СГ про відмову у наданні дозволу дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки за результатами розгляду наданих матеріалів було встановлено, що на бажану позивачем земельну ділянку відведено для передачі у власність учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО у межах норм безоплатної приватизації.

Відповідно до ч.1-3 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою стало, те що на бажана земельна ділянка входить до складу земель, які підлягають передачі у власність учасникам АТО та сім`ям загиблих учасників АТО, у межах норм безоплатної приватизації.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про неможливість надання дозволу позивачу через те, що бажана земельна ділянка передбачена для передачі учасникам АТО, оскільки відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

-затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до ст. 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17, від 19.06.2018 в справі 750/8511/17.

Під час розгляду клопотання позивача спірна земельна ділянка не перебувала у власності або користуванні фізичних чи юридичних осіб, у тому числі учасників АТО. Більш того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки як її перебування у стані "відведення" та не передбачає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із наданням такого дозволу іншій особі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17.

Таким чином, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на те, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є дискреційними повноваження відповідача, як на підставу відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, не приймається судом до уваги з оглядом на наступне.

Під поняттям «дискреційні повноваження», необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав, визначених ч.7 ст.118 ЗК України, є не правом, а обов`язком відповідача. На це, зокрема, вказує абзац третій ч.7 ст.118 ЗК України, передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.

У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.

А відповідно до вимог ч.7ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачем були виконані для того щоб суб`єкт владних повноважень міг прийняти рішення на його користь.

Про те, що саме такий спосіб захисту прав позивача є правильним, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2019 у справі №821/925/18, від 23.01.2019 року у справі №808/3082/17, від 31.01.2019 року у справі №815/2488/17, від 06.03.2019 року у справі №1640/2592/18.

Отже, позов ОСОБА_1 належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04.05.2020 р. № 8196-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» ОСОБА_1 , яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (код ЄДРПОУ 39825404) за клопотанням ОСОБА_1 від 02.04.2020 р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки прийняти рішення у формі наказу про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, а саме: із земельної ділянки площею 14,4 га, кадастровий номер 4824582200:03:000:0801, земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в межах території Новомиколаївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (за межами населених пунктів, поблизу с. Новомиколаївка).

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (проспект Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов