
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/7555/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду скарги позивача від 28.08.2020 та не проведення перевірки фактів, викладених у скарзі, за обов`язкової участі скаржника, з порушенням вимог Закону України «Про звернення громадян»;
- зобов`язати відповідача невідкладно розглянути по суті скаргу позивача від 28.08.2020, провести належну перевірку фактів за обов`язкової участі скаржника та надати вичерпну обґрунтовану відповідь.
Ухвалою суду від 22.09.2020 позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Ухвалою судді від 22.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Посилається на те, що звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив вжити дієвих заходів реагування до ОСОБА_2 та поновити його порушені права як землекористувача в селі Йосипівка. У відповідь отримав лист, в якому, на думку позивача, відсутня повна інформація по фактах, викладених у його скарзі; крім того, відповідачем не проведено належної перевірки цих фактів. Вважаючи у зв`язку із цим свої права, свободи та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду з метою їх захисту. Просить позов задовольнити повністю.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ним не було допущено бездіяльності щодо розгляду скарги позивача, оскільки така була розглянута у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян». Вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
19.10.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, проте згідно ч.3 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, про що було повідомлено сторонам в ухвалі від 22.09.2020 року про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі. Крім того, така відповідь на відзив не підписана електронно-цифровим підписом.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
28.08.2020 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій зазначено, що за місяць до написання ним листа (30.07.2020 року) він нібито виявив сміття поблизу житлового будинку, що належав його покійній матері ОСОБА_3 . Крім того, ним виявлено факт переміщення межі господарства сусідів із захопленням належної йому території. Позивач в листі вживає фрази: «захопивши кусок землі, що була в моєму користуванні»; «на моїй стороні земельної ділянки»; «призводить до все нових порушень моїх прав»; «поновити мої порушені права як землекористувача в селі Йосипівка». У підсумку просить вжити дієвих заходів до сусідки ОСОБА_2 та поновити його порушені права, як землекористувача.
04.09.2020 року (вих.№32) позивачу було скеровано відповідь, в якій роз`яснено наступне:
« 1. Стосовно залишення сміття сусідами на земельній ділянці, на якій розташований житловий будинок, що належав Вашій матері ОСОБА_3
ОСОБА_2 письмово попереджено про недопустимість залишення будь-яких предметів (сміття) за межами належної їй території.
2. Стосовно криниці, яка знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_2 .
Працівники сільської ради не можуть зобов`язати ОСОБА_2 надати Вам доступ до вказаної криниці. Більше того, Ви звертались із позовом до суду про усунення перешкод у користуванні криницею та зобов`язання вчинити певні дії. Буським районним судом було розглянуто Ваш позов у межах цивільної справи №440/1169\19 і 04.11.2019 року в позовних вимогах відмовлено повністю. Вказане рішення набрало законної сили 05.03.2020 року, про що Вам, як позивачу, достеменно відомо.
3. Стосовно збільшення розмірів території земельної ділянки ОСОБА_2 в селі Йосипівка Буського району Львівської області під час оновлення огорожі.
Для вирішення питання обстеження вказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_2 , згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ЛВ №6079 від 13.12.1999 року, та земельної ділянки, що перебуває у власності громади села Йосипівка, на якій знаходиться житловий будинок Вашої покійної матері ОСОБА_3 , вважаємо, що таке можливо провести виключно за Вашої присутності. Тому просимо Вас заздалегідь повідомити Ожидівську сільську раду про дату та час, коли Ви матимете змогу прибути в село Йосипівка для проведення дій із обстеження. При узгодженні дати працівниками сільської ради буде створено відповідну комісію та за Вашої присутності проведено обстеження вказаних земельних ділянок. А за результатами такого обстеження буде прийнято рішення із скеруванням Вам письмової відповіді».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач не погоджується з діями відповідача та вважає їх протиправною бездіяльністю, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України «Про звернення громадян» №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР).
Так, частиною 1 ст.1 цього Закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ч.4 ст.3 Закону № 393/96-ВР, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
За приписами ч.1 ст.20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
Як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог та наведених у позовній заяві обґрунтувань, позивач оскаржує саме бездіяльність відповідачів щодо неналежного розгляду його скарги від 28.08.2020 року.
В свою чергу, суд встановив, що скарга позивача від 28.08.2020 року фактично була отримана відповідачем 01.09.2020 року та 04.09.2020 року (вих.327) Ожидівським сільським головою Шахом О.Ю. на неї було надано відповідь, тобто з дотриманням строку, визначеного ст.20 Закону №393/96-ВР.
Стосовно доводів позивача щодо необґрунтованості та неповноти розгляду скарги, суд враховує наступне.
У Буському районному суді Львівської області розглядалася цивільна справа №440/1169/19 справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якій позивач просив визнати протиправними дії власника домогосподарства по АДРЕСА_1 відповідачки ОСОБА_2 щодо привласнення собі спільної криниці на два домогосподарства та створення перешкод у доступі до спільної криниці (води), а також зобов`язати відповідачку усунути ці перешкоди позивачу ОСОБА_1 , як законному спадкоємцю домогосподарства по АДРЕСА_1 , зобов`язати відповідачку ОСОБА_2 вилучити (провести демонтаж) усього електричного обладнання із спільної криниці.
Рішенням Буського районного суду Львівської області від 04.11.2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 05.03.2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні криницею та зобов`язання до вчинення дій - відмовлено повністю.
Зокрема, судом встановлено, що «… ОСОБА_3 є одноосібним власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується правовстановлюючими документами.
Згідно довідки №585 від 13.06.2012 року Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області, ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, яка знаходиться по АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.10.2018 року позивач ОСОБА_1 прийняв у шестимісячний строк за законом спадщину після смерті померлої матері ОСОБА_3 , звернувшись до Другої Львівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття ним спадщини.
Натомість, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,2171 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в селі Йосипівка Буського району Львівської області, що підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування від 23.05.2006 року.
Як безспірно було встановлено в ході судового розгляду даної справи, що земельна ділянка відповідачки ОСОБА_2 та земельна ділянка, що перебувала у користуванні матері позивача - ОСОБА_3 , знаходяться по сусідству та є суміжними. Спірна криниця знаходиться у межах земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності відповідачці ОСОБА_2 . Дані фактичні обставини визнавались учасниками справи, були зазначені ними у поданих процесуальних документах, і в суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а тому такі обставини звільнені від доказування в силу вимог частини першої статті 82 ЦПК України.
…Земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 , якою користувалась померла матір позивача ОСОБА_3 нікому у власність не передавалась, у власності громадян чи юридичних осіб не перебуває, а тому в силу вимог закону належить на праві власності територіальній громаді села Йосипівка Буського району Львівської області.
…Судом було встановлено, що спірна криниця знаходиться на земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності відповідачки, що не заперечується сторонами по справі, які лише оспорюють обставини щодо перенесення меж між суміжними земельними ділянками відповідачкою. Належних і допустимих доказів щодо будь-яких прав позивача на спірну криницю чи протиправне захоплення такої відповідачкою, позивачем надано не було і судом не встановлено.
Крім того, позивачем не доведено своїх прав на суміжну земельну ділянку, яка на праві власності, оренди чи іншого речового права спадкодавцю позивача не належала, а лише перебувала у фактичному користуванні матері позивача.
Звернувшись із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті матері, позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно».
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведеним спростовуються доводи позивача щодо не проведення перевірки фактів, викладених у його скарзі, та ненадання обґрунтованої відповіді на неї.
Навпаки, матеріалами справи підтверджено, що відповідач об`єктивно, всебічно і вчасно перевірив скаргу позивача, письмово повідомив його про результати перевірки скарги та вжив заходів до усунення причин, що їх породжують, зокрема 03.09.2020 року направив листа сусідці ОСОБА_5 з роз`ясненням про недопустимість залишення будівельного та іншого сміття за межами належної їй земельної ділянки в селі Йосипівка Буського району Львівської області.
Щодо розгляду скарги без участі позивача, то як слідує з її змісту, останній не просив розглядати таку з його присутністю, а тому, в силу вимог ч.1 ст.19 Закону №393/96-ВР, у відповідача був відсутній обов`язок запрошувати позивача на засідання з питань розгляду скарги.
За таких обставин, суд приходить висновку, що під час розгляду скарги позивача Ожидівська сільська рада діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та не допустила порушення прав позивача, які б підлягали судовому захисту.
Крім того, в контексті наведених вище обставин, суд враховує, що бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
Натомість, сам по собі розгляд скарги особи та надання за її результатами відповіді передбачає здійснення активної форми поведінки суб`єкта владних повноважень.
У зв`язку із чим, суд вважає, що в даному випадку відповідачем не допущено протиправної бездіяльності щодо неналежного розгляду скарги позивача та, відповідно, про відсутність підстав до задоволення позовних вимог у цій частині.
Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, вимоги про зобов`язання його надати позивачу обґрунтовану відповідь на всі порушені у скарзі питання не підлягають задоволенню як похідні.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.05.2018 року у справі №802/490/16-а.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних в контексті конкретних обставин цієї справи суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - слід відмовити.
Щодо судових витрат, то питання щодо їх розподілу суд не вирішує, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і такий ним не сплачувався.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в:
у задоволенні позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне рішення суду буде складено до 27.10.2020 року.
Суддя Ланкевич А.З.
Оригінал повного тексту судового рішення складено в одному примірнику 26.10.2020 року.
Судове рішення № 92444577, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/7555/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: