Ухвала суду № 92444509, 21.10.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4262/20

У Х В А Л А

про поновлення пропущеного строку звернення до суду

21 жовтня 2020 року Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Олійник Л.В.,

за участі:

представника позивача Костків Н.С., згідно договору,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду та клопотання Львівської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської міської ради (далі – ЛМР, відповідач) з наступними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради №953 від 15.09.2016 “Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки у АДРЕСА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради, що полягає в ухиленні від повторного розгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки у АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Львівську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 та прийняти ухвалу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0500 га кадастровий номер 4610137500:05:004:0348 у 6-му Заозерному провулку для будівництва та обслуговування житлового будинку, так як для його прийняття виконано всі умови, визначені законом і для прийняття такого рішення виконано всі умови, визначені законом і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд – на перше заплановане засідання ради після набрання законної сили рішенням суду.

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Зазначила, що про існування ухвали Львівської міської ради №953 від 15.09.2016 “Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у 6-му Заозерному провулку” дізналася з лише листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.11.2019 №2403-5109. Таким чином, на думку позивача, пропуск строку звернення до суду з цим позовом обумовлений тим, що Львівська міська рада всупереч ч.1 ст. 15 Закону України “Про звернення громадян” не повідомила її у встановлені строки про результати розгляду звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.09.2015.

Ухвалою від 04.06.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 17.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач 28.09.2020 подав відзив на позовну заяву (вх. №49034).

15.10.2020 від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. №52750). Клопотання обґрунтоване тим, що на думку представника відповідача, зі змістом оскаржуваної ухвали позивач могла ознайомитися значно раніше із сайту Львівської міської ради. Таким чином, вважає безпідставними доводи позивача, що про ухвалу №953 від 15.09.2016 вона дізналася вперше із листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.11.2019 №2403-5109.У зв`язку з цим, вважає, що позивач звернулася до суду з позовом із пропуском шестимісячного строку для подання позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача подану заяву про поновлення строку звернення до суду підтримала, просила задовольнити.

Представник відповідачав судове засідання не прибув. Причин неявки суду не повідомив. Належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду та клопотання Львівської міської ради про залишення позову без розгляду, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує, зокрема, ухвалу Львівської міської ради №953 від 15.09.2016 “Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки у 6-му Заозерному провулку”, однак із позовом про скасування такої звернулася лише 02.06.2020 (дата штампу канцелярії суду), тобто з пропуском передбаченого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач при обґрунтуванні поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом зазначила, що про оскаржуване рішення відповідача дізналася лише із листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.11.2019 №2403-5109. До того жодних листів або рішень, які б стосувались розгляду звернення ОСОБА_1 від 18.09.2015 на її адресу не надходило.

Відповідач при обґрунтуванні клопотання про залишення позову без розгляду наголошував, що про зміст оскаржуваного рішення позивачу могло бути відомо із сайту Львівської міської ради, де позивач могла ознайомитися із текстом ухвали №953 від 15.09.2016. Додатково повідомив, що позивачці скеровувалась копія оскаржуваного рішення, однак доказів такого скерування подати суду не може, так як вони не збереглись.

Аналізуючи наведене, суд встановив, що ОСОБА_1 18.09.2015 зверталася до Львівської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою та безоплатну передачу у власність земельної ділянки площею 0,0500 га КН 4610137500:05:004:0348 для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Ухвалою Львівської міської ради №953 від 15.09.2016 “Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки у 6-му Заозерному провулку” позивачу було відмовлено у задоволенні поданого клопотання.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 було повідомлено про результати розгляду її клопотання від 18.09.2015 та про прийняття оскаржуваної ухвали №953 від 15.09.2016 “Про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки у 6-му Заозерному провулку” в матеріалах справи немає.

Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що про оскаржуване рішення ОСОБА_1 могла дізнатися із сайту Львівської міської ради, оскільки заявник немає обов`язку відслідковувати результати розгляду своїх звернень таким чином.

Водночас, суд наголошує, що відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України “Про звернення громадян”, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як уже зазначалося, жодних доказів того, що Львівська міська рада належним чином повідомляла ОСОБА_1 про результати розгляду її звернення, представник відповідач до матеріалів не долучив.

Таким чином, суд вважає доводи відповідача, які наведені у клопотанні про залишення позову без розгляду необґрунтованими.

Оцінюючи вищенаведене, суд зазначає про наявність підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Також суд відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16.12.1992).

Також суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні по справі “Іліан проти Туреччини”. Згідно вказаного рішення, правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги надані докази, а також з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку визнатиповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 123, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

У задоволенні клопотання Львівської міської ради про залишення позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування ухвали, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.10.2020 року

Суддя Потабенко В.А.