Рішення № 92443668, 26.10.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3818/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни, вул. Ю.Поправки,6, офіс14, м.Київ,02094

третя особа: ТзОВ "Вердикт Капітал", вул. Кудрявський узвіз,5Б, м. Київ,04053

на рішення та дії приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1)визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (№62905083) з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

2) визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП№62905083) з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 р. приватним виконавцем Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість в сумі 19522,93 грн.

3) визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. витрати основної винагороди у розмірі 1952,29 грн.;

4) визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 400 грн., що в загальній сумі становить 21875,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані постанови є протиправними оскільки позивач зареєстрована та фактично проживає в м. Кропивницький, тому у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ відсутні були правові підстави для прийняття оскаржуваних постанов.

Ухвалою суду від 06.10.2020 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін (а.с.39-40).

Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що дії приватного виконавця є правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, оскаржувані постанови прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволені позову слід відмовити.

Перевіривши наявні матеріали справи та визначивши відповідні їм правовідносини сторін, суд дійшов наступного висновку.

28.08.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62905083 з виконання виконавчого напису №17213 від 14.08.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 19522,83 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (а.с. 15).

У вказаному виконавчому провадженні приватним виконавцем м. Києва Малковою М.В. винесено:

-28.08.2020 року - постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.17);

-28.08.2020 року - постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.18)

-03.09.2020 року - постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.16).

Позивач вказує, що 02.09.2020 року нею отримано поштове відправлення від приватного виконавця, яке містило лише пустий конверт.

Після звернення до головного бухгалтера підприємства, позивач дізналась про оскаржувані постанови.

Вважаючи вказані постанови протиправними, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404(далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини 2статті 18 Закону №1404, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини 2статті 23 Закону України від 02.06.2016 №1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403) передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до статті 25 Закону №1403 виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною 2статті 24 Закону №1403, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження", Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною 3статті 25 Закону№1403, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, зі змісту частини 2 статті 24 Закону №1403 слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1404, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною 5 статті 24 Закону №1404 визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1статті 26 Закону №1404).

У заяві про примусове виконання рішення, стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3статті 26 Закону №1404).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5статті 26 Закону №1404).

Згідно з витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі - м. Київ.

Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1 (а.с.12).

З матеріалів справи судом встановлено, що місце проживання боржника ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , зазначене в оскаржуваних постановах, тобто вказана інформація про місце проживання була відома відповідачу.

Крім того, будь-якого майна (рухомого та/або нерухомого), що належить позивачу у м.Києві стягувачем не зазначено та відповідних доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Доводи відповідача щодо місця проживання позивача вказаного у виконавчому документі судом не приймаються до уваги виходячи з положень п.10 ч.4ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання.

Натомість, відповідачем такі обставини не були перевірені та враховані під час винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 5ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач, всупереч значеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача.

Отже, місце реєстрації боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Малкова М.В. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що боржник, на момент прийняття оскаржуваної постанови, проживав за вказаною у ній адресою, на території якої приватний виконавець Малкова М.В. здійснює свою діяльність.

Крім того, у постанові про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2020 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 28.08.2020 року прийнята відповідачем з порушенням положень Закону №1404.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.. Києва про відкриття виконавчого провадження №62905083 від 28.08.2020 року.

З огляду на те, що відповідач не мала повноважень на вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №17213 від 18.08.2020 року, суд також визнає протиправними та скасовує спірні постанови від 28.08.2020 та від 03.09.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що винесені приватним ви

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету; бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Відповідач у справі - приватний виконавець - у спірних правовідносинах є спеціальним суб`єктом владних повноважень, проте не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є бюджетною установою та не утримується за рахунок бюджету.

Відтак, здійснені позивачкою витрати на оплату судового збору у сумі 840,80 грн. (а.с. 21) слід стягнути на її користь з відповідача як із самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (№62905083) від 28.08.2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди ВП №62905083 від 28.08.2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №62905083 від 28.08.2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП№62905083) від 03.09.2020 року, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. при примусовому виконанні виконавчого напису №17213, виданого 14.08.2020 року.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 840,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко