Ухвала суду № 92443579, 19.10.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 жовтня 2020 року м. Київ №320/8589/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмову, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до суду звернулась ОСОБА_1 в порядку оскарження відмови ГУ ПФУ у Київській області у перерахунку та виплаті їй додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 із розрахунку 25% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.ст. 39, 50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язання здійснити перерахунок зазначеної щомісячної доплати за період з 01.01.2014 до 02.08.2014 з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати із 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання здійснити із 17.07.2018 нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

Ухвалою суду від 24.09.2020 позовну заяву було залишено без руху, позивачці визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання позивачкою для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ній: обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття заявниці на облік як пенсіонера в органах ПФУ з представленням довідки про пенсійний облік; надання обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує позивачка із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначенням розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суми загальних виплат, одержаних позивачкою за спірний період, тобто з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 у розрізі помісячних виплат; надання документів, якими підтверджено факт одержання позивачкою визначених сум (довідка про рух коштів банківської картки, копії поштових переказів тощо); подання копії розпорядження про призначення пенсії станом на час взяття на облік та Витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення загального розміру додаткової пенсії, призначеної позивачці станом 01 січня 2014 та станом на 17.07.2018; викладення обставин виникнення права на додаткову пенсію із зазначенням дати виникнення та посиланням на докази, якими це право підтверджено; зазначення місцезнаходження оригіналів документів, копії яких долучено до позовної заяви; обґрунтування порушення прав та інтересів позивачки рішенням пенсійного органу із розкриттям змісту порушених прав; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням причин пропуску такого строку та з наданням доказів на підтвердження цього; надання оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3363,20 грн.

На виконання вимог ухвали суду позивачка надіслала лише два екземпляри клопотання про відстрочення сплати судового збору та поновлення строку звернення до суду та, довідку про розмір її пенсії за 2019 рік.

За результатом дослідження поданої позовної заяви, суд констатує невиконання вимог судового рішення, яке набуло законної сили, що є підставою для повернення позову з усіма приєднаними до нього документами, з огляду на що, суд зазначає таке:

доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов`язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов`язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід`ємною частиною права на доступ до суду.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

При цьому, вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя. У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.

З огляду на очевидність небажання позивачки усувати недоліки позовної заяви та суттєвість виявлених порушень (неподання позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160-161 КАСУ, викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують; ненадання довідки про пенсійний облік; обґрунтованого розрахунку суми на виплату якої претендує позивачка із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову розрахунку та методики здійсненого обчислення; зазначення суми загальних виплат, одержаних позивачкою за спірний період, тобто з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 у розрізі помісячних виплат; ненадання документів, якими підтверджено факт одержання позивачкою визначених сум (довідка про рух коштів банківської картки, копії поштових переказів тощо); неподання копії розпорядження про призначення пенсії станом на час взяття на облік та Витягу з Реєстру застрахованих осіб; зазначення загального розміру додаткової пенсії, призначеної позивачці станом 01 січня 2014 та станом на 17.07.2018; невикладення обставин виникнення права на додаткову пенсію із зазначенням дати виникнення та посиланням на докази, якими це право підтверджено; ненадання доказів пропуску позивачкою строків звернення до суду; несплата судового збору у розмірі 3363,20 грн.), суд вважає за необхідне позов повернути на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАСУ.

Щодо клопотання позивачки про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд зазначає наступне:

відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказане положення Кодексу кореспондується із ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

У розумінні приписів ст.8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення від сплати може мати місце лише за наявності виключних обставин. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази. За офіційними даними Держстату України незадовільний матеріальний стан має 80% населення України, натомість відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору є заходом виключного характеру, а відтак потребує доказового обґрунтування.

При цьому, суд звертає увагу позивачки, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням скаржника, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Оскільки позивачкою не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, суд вважає безпідставним допущення ситуації ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору, що порушує інтереси держави та утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

За таких обставин, клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення не підлягає задоволенню.

Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд врахував висновки Великої палати Верховного Суду у справі №9901/430/19 від 14.08.2019, де зазначено "…зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту вони мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною".

Суд наголошує, що зазначені вище документи були обов`язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною досудовою підготовкою справи до розгляду з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення, тощо.

На підставі вищезазначеного та, керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, м.Київ, вул.Ярославська, 40) про визнання протиправною відмову, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачці.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, - відмовити.

Роз`яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.