Рішення № 92443222, 15.10.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року Справа № 280/6096/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Лучинкіної Г.Г.., представника відповідача: Юрчак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення №0000141305 від 12.09.2019 за платежем податок на доходи з фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності на загальну суму 1 062 677,05 грн. (за податковими зобов`язаннями - 850 141,64 грн.; за штрафними санкціями 212 535,41 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0000201305 від 12.09.2019 за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 930 752,28 грн. (за податковими зобов`язаннями 744 601,82 грн.; за штрафними санкціями - 186 150,46 грн.);

- податкове повідомлення-рішення №0000151305 від 12.09.2019 року за платежем податок на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування - штрафні санкції 340,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000161305 від 12.09.2019 року за платежем військовий збір, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування на загальну суму - 88 556,42 грн.; (за податковими зобов`язанням 70 845,14 грн.; за штрафними санкціями - 17 711,28 грн.):

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0000191305 від 12.09.2019 на суму 340,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно неврахованого єдиного внеску № 0000181305 від 12.09.2019 року на суму штрафних санкцій 65 088, 47 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000171305 від 12.09.2019 із заборгованості зі сплати єдиного внеску на суму 351 277,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність дій щодо проведення перевірки позивача та безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, у зв`язку з чим вважає податкові повідомлення-рішення також протиправними. Позивач вказує, що перевірка проведена в рамках кримінального провадження без законних підстав, оскільки єдиною підставою для проведення документальних позапланових перевірок у межах кримінального провадження є підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), натомість перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Зазначає, що всупереч положенням податкового законодавства та наказу податкового органу про проведення документальної виїзної перевірки, відповідачем фактично проведено документальну невиїзну перевірку в приміщенні контролюючого органу, що свідчить про безпідставну зміну виду перевірки та місце її проведення. Звертає увагу, що провівши перевірку у приміщенні контролюючого органу, відповідач порушив право позивача бути присутнім під час перевірки та надавати відповідні документи, оскільки жодної інформації про місце та час проведення перевірки позивач не отримував. Посилається на те, що при проведенні перевірки були використані виключно матеріали кримінального провадження, а саме матеріали досудового розслідування, які відповідно до податкового законодавства не належать до матеріалів, на підставі яких контролюючим органом проводиться перевірка. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 14.01.2020.

14.01.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№1294), у якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та вказує, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на підставі узагальненого матеріалу Державної служби фінансового моніторингу України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №3201808000000052 від 27.09.2018, за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з 06.01.2012 по 29.12.2018 на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 відкриті у АТ КБ «Приватбанк», внаслідок здійснення платежів у системі «Приват24», поповнення карткових рахунків через термінали самообслуговування надійшли кошти від інших фізичних осіб, у тому числі з призначенням платежів «оплата за товар» та «за добрива» із зазначенням різної номенклатури. Згідно інформаційних баз Головного управління ДПС у Запорізькій області позивачем до контролюючого органу подано декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік та задекларовано 223 565 грн. - вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна. За 2016 та 2017 роки до контролюючого органу ОСОБА_1 декларації не надано. Оскільки слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області встановлено отримання ОСОБА_1 доходів протягом перевіряємого періоду, на податкову адресу позивача направлений поштою запит про надання пояснень та документального підтвердження, який повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». На підставі підпункту 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 ПК України Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку діяльності фізичної особи платника податків ОСОБА_1 . Звертає увагу, що в присутності старшого слідчого Беляєва Д.В. в приміщенні Мелітопольського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області позивачу 11.07.2020 вручено наказ про проведення документальної позапланової перевірку та пред`явлено під розписку направлення на перевірку. 11.07.2020 позивач подав заяву, в якій у зв`язку з відсутністю місця проведення господарської діяльності просив провести перевірку у стінах Головного управління ДФС у Запорізькій області за адресою м.Мелітополь, вул.Героїв України, 31, у зв`язку з чим перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу. Перевіркою встановлено не подання позивачем декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки та не відображення сум доходів, отриманих в 2016-2017 роки. Платник податків ОСОБА_1 систематично протягом 2016-2018 років отримувала дохід від продажу хімічних добрив, здійснювала підприємницьку діяльність без державної реєстрації фізичної особи-підприємця. Вважає, що контролюючим органом правомірно проведено документальну позапланову перевірку та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки). Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.01.2020 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/4203/19.

15.01.2020 позивача подав відповідь на відзив (вх.№2209), в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, звертає увагу, що поданий відзив на позовну заяву не містить заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази та норми права. Наголошує на тому, що відповідач безпідставно посилається на підпункт 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 ПК України, як на підставу проведення перевірки, оскільки податковий орган не наводить недостовірні дані, що містяться у деклараціях позивача.

Ухвалою суду від 03.07.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.08.2020 відкладено підготовче засідання у справі на 19.08.2020.

Ухвалою суду від 19.08.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладено підготовче провадження у справі на 30.09.2020.

Ухвалою суду від 30.09.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2020.

В судовому засіданні 15.10.2020 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті справи, представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.10.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, розглянувши заяви по суті справи, безпосередньо дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області складено та направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та документального підтвердження №8538/1408-01-13-05-09 від 14.05.2019, у якому контролюючий орган з посиланням на отримання в установленому закону порядку податкової інформації стосовно ухилення від сплати податків ОСОБА_1 , відповідно до підпунктів 20.1.2, 20.1.14 пункту 20.1. статті 20 ПК України, пункту 73.3 статті 73 ПК України, просить надати пояснення та документальне підтвердження стосовно отримання коштів на рахунки, відкриті у АТ КБ «Приватбанк», протягом 2016-2018 років, внаслідок здійснення платежів у системі «Приват24», поповнення карткових рахунків через термінали самообслуговування.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами поштове відправлення повернулося до контролюючого органу без вручення з відміткою поштової служби «За закінченням терміну зберігання».

10.07.2019 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято наказ №2443 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 .

Копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 10.07.2019 №2443, повідомлення про проведення вказаної перевірки від 22.03.2019 №332 та направлення на перевірку від 11.07.2019 №325 вручено позивачу 11.07.2019 під особистий підпис.

11.07.2019 позивач подав заяву до Головного управління ДФС у Запорізькій області про проведення документальної виїзної перевірки в стінах Головного управління ДФС у Запорізькій області за адресою м.Мелітополь, вул.Героїв України, 31, у зв`язку з відсутністю місця проведення господарської діяльності.

У період з 11.07.2019 по 17.07.2019, на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області №2443 від 10.07.2020, проведено виїзну позапланову документальну перевірку платника податків ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складений Акт від 24.07.2019 №600/08/-01-13-05/31333710241 (далі - Акт перевірки від 24.07.2020).

Згідно з висновками Акту перевірки встановлено такі порушення:

- підпункту 49.18.5. пункту 49.18. статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України в частині не подання декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки;

- пункту 44.1 статті 44, пункту 177.10 статті 177 ПК України в частині ненадання до перевірки первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

- пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб за 2016-2018 роки, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 850 141,64 грн., в тому числі за 2016 рік - 325 290,39 грн., за 2017 рік - 274 601,43 грн. та за 2018 рік - 250 249,82 грн., чим порушено вимоги пункту 177.1, пункту 177.2 статті 177 ПК України;

- пункту 2, пункту 9, пункту 11 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.215 №435 в частині не подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016-2017 роки;

- абзацу 1 пункту 2 частини 1 статті 7, пункті 11 статті 8, частини 2 статі 9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціально страхування», із змінами, в частині не нарахування, не обчислення та не сплати єдиного внеску всього на загальну суму 351 277,74 грн., у тому числі за 2016 рік - 94 941,00 грн. за 2017 рік - 109 725,00 грн. та за 2018 рік - 146 611,74 грн.;

- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині заниження фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 військового збору від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 у сумі 70 845,1 грн., у тому числі за 2016 рік - 27 107,53 грн., за 2017 рік - 22 883,45 грн. та за 2018 рік - 20 854,15 грн.;

- пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1 та пункту 200.2 статті 200 ПК України ОСОБА_1 занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету за 2016 рік в сумі 161 433,76 грн., за 2017 рік в сумі 305 112,70 грн., за 2018 рік в сумі 278 055,36 грн.;

- статті 58, частини 6 статті 128 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV в частині здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи - підприємця та не забезпечення ведення обліку результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

- статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV в частині неподання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР в частині здійснення розрахункових операцій в готівковій формі без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження і подав заперечення на Акт перевірки від 24.07.2020, за результатами розгляду яких заперечення залишені без задоволення, про що повідомлено позивача листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 09.09.2019 №233/14/08/01-33-05-05 від 09.09.2019.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0000141305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності в сумі 1 062 677,05 грн., у тому числі 850 141,64 грн. за податковими зобов`язаннями та 212 535,41 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0000151305 від 12.09.2019, яким позивачу застосовані штрафні санкції у сумі 340, 00 грн. за платежем податок на доходи з фізичних осіб за результатами річного декларування;

- податкове повідомлення-рішення №0000161305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 88 556,42 грн., у тому числі 70 845,14 грн. за податковими зобов`язаннями та 17 711.28 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення №0000201305 від 12.09.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 930 752,28 грн., у тому числі 744 601,82 грн., за податковими зобов`язаннями та 186 150,46 грн. за штрафними санкціями;

- рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0000191305 від 12.09.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 340,00 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000181305 від 12.09.2019, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 65 088,47 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0000171305 від 12.09.2019 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 351 277,74 грн.

Позивач не погодився з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою і рішеннями про застосування штрафних санкцій і 27.09.2019 подав відповідну скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги №7700/6199-00-08-06-01 від 30.10.2019, прийнятим Державною податковою службою України, скаргу позивача в частині оскарження вимоги №0000171305 від 12.09.2019, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000181305 від 12.09.2019, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0000191305 від 12.09.2019 залишено без змін, а скаргу у вказаній частині - без задоволення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 27.11.2019 №1098216/99-00-08-05-04, прийнятим Державною податковою службою України, скаргу позивача в частині оскарження податкових повідомлень-рішень від 12.09.2019 №0000141305, №0000151305, №0000161305, №0000201305 залишено без змін, а скаргу у вказаній частині - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю проведеної перевірки та прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою про сплату боргу (недоїмки) та рішеннями про застосування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

За таких обставин, з огляду на аргументи позовної заяви, суд вважає за необхідне в першу чергу надати правову оцінку правомірності проведеної перевірки.

Як вбачається зі змісту наказу про проведення документальної позапланової перевірки №2443 від 10.07.2019, правовою підставою проведення перевірки зазначено підпункт 78.1.4 статті 78 ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК).

Пунктом 78.1 статті 78 ПК визначено вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, підпунктом 78.1.1 вказаної норми визначено таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 цієї статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Отримання податкової інформації контролюючими органами регламентується нормами статті 73 ПК України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 (далі - Порядок №1245).

Так, згідно з абзацами першим, другим пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абзаци шостий-чотирнадцятий пункту 73.3).

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) (абзац шістнадцятий пункту 73.3).

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що запит контролюючого органу про надання платником податків інформації та підтверджуючих документів повинен містити вказівку на чітко визначені обставини, які згідно з пунктом 73.3 статті 73 ПК України є умовою звернення з таким запитом та свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.05.2020 (справа №280/2578/19), від 08.08.2019 року (справа №802/92/15-а), від 18.04.2019 (справа №825/1713/13), від 26.02.2019 (справа №820/768/18).

Як зазначалося раніше, в наказі №2443 від 10.07.2019 правовою підставою проведення перевірки вказано підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Суд зазначає, що передбачені підпунктом 78.1.4 статті 78 ПК України підстави для проведення перевірки мають місце у разі, якщо платником податків не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, підставою для направлення якого було виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих цим платником податків (абзац дев`ятий пункту 73.3 статті 73 ПК України).

Відтак, в запиті, невиконання якого позивачем стало підставою для призначення позапланової перевірки, мало було зазначено про виявлену недостовірність даних у відповідній податковій декларації.

Разом з тим, запит про надання пояснень та документального підтвердження №8538/1408-01-13-05-09 від 14.05.2019 не відповідає вказаним вимогам.

Так, у запиті не зазначено в чому полягає недостовірність даних, що містяться у податковій декларації позивача про майновий стан та доходи за 2018 рік.

З змісту вказаного запиту слідує, що в даному випадку підставою для направлення запиту стало отримання податкової інформація стосовно ухилення позивачем від сплати податків, тобто в даному випадку має місце виявлення фактів порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

ГУ ДФС у Запорізькій області у запиті фактично наведено лише загальне посилання на факт отримання позивачем коштів з рахунків, відкритих у АТ КБ «Приватбанк», протягом 2016-2018 років, які не задекларовані.

Таке обґрунтування за змістом відповідає підставі, передбаченій абзацом сьомим пункту 73.3 статті 73 ПК України та може бути підставою для призначення перевірки підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Вказане свідчить про неузгодженість підстав для винесення наказу №2443 від 10.07.2019 з підставами для направлення запиту від №8538/1408-01-13-05-09 від 14.05.2019.

Верховний Суд у постановах від 31.05.2019 року (справа №813/1041/18), від 14.03.2019 (справа №808/2603/17), від 24.10.2018 року (справа №815/343/18), аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу.

В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.

Слід зазначити, що визначені у абзацах сьомому та дев`ятому пункту 73.3 статті 73 ПК України підстави для надіслання письмового запиту, які передбачені підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 ПК України як підстави проведення позапланових перевірок, також мають різний характер, але змістовно корелюються із ними відповідно.

На переконання суду, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України вимагає від контролюючого органу при надісланні письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження з цієї підстави зазначати виявлену недостовірність даних у відповідній податковій звітності. Разом з тим, сумніви щодо повноти сплати податку від отриманого доходу, які виникли у зв`язку з надходженням запиту органу досудового розслідування в межах кримінального провадження, не можуть бути розцінені як виявлена недостовірність даних у відповідній податковій декларації.

Під час судового розгляду представник відповідача не зміг пояснити, у чому саме полягала виявлена недостовірність даних у податковій звітності позивача, що стало підставою для витребування пояснюючих документів та інформації, а також яким чином така недостовірність була виявлена.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача про протиправність призначення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки податковим органом допущено порушення в частині вибору підстави, за якою зазначена перевірка могла бути проведена стосовно позивача, враховуючи при цьому зміст попередньо направленого запиту.

Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду представник відповідача підтвердив, що перевірка проведена виключно на підставі матеріалів кримінального провадження №3201808000000052 від 27.09.2018 за фактом ухилення від сплати податків фізичною особою ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України, наданих слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

При цьому, суд звертає увагу, що до 01.01.2020 проведення документальної позапланової перевірки в межах кримінального провадження могло здійснюватись виключно на підставі судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесеного ними відповідно до закону (підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України). Доказів наявності судового рішення суду (слідчого судді) про призначення документальної позапланової перевірки платника податків ОСОБА_1 у зв`язку з кримінальним провадженням №3201808000000052 від 27.09.2018 до суду не надано.

Крім того, за положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Отже нормами ПК України розмежовано місце проведення виїзної та невиїзної документальних перевірок.

Так, в Акті перевірки від 24.07.2020 зазначено, що позапланова виїзна перевірка проведена в приміщенні ГУ ДФС у Запорізькій області, що суперечить виду даної перевірки, яка мала б бути виїзною, тобто проводитись за місцезнаходженням позивача. Як вбачається зі змісту вказаного акту, перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу на підставі заяви позивача про відсутність місця провадження господарської діяльності.

Відповідно до пункту 79.5 статті 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Однак в ПК України відсутня норма, яка б надавала податковому органу право проводити замість документальної виїзної перевірки документальну невиїзну перевірку, зокрема, за заявою платника податків.

Разом з цим, відповідач не обґрунтував чому за відсутності можливості провести виїзну перевірку позивача, податковим органом не вжито заходів для призначення невиїзної перевірки позивача, а фактично проведено невиїзну перевірку на підставі наказу про проведення виїзної перевірки позивача.

Отже, відповідачем фактично змінено вид перевірки позивача без відповідного рішення контролюючого органу (наказу тощо).

Крім того, під час судового розгляду справи встановлено, що позивач не був присутній під час проведення перевірки, і його фактично було позбавлено участі у її проведенні з огляду на те, що перевірка проводилась виключно на підставі матеріалів кримінального провадження, щодо яких наявна заборона на розголошення відомостей, отже позивач як під час проведення перевірки, так після її завершення був позбавлений доступу для ознайомлення з документами, які стали підставою для висновків про порушення ним податкової дисципліни, відповідно не міг висловити свою позицію, заперечення, незгоду тощо.

Таким чином, судом встановлено, що при призначенні та проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючий орган припустився порушення норм чинного законодавства,а діяв всупереч встановленому порядку та не у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо суті виявлених порушень, під час судового розгляду судом з`ясовано, що єдиною підставою для висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є інформація, яка міститься в матеріалах кримінального провадження №3201808000000052 від 27.09.2018.

При цьому, суд враховує, що позивач не обізнаний про її зміст, не був допущений до ознайомлення з нею, не підтверджує факт отримання грошових коштів у періодах та в розмірі, вказаних в Акті перевірки.

До суду надані документи з матеріалів кримінального провадження, а саме, протоколи допиту свідків, у тому числі позивача, протоколи огляду документів, опис речей і документів, які вилучені на підставі ухвали слідчого судді, протокол тимчасового доступу до речей і документів, інформація про відкриті рахунки позивача, інформація про майно, яке перебуває у власності позивача.

Суд звертає увагу, що всі надані документи є матеріалами кримінального провадження №3201808000000052 від 27.09.2018, яке за інформацією заступника начальника управління - начальника 1-го відділу РКП слідчого управління ГУ ДФС у Запорізькій області Холода Н. було закрито 24.12.2019 у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що адміністративний суд об`єктивно позбавлений можливості перевірити матеріали досудового розслідування на відповідність критеріям належності і допустимості, оскільки в такому випадку повинен був би перебрати на себе повноваження слідчого судді, що є неможливим.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №0340/1408/18.

Крім того, суд зазначає, що відсутні будь-які документальні підтвердження факту здійснення позивачем грошових переказів у 2016-2018 роках, не надано доказів щодо сум грошових переказів, і як наслідок отримання позивачем доходу у визначеному контролюючим органом розмірі, крім того, не надано доказів того, що контролюючим органом взагалі вчинялись будь-які дії щодо з`ясування вказаних обставин, крім дослідження матеріалів кримінального провадження.

При цьому суд зазначає, що будь-яка інформація, яка отримана контролюючим органом як податкова інформація, носить виключно інформативний характер, не є належним доказом в розумінні процесуального Закону, а наявність такої податкової інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку доведення факту вчинення платником податку податкового правопорушення.

Крім того, відповідно до пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Таким чином, матеріали кримінального провадження, яке здійснюється за фактом кримінального правопорушення в сфері податків і зборів, не можуть бути підставою для висновків під час проведення перевірок.

Вищенаведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем оподатковуваного доходу за 2016-2018 роки та, як наслідок військового збору, єдиного соціального внеску, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також відсутність доказів на підтвердження порушень, виявлених під час перевірки, суд доходить до висновку, що усі податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату боргу (недоїмки), прийняті за наслідками такої протиправної перевірки, є також протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 10 373,40 грн., у зв`язку з чим вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000141305 від 12 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000151305 від 12 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000161305 від 12 вересня 2019 року прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000201305 від 12 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №0000191305 від 12 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000181305 від 12 вересня 2019 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0000171305 від 12 вересня 2019 року, сформовану Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10 373,40 грн. (десять тисяч триста сімдесят три гривні 40 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.

Повне судове рішення виготовлено 26 жовтня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко