Рішення № 92442864, 26.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/9292/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 125126,89 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 125 126,89 грн.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивач указує, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 125 126,89 грн, а саме: основний платіж з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 16 212,06 грн; основний платіж з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 1242,67 грн; основний платіж з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 106 444,91 грн, та пеня в сумі 1 227,25 грн. При цьому вказано, що відповідачем до контролюючого органу подано декларацію про майновий стан і доходи та декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, у яких самостійно визначено грошове зобов`язання, проте у строки встановлені Податковим кодексом України, вони сплачені не були, а тому данні зобов`язання мають статус податкового боргу. Головним управлінням ДПС у Житомирській області направлено відповідачу податкову вимогу №219629-54 від 26.09.2019. Вказана вимога залишена без реагування, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалася, сума боргу збільшилася та належить до стягнення в судовому порядку в розмірі 125126,89 грн.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Ухвалу направлено учасникам справи.

У встановлений в ухвалі строк, відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними ст.ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з таких підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п.п.14.1.156. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п.20.1.24. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частки.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Зі змісту зведеного рахунку встановлено, що відповідачем не сплачено податковий борг по:

- податку на доходи фізичних осіб у сумі 16 212,06 грн;

- військового збору у сумі 1242, 67 грн;

- єдиного податку з фізичних осіб у загальній сумі 106 444,91 грн та пеня у сумі 1227,25 грн.

Так, відповідачем до контролюючого органу подавались податкові декларації, а саме:

- податкова декларація про майновий стан і доходи від 10.02.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 16 712,06 грн та військового збору, в сумі 1 392,67 грн, та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу;

- податкові декларації платника єдиного податку-фізичної особи підприємця від 22.10.2018 на суму 36 041,04 грн; від 18.01.2019 на суму 37215,90 грн; від 12.04.2019 на суму 25 793,67 грн; від 18.07.2019 на суму 7395,00 грн, та не сплачено в строки, визначені Кодексом, тому дані зобов`язання мають статус податкового боргу.

Крім того, відповідачу нараховано пеню за ст. 129 Податкового кодексу України в сумі 1 227,25 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на адресу відповідача надсилалася податкова вимога форми "Ф" від 26.09.2019 №219629-54, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями корінця податкової вимоги та конвертом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В силу норм п.59.3., 59.5. ст.59 та ст.60 Податкового кодексу України податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

Пунктом 87.11. ст.87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

ОСОБА_1 суму боргу не оспорив, доказів погашення заборгованості в сумі 125 126,89 грн відповідачем у добровільному порядку суду також надано не було.

Згідно зі ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкової заборгованості у сумі 125 126,89 грн.

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

В силу приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, буд. 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 43142501) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 125 126,89 грн задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Держави податкову заборгованість в сумі 125 126,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко