Рішення № 92442812, 26.10.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року м. Житомир справа № 240/11240/19

категорія 113050100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації про про визнання протиправною бездіяльність,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , у якій просить визнати протиправною бездіяльність Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації щодо перевірки законності видачі медичного висновку №523 від 15.06.2019 КУ “Обласний медичний центр спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНІД-інфекції та шкірно- венерологічні захворювання” Житомирської обласної ради та його скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15 червня 2019 року у Комунальної установи “Обласний медичний центр з надання спеціалізованої допомоги хворим на залежності, ВІЛ/СНIД- інфекції та шкірно-венерологічні захворювання” Житомирської обласної ради було проведено незаконний медичний огляд. За результатом якого було складено медичний висновок №523 від 15.06.2019. Не погоджуючись із висновком, адвокатом Українець Ю.О., яка представляля інтереси ОСОБА_1 , 17.10.2019 було надіслано адвокатський запит в якому ставилось питання про проведення перевірки законності видачі медичного висновку із його подальшим скасуванням. Однак керівництвом Управління, на думку позивача, не вчинено будь-яких дій щодо перевірки фактів, викладених у адвокатському запиті, не проведено будь-яких перевірок законності видачі медичного висновку, а також не перевірено інші факти, які були викладені у запиті, а тому, це є фактом халатної бездіяльності. Враховуючи вище викладені обгрунтування, просить задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Від Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації надійшов відзив у якому з доводами викладеними у позовній заяві не погоджується, вважає, що Управління діяло в межах наданих повноважень.

У відповіді на відзив позивач наголосив на порушеннях відповідача, та підтримав свої позовні вимоги.

Після з`ясування позиції позивача, представника відповідача та дослідження наявних у матеріалах справи доказів, судом без виходу до нарадчої кімнати було винесено протокольну ухвалу про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2019 року адвокатом ОСОБА_2 , у зв`язку із наданням юридичних послуг ОСОБА_1 було надіслано адвокатський запит на ім`я Начальника Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації Суслику М.П., в якому ставилось одне із питань, проведення перевірки законності видачі медичного висновку №523 від 15 червня 2019 року із його подальшим скасуванням.

22 жовтня 2019 року за вих. №4747/01-1, адвокату ОСОБА_2 було надано відповідь на адвокатський запит.

Однак керівництвом Управління, на думку позивача, не вчинено будь-яких дій щодо перевірки фактів, викладених у адвокатському запиті, не проведено будь-яких перевірок законності видачі медичного висновку, а також не перевірено інші факти, які були викладені у запиті, а тому, це є фактом халатної бездіяльності, що стало підставою для звернення до суду

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною другою статті 34 Конституції України встановлено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями статті 9 Закону України «Про інформацію» обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Визначення порядку здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом, та інформації, що становить суспільний інтерес встановлено положеннями Закону України від 13.01.2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (надалі - Закон №2939-VI).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.

Пункт 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб) (п.1 ч.І ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч. З ст. 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Водночас законом передбачено відповідальність за відмову в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За вказане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п`яти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Для притягнення винних осіб до відповідальності адвокат звертається до Ради адвокатів відповідного регіону із заявою про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченою ст. 212-3 КУпАП. За результатами розгляду такої заяви Рада адвокатів регіону складає протокол про адміністративне правопорушення та передає його до суду. Суд розглядає протокол і приймає відповідне рішення.

Отже законодавство України чітко передбачає порядок оскарження саме адвокатом дій чи бездіяльності у разі неповного надання інформації на адвокатський запит. Проте доказів, звернення адвоката в порядку ст. 212-3 КУпАП суду не надано.

Також, суд звертає увагу на те, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи прав та інтересів юридичної особи, тобто не вчинення певних дій, які суб`єкт владних повноважень повинен був вчинити, але не вчинив.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, Управлінням охорони здоров`я Житомирської ОДА було надано відповідь на запит адвоката ОСОБА_2 , що підтверджується листом №4747/01-1 від 22.10.2019 р., наявним у матеріалах справи, а тому суд не вбачає бездіяльності Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації щодо перевірки законності видачі медичного висновку №523 від 15.06.2019.

Крім того, слід звернути увагу, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень, особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Законом визначено право захисту лише особистих майнових та не майнових прав, тому суд приходить до висновку, що відповідь на адвокатський запит була надана у відповідності до ст. 24 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та стосувалася взаємовідносин адвоката та Управління. Доказів, що саме ОСОБА_1 звертався до відповідача, відсутні, а тому його права ніяким чином не були порушені Управлінням охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації.

За нормами ч.1 і 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення наведених норм позивач не надав належних доказів на підтвердження його порушених прав, а всі його твердження ґрунтуються на помилковому трактуванні законодавства та є безпідставними.

Водночас, відповідачем було виконано обов`язок передбачений ч.2 ст. 77 КАС України та належним чином доведено правомірність оскаржуваного висновку та підтверджено відповідними належними та допустимими доказами.

З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) до Управління охорони здоров`я Житомирської обласної державної адміністрації (вул.Мала Бердичівська, 25, м.Житомир, код ЄДРПОУ 02012846) про визнання протиправною бездіяльність, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова