Ухвала суду № 92442774, 23.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

23 жовтня 2020 р. Справа №200/6405/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини № 9937 (Донецький прикордонний загін) (87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-А, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини № 9937, в якому просив суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення повного розрахунку під час звільнення з військової служби та виключення зі списків військової частини,

зобов`язати нарахувати середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 16.04.2019 року по 27.01.2020 року у сумі 137237,10 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі за № 200/11828/19-а задоволено його позовні вимоги та визнано протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16 квітня 2019 року; зобов`язано Донецький прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16 квітня 2019 року.

На виконання зазначеного рішення суду 27.01.2020 року відповідачем здійснено перерахування належної суми у розмірі 22440,68 грн. Проте, за час затримки належних сум розрахунку при звільненні, позивач набув право на стягнення середнього заробітку за цей час, а саме за період з 16.04.2019 року по 27.01.2020 року.

Посилаючись на норми статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, відсутність врегулювання даних правовідносин нормами спеціального законодавства та можливості застосування статті 9 КАС України, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 13 липня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду з цим позовом та відкрито спрощене позовне провадження по справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначив, що військова служба є державною службою особливого характеру, за яку військовослужбовці отримують відповідне грошове забезпечення. А положення Кодексу законів про працю України регулюють трудові відносини працівників з підприємствами. Тобто спірні правовідносини регулюються нормами спеціального законодавства, а саме Законами України “Про військовий обов`язок і військову службу”, «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, а не Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100. Окрім того, позовні вимоги є передчасними, оскільки для проведення розрахунків належної до виплати суми суд має встановити розмір недоплаченої суми та визначити істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, врахувати їх співмірність.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу в Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України м. Маріуполь (військова частина 9937), згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.9, 10).

Наказом начальника 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполь від 16.04.2019 року №182-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 (П-018090), звільненого з військової служби у відставку наказом начальника Донецького прикордонного загону від 15.03.2019 року №124-ОС за підпунктом “в” (за віком – у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” (а.с.6).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року у справі за № 200/11828/19-а задоволено його позовні вимоги та визнано протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16 квітня 2019 року; зобов`язано Донецький прикордонний загін нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16 квітня 2019 року.

На виконання зазначеного рішення суду 27.01.2020 року відповідачем здійснено перерахування належної суми у розмірі 22440,68 грн.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про передчасний висновок в ухвалі про відкриття провадження у справі щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Строк звернення до адміністративного суду визначений статтею 122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 зазначеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зокрема, з позовом про визнання протиправною бездіяльності Донецького прикордонного загону щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік та зобов`язання нарахувати та виплатити вказану грошову компенсацію, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 03 жовтня 2019 року, що встановлено судовим рішенням у справі за № 200/11828/19-а.

Отже, станом на вказану дату 03 жовтня 2019 року позивачу було достовірно відомо про порушення його прав відповідачем у розрахунку при звільненні, про що він і стверджував у своєму позові. Незважаючи на це, вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку позивач не заявляв.

Крім того, суд зауважує, що будучи звільненим 16 квітня 2019 року, з позовом щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації позивач звернувся лише 03 жовтня 2019 року, тобто, майже через півроку після звільнення. За таких обставин вимога про стягнення середнього заробітку за вказаний період, коли позивач не ініціював вирішення спору, не пов`язана з поведінкою відповідача, і спрямована на безпідставне стягнення коштів, які фінансуються з Державного бюджету України.

Щодо доводів позивача про те, що він дізнався про порушення свого права після остаточного розрахунку 27 січня 2020 року, суд зауважує, що протягом одного місяця після вказаної дати позивач з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку також не звернувся.

Посилання з цього приводу на пункт 3 розділ VI «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» КАС України, суд відхиляє, оскільки вказаним пунктом КАС України був доповнений згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, який набрав чинності лише 02 квітня 2020 року. Таким чином, і після 27 січня 2020 року позивач також пропустив строк звернення до адміністративного суду. Поважних причин такого пропуску строку позивач не навів.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З наведених підстав суд дійшов висновку залишити позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні залишити без розгляду.

Керуючись статями 122, 123, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини № 9937 (Донецький прикордонний загін) (87521, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-А, код ЄДРПОУ 14321726) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без розгляду.

Ухвала складена та підписана 23 жовтня 2020 року та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Г.А. Чекменьов