Рішення № 92442745, 09.10.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2020 р. Справа№200/7204/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивачка) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001543201 від 02 липня 2020 року.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі акту перевірки №0065/05/99/01/32/ НОМЕР_1 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про стягнення штрафу у розмірі 33800 грн.

Позивачка вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, вона має ліценцію на право продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. По-друге, податківці прийняли рішення про накладення арешту на суму 10000 грн. за торгівлю алкогольними напоями нижче за встановлені мінімальні роздрібні ціни, однак позивачка зазначає, що продавала товар з надбавкою на прибуток, демпінгова ціна товару їй не відома, крім того, зобов`язання узнавати такі ціни на неї не покладені. По-третє, уповноважені особи контролюючого органу наклали арешт у розмірі 6800 грн. за продаж вина на розлив, однак позивачка зазначає що вино, яке реалізовувалось, знаходилось у великому тетрапаку, а відповідно до консультативного роз`яснення Державної податкової служби у Одеські області від 10.06.2015 р. № 1573/10/15-32-21-01-20 вино виноградне плодово-ягідне можливо продавати на розлив та на винос. По-четверте, податковим органом було нараховано штраф у розмірі 17000 грн. за продаж алкогольних напоїв без марок акцизного збору, однак, позивачка вказує, що придбала алкогольні напої з акцизними марками. Чи видавались такі марки заводу виробника, чи відповідають вони вимогам законодавства, їй не відомо. Позивачка звертає увагу, що уповноважені особи податкового органу зобов`язані були описати товар по кількості, асортименту та його вартості, однак вони лише сфотографували такий товар.

Ухвалою суду від 10 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою суду від 02 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального провадження, продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

10 вересня 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що податковим органом було проведено фактичну перевірку магазина, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального. В ході проведення перевірки були встановлені такі порушення: здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої; здійснення реалізації алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування; здійснення реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Представник відповідача також зазначив, що фактична перевірка була проведена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законами України та Податковим кодексом України, а наведені позивачкою доводи не спростовують фактів встановлених порушень.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивачка - ОСОБА_2 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності 47.11 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Наказом від 12 травня 2020 року № 572 на підставі вимог ст. 19-1, ст. 20, ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального» призначено провести фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 травня 2020 року тривалістю не більше 10 діб. Перевірку призначено провести за період з 19 жовтня 2019 року по 21 травня 2020 року та сформовано відповідне направлення на перевірку.

Згідно акту від 15 травня 2020 року №865/05-99-32-01 особа уповноважена здійснювати розрахункові операції а магазині ФОП ОСОБА_2 продавець ОСОБА_3 відмовилась від підпису у направленні на перевірку.

Відповідно до акту №0065/05/99/01/32/332941097 від 20 травня 2020 року в ході перевірки встановлені порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11, ч. 6 ст. 15-3, ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», п. 1 постанови КМУ від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», пунктів 226.9, 226.11 ст. 226 ПК України, а саме:

- здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімально встановлених роздрібних цін на такі алкогольні напої, а саме: 15 травня 2020 року об 12 год. 15 хв. продавець магазину ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 здійснила роздрібний продаж 1 пляшки горілки «Mikolai Kopernik» Біла, 0,5 л. 37,5 % вм. Спирту, дата виробництва 12.04.2019, виробник ТОВ ЛГЗ «Прайм» АВ ЛГП 20ААБЛ235476 0/19 сума акцизного податку 23,805 за роздрібною ціною 77 грн., яка є нижчою від МРЦ встановлену на горілку 0,5 л. 37,5 вм. Спирту у сумі 83,81 грн. (фото придбаної горілки додається до акту перевірки, на вимогу покупця роздрукований документ на суму 77 грн. продавець ОСОБА_3 не надала);

- здійснення реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразку, а саме: реалізована пляшка горілки «Mikolai Kopernik» Біла, 0,5 л.37,5% вм. спирту була маркована маркою акцизного податку АВ ЛГП 20ААБЛ 235476 02/19сума акцизного податку 23,805 грн., яка не видавалась безпосередньо виробнику зазначеної продукції. До акту перевірки додаються скриншоти з АС «Акцизні марки» ДПС України відповідно до яких зазначена марка акцизного податку на алкогольні напої ні якому виробнику не видавалася. Відповідно до п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України, вважаються такими, що немарковані алкогольні напої марковані марками акцизного податку, що не видавалася безпосередньо виробнику зазначених алкогольних напоїв. До акту перевірки додається фото горілки, маркованою акцизною маркою, що не видавалася виробнику зазначеної горілки;

- здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування, а саме: 15.05.2020 р. продавцем магазину ОСОБА_3 було здійснено продаж на розлив у тару покупця (пляшка 0,5 л. з пластику) 0,5 літрів вина виноградного ординарного столового білого 9-13% вм. спирту «Біла орхідея» за ціною 25,00 грн. Продавець ОСОБА_3 розлив вина здійснила з тари «Bag in Box» 10 літрів (вино ТМ «Лібенталь Гросс» виробник ПрАТ «Вікторія») у присутності покупця, у тару яку надав покупець, яка закупорюється кришкою без фіксатора т.ч. покупець має можливість скуштувати вино відразу після його продажу. Відповідно до даних Державного реєстру потужностей операторів ринку Донецької області вид діяльності, що здійснюється за адресою АДРЕСА_1 : роздрібна торгівля харчовими продуктами реєстр r-UA-05-10-246 від 08.04.2020 р. Документ, що підтверджує наявність статусу закладу громадського харчування під час перевірки не надано.

20 травня 2020 року посадовими особами контролюючого органу сформовано акт № 0065/05/99/01/32/01/ НОМЕР_3 відповідно до якого уповноважена здійснювати розрахункові операції в магазині ФОП ОСОБА_2 продавець ОСОБА_3 відмовилась від підписання та отримання акту перевірки.

02 липня 2020 року податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 0001543201, відповідно до якого до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 33800 грн., а саме 10 000 нараховано за порушення щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої; у розмірі 6800 грн. нараховано за продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці продажу без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування; 17000 грн. нараховано за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 ст. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).

Відповідно до абз. 1 - 4 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПК України, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій п. 86.5 ст. 86 ПК України).

Як встановлено судом, фактична перевірка, що оформлена відповідним актом проведена з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481).

Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до ст. 15-3 Закону №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Частиною 2 статті 17 Закону № 481 передбачено, що у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Частиною 12 ст. 18 Закону № 481 надано право Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України за №957 від 30.10.08 р. «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» встановлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв.

Механізм застосування фінансових санкцій визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як вже зазначалось раніше, відповідно до акту перевірки від 20 травня 2020 року № 0065/05/99/01/32/ НОМЕР_3 посадовими особами контролюючого органу було встановлено, що продавець магазину ФОП ОСОБА_2 здійснила роздрібний продаж 1 пляшки горілки «Mikolai Kopernik» Біла за роздрібною ціною 77 грн., яка є нижчою від МРЦ встановлену на горілку 0,5 л. 37,5 вм. спирту у сумі 83,81 грн. Крім того, відповідно до вказаного акту, податківцями було також встановлено здійснення в магазині позивача реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. При цьому в акті також зазначено, що розрахунковий документ на суму 77 грн. на вимогу покупця продавцем не було надано.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано фото, на яких зображена відповідна пляшка горілки.

Суд зазначає, що з копій вказаних фотографій неможливо ідентифікувати де і коли зроблені ці фотографії. Більш того, неможливо встановити ціни за якими було реалізовано відповідний товар.

Таким чином, суд зазначає, що дані копії фотографій не можуть бути прийняті судом, як належний доказ продажу під час перевірки товару. Тобто, обставини, зазначені в акті перевірки не підтверджено відповідачем належними доказами.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2018 року у справі №805/869/16-а та від 14 серпня 2018 року у справі №805/3294/17-а.

З огляду на викладене, та враховуючи відсутність доказів щодо реалізації алкогольних напоїв за невідповідними цінами та без акцизних марок встановленого зразка, суд приходить до висновку, що позивача протиправно притягнуто до відповідальності в цій частині.

Перевіркою також було встановлено, що продавцем магазину ОСОБА_3 було здійснено продаж алкогольних напоїв (0,5 л. вина) на розлив для споживання на місці продажу без наявності статусу суб`єкта господарювання громадського харчування.

Однак, зазначений акт перевірки не є беззаперечним доказом вчиненого правопорушення в межах спірних правовідносин, оскільки в ньому не вказано, з яких саме підстав посадові особи податкового органу дійшли висновку, що продавцем продаж алкогольних напоїв здійснювався для споживання кінцевим споживачем на місці. Тому, такий акт повинен оцінюватись судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 820/1335/17.

Проте матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують факт продажу алкогольних напоїв з метою споживання його на місці.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, податковий орган як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред`явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції від 30.07.2020 р., судові витрати у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позички.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2020 року № 0001543201 яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 33800 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Є.І. Грищенко