Ухвала суду № 92442601, 27.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.10.2020
Номер справи
160/12733/20
Номер документу
92442601
Форма судочинства
Адміністративне

Отримати професійний переклад цього документа на англійську мову

Державний герб України

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2020 року Справа № 160/12733/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (49051, м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 11, код ЄДРПОУ 34984472) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 року ОСОБА_1 звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в якому просить:

- визнати дії уповноважених осіб Індустріального ВДВС (нова назва - Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з накладення арешту на майно за адресою: АДРЕСА_2 , в рамках виконавчого провадження №АА951680 від 29.06.2005 року протиправними.

- зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

23.10.2020 року позивач повідомив суд про виконання вимог ухвали від 13.10.2020 року шляхом надання квитанції про сплату судового збору, а також заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що йому стало відомо про існування арешту на нерухоме майно в квітні 2020 року, коли звернувся до приватного нотаріуса щодо проведення консультації для оформлення договору дарування свого нерухомого майна онуку. Після того, як нотаріус повідомив про наявність арешту на нерухоме майно, він одразу звернувся до відповідача із заявою від 22.04.2020 року про скасування арешту з нерухомого майна. Однак, відповідач відмовив у задоволенні вимог, у зв`язку з чим він почав збирати документи для подання позову до суду, враховуючи викладене просить суд поновити строк на звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із того, що відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, що дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Вирішуючи питання щодо визнання поважними причин пропуску звернення до суду, суд виходить із принципів адміністративного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.

Так, одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, який означає, що особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов`язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.

Держави користуються певною свободою розсуду у сфері регулювання права на доступ до суду, яке залежить як від потреб і ресурсів суспільства, так і від конкретних осіб.

Безпосередньо доктрина обмежень на право доступу до суду була сформульована Судом у справі Ashingdane v. United Kingdom (1985), згідно якої такі обмеження, для того, щоб відповідати вимогам ч. 1 ст. 6 Конвенції мають:

- переслідувати правомірну мету, і

- не порушувати саму сутність права.

Як зазначено у п. 36 рішення Суду у справі Golder United Kingdom, ст. 6 Конвенції містить право на суд, у якому право на доступ до суду, тобто право розпочати провадження в суді, становить лише один із його аспектів.

У рішенні Комісії за заявою № 10475/83 Dyer v. United Kingdom, Decisions and Reports 39, pp. 246-66 at pp. 251-52).

Відповідні принципи Суд виклав таким чином:

а) Право на доступ до суду, гарантоване ч. 1 ст. 6, не є абсолютним і може бути обмежене. Це дозволяє сама суть цього права, позаяк право на доступ до суду «за своєю природою вимагає регулювання державою - регулювання, що може різнитися залежно від часу та місця і відповідно до потреб і ресурсів суспільства та особи».

б) При встановленні таких обмежень Договірні держави користуються певною свободою розсуду, однак, остаточне вирішення того, чи було дотримано вимог Конвенції залишається за Судом. Він має впевнитися, що встановлені обмеження не порушують чи зменшують доступ, що залишився особі таким чином, що завдають шкоду самій суті права.

в) Більше того, обмеження не буде сумісним із ч. 1 ст. 6, якщо воно не має правомірної мети і коли відсутнє пропорційне співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.

Позивач у клопотанні зазначає, що про існування арешту на нерухоме майно йому стало відомо в квітні 2020 року при зверненні до приватного нотаріуса щодо проведення консультації для оформлення договору дарування свого нерухомого майна, після чого він одразу звернувся до відповідача із заявою від 22.04.2020 року про скасування арешту з нерухомого майна та почав збирати документи для подання позову до суду

Враховуючи наведені позивачем обставини, наявні в матеріалах справи докази, з метою забезпечення доступу до правосуддя, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску звернення до суду з даним позовом.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі відсутні, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Положеннями ч. 1 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Так, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

З наведеного, суд дійшов висновку, що дана справа є незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Керуючись статтями 12, 171, 257, 260, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою задовольнити.

Визнати поважними причини пропущення строку звернення до суду із даним позовом та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відкрити провадження в адміністративній справі №160/12733/20 за позовом ОСОБА_1 до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 06.11.2020 року відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Сліпець Н.Є.

Встановити Індустріальному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) строк до 05.11.2020 року включно для надання відзиву на адміністративний позов із доказами його обґрунтування.

Зобов`язати Індустріальний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надати інформацію щодо постанови про накладення арешту від 29.06.2005 року в рамках виконавчого провадження №АА951680.

Вказану інформацію надати до 05.11.2020 року включно разом із відзивом на позов.

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Інформацію щодо адміністративної справи №160/12733/20 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.).

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець

Часті запитання

Який тип судового документу № 92442601 ?

Документ № 92442601 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 92442601 ?

Дата ухвалення - 27.10.2020

Яка форма судочинства по судовому документу № 92442601 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 92442601 ?

В Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Попередній документ : 92442600
Наступний документ : 92471958