Рішення № 92442546, 27.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року Справа № 160/10572/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

02.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд стягнути суму податкового боргу в розмірі 51555,32 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 51555,32 грн., нарахований податковим повідомленням-рішенням (форми Ф) № 153104-1319-0464/1 від 27.05.2018. З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПКУ, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу в автоматичному режимі сформовано та направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 29.05.2018 № 61320-17, яка надіслана засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення на податкову адресу боржника.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10572/20 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача поштою.

За відомостями інтернет-сайту «Укрпошта» відстеження поштового відправлення за № 4900085531129: відправлення не вруче6не під час доставки: інші причини.

При цьому, процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена у відомостях адресної довідки.

Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, ухвала суду від 04.09.2020 року, направлена відповідачу, вважається врученою належним чином.

Однак, відповідач, станом на дату ухвалення рішення, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 09.02.2018 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення по земельному податку з фізичних осіб № 153104-1319-0464/1 на суму 51555,52 грн.

Податкове повідомлення-рішення направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням, однак відправлення повернулось із відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

З метою погашення податкового боргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу від 29.05.2018 №61320-17 на суму 51555,52 грн.

Податкова вимога повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Оскільки податковий борг відповідачем самостійно не погашено, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов`язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.

Отже, не тільки відповідний розмір податків є визначальним для виконання конституційної норми, а й відповідні строки сплати податків.

Слід зазначити, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (ст. 36 ПКУ). При цьому, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 - 36.3 ст. 36 ПКУ).

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством (п. 54.1 статті 54 ПКУ).

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 статі 57 ПКУ).

Приписами п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У розумінні підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням № 153104-1319-0464/1 від 09.02.2018 року позивачу відповідачу нараховано податкове зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, яке повернулось на адресу податкового органу, без вручення, тобто, з урахуванням п. п. 42.2 ст. 42 ПКУ, вважається належним чином врученим.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області направило відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №61320-17 від 29.05.2018 на суму 51555,32 грн.

Станом на день розгляду справи доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому чи в адміністративному порядку відповідач не надав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість на загальну суму 51555,52 грн, яка виникла в результаті несплати у встановлені терміни сум грошових зобов`язань по земельному податку з фізичних осіб.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів у позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути суму податкового боргу в розмірі 51555,32 грн. з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна