Рішення № 92442487, 26.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року Справа № 160/9255/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у не зарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод", здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 13.01.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 та з 28.01.2003 по 08.04.2005 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу 13.01.2020 року призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 1. Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправно не зараховано періоди роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 та з 21.08.2003 по 08.04.2005 до пільгового стажу роботи з зайнятістю повний робочий день в шкідливих умовах праці, який дає право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 21.08.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

11.09.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зазначає, що період з 31.08.1992 по 30.04.1993 не враховано, оскільки посада не була передбачена списком № 1, а період з 21.08.2003 по 08.04.2005 не зараховано, оскільки в переліку посад передбаченому наказом про атестацію не зазначено посади в розрізі цехів і дільниць.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) досягши 50-ти річного віку, 13.01.2020 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, надавши документи про наявність страхового стажу та пільгового починаючи з 1988 року.

13.01.2020 року позивачеві було призначено пільгову пенсію за списком №1, враховуючи загальний стаж роботи - 32 роки 04 місяці 03 дні, стаж роботи за списком №1 - 11 років 08 місяців 23 дні.

06.07.2020 року позивач звернувся до відповідача за наданням роз`яснення стосовно призначення пенсії з врахуванням періодів роботи визначених у трудовій книжці.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2020 року №0400-0309-8/54044 "Про призначення пенсії", відповідач повідомив позивача, що згідно з наданими документами, загальний стаж роботи позивача складає 32 роки 04 місяці 03 дні, стаж роботи за списком №1 - 11 років 08 місяців 23 дні. Відповідач зазначає, що при призначені пенсії не враховано період пільгового стажу за списком №1 по довідці №023-2393 від 17.10.2019 з 31.08.1992 по 30.04.1993 р. оскільки не має підстав для такого врахування, так як в Постанові КМ СРСР №10 від 26.10.1991, в переліку посад за Списком №1 відсутня посада "помічника майстра виробництва", також не враховано період з 28.01.2003 по 08.04.2005 пільгового стажу за Списком №1 довідки №2/17 ОК від 09.01.2020, оскільки не надано перелік посад фасонолітейного цеху для перевірки достовірності видачі пільгової довідки.

Вважаючи бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування періодів роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод" на пільгових умовах за списком №1 неправомірними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Отже, спірним в межах розгляду даної справи є встановлення наявності та/або відсутності права у позивача на зарахування до пільгового стажу періодів роботи роботи з 31.08.1992 по 30.04.1993 в Публічному акціонерному товаристві "Дніпровський металургійний комбінат" та періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод", та як на думку відповідача не надано перелік посад фасонолітейного цеху для перевірки достовірності видачі пільгової довідки.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058).

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядком застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що були чинні на період роботи особи.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41.

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.07.2018 року у справі № 227/545/17 та від 18.09.2018 року № 345/3301/17, 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.

В даному випадку, судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 31.08.1992 року прийнятий на роботу на Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського, у конверторний цех помічником майстра виробництва конверторного відділення, на якій перебував до 01.05.1992 року.

Відповідно до довідки Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", який є правонаступником Дніпровського металургійного комбінату ім. Ф.Е. Дзержинського, від 17.10.2019 №023-2393, ОСОБА_1 повний робочий день працював в ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" в конверторному цеху в сталеплавильному виробництві помічником майстра виробництва, зайнятий на гарячих відрізках робіт, що передбачено списком 1 розділу ІІІ підрозділу 2 код КП:1030200б-23187, передбаченим постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року з 31.08.1992 року по 30.04.1993 року постійно.

В свою чергу, за кодом КП:1030200б-23187 підрозділу 2 "Виробництво сталі та феросплавів. Підготування составів і ремонт металургійних пічей" розділу ІІІ "Металургійне виробництво" (чорні метали), передбаченим постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року зазначено посади "майстри, старші майстри, зайняті на гарячих відрізках робіт і на роботах зі шкідливими умовами праці".

Отже, посада позивача "помічник майстра виробництва" не відноситься до посад, передбачених списком №1, що затверджений діючою на той час постановою КМ СРСР №10 від 26.01.1991 року.

В свою чергу, аналіз п. "а" ч. 1 статті 13 Закону №1788 дає підстави для висновку, що чоловіки при досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 25 років мають право на пільгових умовах одержати пенсію за віком. Водночас для реалізації цього права є певні умови.

Так, працівник (чоловік) повинен мати:1) трудовий стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці; 2) такі роботи мають бути передбачені Списком № 1, що затверджений Кабінетом Міністрів України; 3) працівник має бути зайнятий повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці; 4) робоче місце працівника має бути атестованим; 5) при стажі роботи не менше 25 років з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Ці умови є визначальними для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відсутність будь-якої з зазначених умов, впливає на право позивача отримати пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи, що посада позивача "помічник майстра виробництва" не відноситься до посад передбачених списком №1, суд вважає безпідставними позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за списком 1 період роботи позивача з 31.08.1992 року по 30.04.193 року.

Що стосується вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу роботи за списком 1 періоду з 28.01.2003 року по 08.04.2005 року, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що в даний період з 28.01.2003 року по 08.04.2005 року позивач працював в ДП "Дніпродзержинський сталеливарний завод" у фасонолітейному цеху на посаді майстра плавильної дільниці, а з 10.06.2003 по 08.04.2005 року на посаді майстра обрубної дільниці фасонолітейного цеху.

Відповідно довідки Дочірнього підприємства "Дніпродзержинський сталеливарний завод" від 09.01.2020 №2/17 ОК, ОСОБА_1 в період з 28.01.2003 року по 06.02.2003 року виконував загальне керівництво плавильною ділянкою фасоннолітейного цеху, дотримання технологічного процесу, перевірка якості продукції за професією, посадою майстер плавильної ділянки, що передбачено списком №1 розділом ХІ підрозділу 1 пунктом б) шифр професії 1110100б-23428, відповідно постанови КМУ №162 від 11.03.1994 року; в період з 07.02.2003 року по 09.06.2003 року виконував загальне керівництво плавильним цехом фасоннолітейного цеху, дотримання технологічного процесу, перевірка якості продукції за професією, посадою майстер плавильної дільниці, що передбачено списком №1 розділом ХІ підрозділ 1 підпункт б) позиція 11.1б код КП 1222.2 підстава КП ДК003:2010, відповідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року; в період з 10.06.2003 року по 08.04.2005 року виконував загальне керівництво обрубною дільницею фасоннолітейного цеху, перевірка якості продукції за професією, посадою майстер обрубної ділянки, що передбачено списком 1 розділом ХІ підрозділ 1 підпункт б) позиція 11.1б код КП 1222.2 підстава КП ДК 003:2010, відповідно постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року.

Відповідно постанови КМУ від 11.03.1994 року №162, розділом ХІ "Металообробка" підрозділом 1 "Ливарне виробництво" пунктом б) "керівники і спеціалісти" шифр професії 1110100б-23428 передбачено посаду, яка відноситься до списку №1 "майстри дільниць, старші майстри дільниць, заливальних (розливних), кокільно-заливальних, термообробки лиття і обрубних відділень, прольотів і дільниць ливарного виробництва.

Згідно постанови КМУ від 16.01.2003 року №36 розділ ХІ "Оброблення металу" підрозділ 1 "Ливарне виробництво" пункт б) "керівники" позиція 11.1б передбачено посаду, яка відноситься до списку №1 " майстри дільниць, старші майстри дільниць плавильних, заливних (розливних), кокільно-заливних, термообробки литва та обрубних відділень, прольотів і дільниць ливарного виробництва".

Також судом встановлено проведення атестації робочого місця наказами №566 від 29.10.2002 року та №759 від 24.10.2007 року.

Отже, посади позивача передбачені списком №1 та атестовані, що підтверджується наявними матеріали справи.

В свою чергу, підставою для неврахування даного періоду до пільгового за списком №1 є відсутність переліку посад у розрізі цехів у переліку посад до наказу №566 від 29.10.2002 року, що, на переконання відповідача свідчить про відсутність переліку посад за списком №1 саме по фасоноливаному цеху зазначеного підприємства.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки право на зарахування періоду роботи до пільгового стажу за списком №1 не ставиться в залежність до оформлення переліку до наказу про атестацію робочих місць, враховуючи наявність посади позивача в такому переліку.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що право позивача на зарахування стажу роботи в період з 28.01.2003 року по 08.04.2005 року до пільгового за списком №1 є підтвердженим належними доказами.

З аналізу чинного законодавства та фактичних обставин справи суд приходить висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до пільгового стажу по Списку №1 періоду роботи позивача з 28.01.2003 року по 08.04.2005 року в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод".

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи у сукупності фактичні обставини справи та норми закону, виходячи з принципу верховенства права, з метою повного захисту порушених прав і свобод позивача, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №1 спірного періоду не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, та є протиправною.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат, а саме, судового збору у розмірі 840, 80 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що полягала у незарахуванні ОСОБА_1 до його пільгового стажу роботи за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 в Дочірньому підприємстві "Дніпродзержинський сталеливарний завод".

Здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 13.01.2020 року з урахуванням зарахування до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 28.01.2003 по 08.04.2005 та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 жовтня 2020 р.

Суддя С.І. Озерянська