Ухвала суду № 92442357, 27.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 жовтня 2020 року Справа 160/13591/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа – Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправними та скасування наказів в частині про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа – Первинна професійна спілка «Правозахисники країни», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1312к від 19 серпня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 1523к від 18 вересня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач проходить службу на посаді заступника начальника ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19 серпня 2020 року № 1312к на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18 вересня 2020 року № 1523к на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. До того ж, дисциплінарне стягнення наказом № 1523к застосовано під час перебування позивача на лікарняному. На думку позивача, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія не врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, його особу, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують відповідальність, попередню його поведінку, ставлення позивача до служби. Не враховано, що існуючих дисциплінарних стягнень не мала. Відтак, оскаржувані накази є необґрунтованими, тобто винесеними без урахування усіх обставин щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Означена позовна заява була направлена ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку 21.10.2020 року, що підтверджується відтиском штемпелю на конверті.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 року зазначена вище справа розподілена та 23.10.2020 року передана судді Пруднику С.В.

Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

При цьому, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа.

В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додані копії документів, які не у повному обсязі засвідчені позивачем належним чином.

Також, ч. 1 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з цим, позивачем до означеної позовної заяви не додано її копій, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи. Тим паче, до оригіналу позову також не долучено клопотання (заяву) про виклик свідка.

Суд звертає увагу позивача на те, що ст. 49 КАС України визначено статус третіх осіб.

Так, за приписами ч. 1-2 та ч. 4 наведеної статті визначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

З поданого до суду позову убачається, що позивач зазначає як третю особу – Первинна професійну спілку «Правозахисники країни», однак, не заявлено клопотання про її залучення із відповідним обґрунтуванням.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, за приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, як вбачається з даної статті, початок строку звернення визначено альтернативно - це день, коли особа: дізналася або повинна була дізнатися про порушення. При цьому, йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність.

Разом із позовною заявою позивачем також подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій він просить суд визнати поважними причини пропуску позивачем строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав та законних інтересів та поновити даний строк. Зазначена заява обґрунтована тим, що після ознайомлення позивача з наказами про накладення дисциплінарних стягнень, останній подав на ім`я начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області рапорт щодо ознайомлення його з матеріалами службових розслідувань. Рапорт зареєстровано 15 жовтня 2020 року, але до сьогодні позивачу не надано матеріали службових розслідувань.

Суд зазначає, що позивачем до позову долучені наказ № 1312к від 19 серпня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та наказ № 1523к від 18 вересня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

Разом з тим, будь-які відповідні письмові докази щодо отримання або ознайомлення із спірними наказами позивачем до суду не надано.

Отже, позивач звернувся до суду із позовом лише 21.10.2020 року (засобами поштового зв`язку), що є пропущенням місячного строку звернення до суду із позовною заявою.

Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відтак, у задоволенні заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду слід відмовити.

За приписами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, про залишення адміністративного позову без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві про поновлення строку ОСОБА_1 .

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа – Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» про визнання протиправними та скасування наказів в частині про притягнення до дисциплінарної відповідальності- залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачу та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”;

- вмотивовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення такого строку та відповідні докази щодо отримання або ознайомлення із наказом № 1312к від 19 серпня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та наказом № 1523к від 18 вересня 2020 року Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ;

- обґрунтованого відповідного клопотання щодо залучення третьої особи;

- копій позову, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; клопотання (заяву) про виклик свідка.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник