Ухвала суду № 92442343, 21.10.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 жовтня 2020 року Справа 160/13230/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Учбового виробничого підприємства "Українське товариство сліпих" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Учбового виробничого підприємства "Українське товариство сліпих" в якому просить стягнути з Учбового виробничого підприємства "Українське товариство сліпих" (ЄДРПОУ 05477600) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії особам, що були зайняті на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України за липень-вересень 2020 року, що складає 2093,00 грн. (дві тисячі дев`яносто три гривні 00 коп.) на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії – Дніпропетровське обласне управління ПАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2020 рік).

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлена ставка судового збору на рівні 1,5 відсотока ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач зобов`язаний сплатити до суду судовий збір в розмірі 2102 грн., отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача UA238999980313131206084004008, код класифікації доходів бюджету- 22030101.

В позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, у зв`язку із обмеженим фінансуванням.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя..

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації № В (81) 7 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, ухваленій 14 травня 1981 року: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту й).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити судовий збір, та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення застосовується, установлено статтею 8 Закону.

Отже, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Питання оцінки, достатності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд, розглядаючи клопотання та ухвалюючи рішення, вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Розглядаючи клопотання про зменшення розміру судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення чи розстрочення судових витрат, суд звертає увагу на обґрунтованість зазначених у клопотаннях підстав для їх задоволення, наявність доказів ужиття посадовими особами скаржника заходів, спрямованих на отримання фінансування для реалізації повноважень стосовно представництва інтересів суб`єкта владних повноважень у судах.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів з державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щороку затверджується відповідним кошторисом.

Тому, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, тому невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися обґрунтованою підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

Отже, обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням установи з Державного бюджету України не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, суд вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно до п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як вбачається зі змісту позову та доданих доказів позивачем не виконано вимог п.6, п.7 ч.5 ст.160 КАС України.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Учбового виробничого підприємства "Українське товариство сліпих" про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме:

- надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2102.00 грн.;

- надати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- відповідно до п.8 ч.5 ст.169 КАС України зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Роз`яснити, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова