Ухвала суду № 92439514, 26.10.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

26.10.2020 Справа № 18/1732/11

Суддя Мацко О.С., розглянувши скаргу особи, уповноваженої діяти в інтересах ТОВ «Фірма Берізка» від 08.10.2020 р. (вх. № 58 від 09.10.2020 р.) на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця Братчун О. О. при виконанні рішення у справі № 18/1732/11

за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , м. Кременчук,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка», м. Кременчук,

про стягнення грошової компенсації вартості часток у майні товариства, з урахуванням інфляції, в розмірі 663 024 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 р. у справі № 18/1732/11 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка»:

- на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості його частки у майні товариства в сумі - 331512 грн., 3315,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його частки у майні товариства в сумі - 331512 грн., 3315,12 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 14 березня 2012 року залишене без змін.

14.11.2011 року на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2011 р., які набрали законної сили видано відповідні накази.

27.12.2011 року державним виконавцем Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу господарського суду Полтавської області про стягнення грошової компенсації на користь стягувача ОСОБА_1 .

У відповідності до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копію постанови було направлено сторонам 27.11.2011 року.

Боржнику було надано строк на самостійне виконання рішення суду до 02.01.2012 року.

Надалі, виконавцем були вчинені дії, направлені на виконання рішення суду. А саме, було виявлені рахунки та майно, що належать ТОВ «Фірма «Берізка».

24.02.2012 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, яким описано та накладено арешт на автомобіль ВАЗ 21113, та складено акт опису та арешту майна , яким описано та накладено арешт на виробниче обладнання ТОВ «Фірма «Берізка» у кількості 5 одиниць, на підставі ст. 57 ЗУ „Про виконавче провадження".

04.04.2012 року було винесено постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, яку направлено сторонам до відома, а також до Української універсальної біржі до виконання.

06.04.2012р. відкрито виконавче провадження по стягненню боргу на користь ОСОБА_2 грошової компенсації вартості часток у майні товариства, з урахуванням інфляції у розмірі 331 512 грн.

У відповідності до ст. 31 ЗУ «Про виконавче провадження» копію постанови було направлено сторонам 06.04.2012 року.

Боржнику було надано строк на самостійне виконання рішення суду до 12.04.2012 року.

На підставі ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» 06.04.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на вбудовано-прибудоване приміщення типографії на 1-му та 3-му поверхах адміністративно-інженерного корпусу виробничо-дослідного центру (надалі-типографія) по АДРЕСА_1 .

10.04.2012 року було складено акт опису та арешту майна боржника, яким описано та накладено арешт на типографію по АДРЕСА_1.

10.04.2012 року складено акт державного виконавця про передачу описаного майна, а саме станків у кількості 5 штук на відповідальне зберігання представнику ПП СП „Юстиція" Гамзі А.А. на підставі ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

10.04.2012 року складено акт опису та арешту майна боржника, яким описано та накладено арешт на виробниче обладнання ТОВ „Фірма "Берізка„ у кількості 11 штук.

13.04.2012 року винесена постанова про об`єднання виконавчих проваджень в одне зведене виконавче провадження.

17.04.2012 року складено акт державного виконавця про передачу описаного майна, а саме автомобіля ВАЗ 21113 на відповідальне зберігання представнику ПП СП „Юстиція" Гамзі А.А. на підставі ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

24.04.2012 року винесено 2 постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні, постанови направлені сторонам до відома, та Українській універсальній біржі до виконання.

20.09.2012 року винесено 4 постанови про призначення експерта, які направлені сторонам до відома, а ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» до виконання.

12.10.2012 року сторонам направлено повідомлення про вартість описаного майна, а саме приміщення типографії по АДРЕСА_1 .

12.02.2013 року сторонам направлено повідомлення про оцінку майна, а саме автомобіля ВАЗ 21113.

27.03.2013 року до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції надійшов лист від директора ТОВ „Фірма „Берізка", в якому повідомлялося, що в процесі виготовлення друкарської продукції не задіяне певне обладнання (печатна машина ROMAYOR 314, з\н 31454751; паперорізальна машина БР-72, інв.. № 46948; паперорізальна машина ЛР, інв.. № 15; станок SUPER MODEL '"T" THERMO-O-TYPE, серійний № 792 DC; проволоко-швейний станок ЗБПШО, № 1771; станок ПС -A3, заводський № 2137).

27.03.2013 року державним виконавцем складено акт про передачу описаного незадіяного обладнання на відповідальне зберігання представнику ПП СП «Юстиція» Прищепі Є.М. на підставі ч.5 ст. 57, ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження».

05.04.2013 року винесено постанову про призначення експерта для надання висновку щодо вартості типографії розташованої по АДРЕСА_1, що зареєстрована за ТОВ «Фірма «Берізка», у зв`язку з тим, що дія попереднього висновку скінчилася.

15.04.2013 згідно договору № 22/075/1 З/А визначено торгівельну організацію для проведення реалізації арештованого майна ТОВ "Фірма "Берізка" (автомобіль ВАЗ 21113, ДНЗ НОМЕР_1 ), а саме - ПП СП "Юстиція".

08.05.2013 року було накладено арешт на рахунки боржника у банку «Фінанси та Кредит» та встановлено, що для погашення боргу залишку коштів на рахунках не достатньо.

09.07.2013 згідно протоколу про проведення аукціону №22/075/13/А-4 ПФ ПП СП "Юстиція" автомобіль ВАЗ 21113, ДНЗ НОМЕР_1 продано.

27.08.2013 р. згідно з повідомленням ПФ ПП СП «Юстиція» виробниче обладнання ТОВ «Фірма «Берізка» знято з продажу на аукціоні в зв`язку з відсутністю купівельного попиту. Стягувачі не виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно (лист від 18.02.2014).

24.04.2013 р. складено акт опису та арешту майна боржника, яким описано та накладено арешт на типографію по АДРЕСА_1.

26.05.2014 року до Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції від ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» надійшов звіт про незалежну оцінку нерухомого майна, згідно якого вартість описаного та арештованого майна, а саме приміщення типографії, що належить ТОВ «Фірма «Берізка» становить 699 000 грн. без ПДВ.

15.07.2014 р. до УДВС ГУЮ у Полтавській області направлено пакет документів для проведення тендеру щодо визначення торгівельної організації для реалізації типографії за адресою: АДРЕСА_1.

Реалізація нерухомого майна відбувалася відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затв. Наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014р. №656/5. У зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів 06.10.2014р., 14.11.2015р., 24.12.2014р. електронні торги з реалізації типографії не відбулися, про що системою формувалися відповідні протоколи (арк. справи 135-156, том 14).

29.12.2014 року стягувачам було направлено лист, в якому було запропоновано залишити нереалізоване майно, а саме нежитлове приміщення типографії, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на підставі ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час виникнення та існування правовідносин, вчинення виконавчих дій) (а.с.157-158, том 14).

14.01.2015 року надішли заяви стягувачів, відповідно до яких вони надали згоду на прийняття нежитлового приміщення, а саме: типографії ТОВ «Фірма «Берізка» (АДРЕСА_1) в рахунок погашення боргу. Також в спільній заяві стягувачі погодились внести разом різницю між сумою боргу та початковою вартістю майна і прийняти майно у спільну сумісну власність (а.с.159-163, том 14). В подальшому стягувачами було перераховано на депозитний рахунок відділу різницю у сумі 75 232, 34 грн. між початковою вартістю майна та сумою коштів, що підлягає стягненню.

У січні 2015 року державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції звернувся до господарського суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29 січня 2015 року заяву задоволено, змінено визначений рішенням господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року по справі № 18/1732/11 спосіб виконання та звернено стягнення на майно для задоволення вимог про стягнення грошових сум, передавши в рахунок погашення боргу стягувачам у спільну сумісну власність вбудовано-прибудованого приміщення типографії на 1-му та 3-му поверхах адміністративно-інженерного корпусу виробничо-дослідного центру, що розташоване за адресою 39610, АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавська область, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка», 39610, АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавська область.

З урахуванням даної ухвали, постановою Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ №32189927 від 06.02.2015р., вбудовано-прибудоване приміщення типографії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ «Фірма «Берізка» на підставі свідоцтва про право власності № 55 від 17.04.2001 р. передано стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спільну сумісну власність в рахунок погашення заборгованості за вартістю, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію; про передачу майна стягувачам в рахунок погашення боргу складено Акт від 06.02.2015р., затверджений в.о.начальника Автозаводського ВДВС МУЮ Шамало Ю.В. (копія постанови - арк.190-193, копія акту - 195-199, том 14).

09.02.2015р. винесено постанови про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 8 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження».

09.10.2020 року особою, уповноваженою діяти в інтересах ТОВ «Фірма Берізка» Олефіром П.П. подано скаргу (вх. № 58 від 09.10.2020 р.) на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця Братчун О. О. при виконанні рішення у даній справі. Скаргу передано судді Мацко О.С. на підставі Витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.10.2020р. (скарга з додатками отримана помічником судді Мацко О.С. 15.10.2020р.). У зв"язку з перебуванням судді у відпустці з 15.10.2020р. по 24.10.2020р., питання про прийняття скарги вирішується суддею негайно після виходу з відпустки.

Щодо клопотання про звільнення ТОВ «Фірма «Берізка» від сплати судового збору за подання скарги (п. 1 прохальної частини скарги), суд зазначає, що згідно положень чинного законодавства скарга не підлягає оплаті судовим збором.

Скарга обґрунтована тим, що головний державний виконавець Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. при здійсненні виконавчих проваджень № 30523026 та № 32054004, об`єднаних у зведене виконавче провадження № 32189927, не вчинила дії, обов`язок вчинення яких прямо встановлено законодавством України, чинним на той час, а саме:

1. Не вчинила дії у виконавчому провадженні № 30523026 з примусового стягнення з ТОВ «Фірма «Берізка» на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 334 945,12 грн., обов`язок вчинення яких встановлено ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст. 27, ч. 2 ст. 52 та ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження» №606-XIV, що полягає в тому, що державний виконавець Братчун О.О.:

а) не розпочала 03.01.2012 року примусове виконання рішення господарського суду від 18.08.2011 року в частині стягнення боргу на користь ОСОБА_1 , обов`язок розпочати примусове виконання якого на другий день після закінчення строку, наданого боржнику постановою від 27.12.2011 року для самостійного виконання рішення суду, прямо встановлено ч. 1 ст. 27 ЗУ №606-XIV;

б) не звернула стягнення на доходи боржника у розмірі 500 200,00 грн. та кошти, належні боржнику у розмірі 59 296,3 грн., які перебували у стягувачів, та на дебіторську заборгованість у розмірі 136 400 грн., обов`язок вчинити які прямо встановлено ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 50, ч. 1 ст. 55 ЗУ №606- XIV;

в) в 1-му кварталі 2012 року не вчинила дії і не використала надані права для примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року в частині стягнення на користь стягувача ОСОБА_1 334 945,12 грн. у спосіб та порядку, встановлених наказом господарського суду Полтавської області від 14.11.2011 року № 18/1732 та ч. 1 ст. 6, ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ № 606-XlV, обов`язок вчинення яких прямо встановлено виконавчим документом та ЗУ № 606-XlV, внаслідок чого, незважаючи на прибутковість господарської діяльності ТОВ «Фірма «Берізка» в 1-му кварталі 2012 року, станом на 01.04.2012 року не стягнула з боржника на користь ОСОБА_1 жодної копійки боргу.

2. Несвоєчасно вчинила дії чи не вчинила дії у зведеному виконавчому провадженні №32189925, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ЗУ №606-XIV, в тому числі:

- по зверненню стягнення на наявні у боржника доходи, інші кошти та на кошти у розмірі 59 296,3 грн., належні боржнику, які перебували у стягувачів;

- по проведенню оцінки майна (цілісного майнового комплексу «ТОВ «Фірма «Берізка»);

- щодо повернення боржнику рухомого майна;

- по передачі стягувачам майна в натуральній формі;

- щодо надіслання боржнику постанов, винесених у зведеному виконавчому провадженні та про стягнення виконавчого збору;

- щодо належного зберігання описаного та арештованого майна.

3. В 2-му кварталі 2012 року:

а) не вчинила дії щодо звернення стягнення в першу чергу на доходи боржника та кошти, належні ТОВ «Фірма «Берізка», у розмірі 59 296,3 грн., які перебували і перебувають до цього часу у стягувачів, обов`язок вчинення яких для примусового виконання рішення суду прямо встановлено ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 32, ч. 2 ст. 52, ч. 1 ст.55 ЗУ №606-XIV;

б) незважаючи на прибутковість господарської діяльності ТОВ «Фірма «Берізка» не стягнула на користь стягувачів жодної копійки боргу.

4. В 3-му кварталі 2012 року: із 793 929,25 грн. коштів, з яких на 734 400 грн., був накладений арешт, списала на користь стягувачів всього 1 850, 28 грн., тобто не вчинила своєчасно і в повному обсязі дії для повного виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року в 3-му кварталі 2012 року, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ №606-XlV.

5. В 4-му кварталі 2012 року: не вчинила своєчасно і в повному обсязі виконавчі дії для примусового виконання рішення суду у спосіб та порядку, встановлених наказами господарського суду Полтавської області №18/1732 та законом, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 1 ст. 6, ч. 2 ст. 52 ч. 1, ст. 55, ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ №606-XIV.

6. В 1-му кварталі 2013 року: не вчинила своєчасно і в повнім обсязі заходи з примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року у спосіб та порядку, встановлених виконавчими документами та законом, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ №606-XlV, внаслідок чого у 1-му кварталі 2013 року не стягнула примусово на користь стягувачів жодної копійки боргу.

7. В другому кварталі 2013 року: несвоєчасно і не в повному обсязі вчинила дії по списанню на користь стягувачів доходів товариства, обов`язок вчинити які для примусового виконання рішення суду прямо встановлено абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ №606-XIV та ч. 2 ст. 19 Конституції України, внаслідок чого із 85 320 грн., які були зараховані на банківський рахунок ТОВ «Фірма «Берізка», які перебували під арештом, списала на користь стягувачів всього 14 379,06 грн., а за 2013 рік примусово стягнула на користь стягувачів всього 24 707,68 грн.(16.04.2013, 07.06.2013 та 09.08.2013 року).

8. Не вчинила у зведеному виконавчому провадженні №32189925 дії щодо проведення повторної оцінки приміщень по АДРЕСА_1 , обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 5 ст. 58 ЗУ №606-XIV, внаслідок бездіяльності 06.02.2015 року, тобто через 2 місяці і 23 дні після втрати чинності звітом від 13.05.2014 року, передала стягувачам приміщення, вартість якого встановила на підставі звіту, який втратив чинність 13 листопада 2014 року.

9. Не вчинила виконавчі дії щодо надання суб`єкту оціночної діяльності достовірної інформації про майно, не забезпечила доступу суб`єкту оціночної діяльності для особистого огляду об`єктів оцінки, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ст.ст. 9, 11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, п.п. 50, 51, 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», наслідком чого стала безоплатна передача стягувачам 10,3 м. площі приміщень по АДРЕСА_1 , належних ТОВ «Фірма «Берізка» на праві приватної власності, тобто порушення права приватної власності боржника, встановленого ст.41 Конституції України.

10. Не вчинила дії щодо проведення якісної оцінки цілісного майнового комплексу ТОВ «Фірма «Берізка» в порушення ч. 6 ст. 9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та п.1 Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів».

11. Не вчинила дії щодо зняття арешту з рухомого майна (основного друкарського обладнання в кількості 16 одиниць) в порушення:

- 4.7 ст. 62 ЗУ №606-XIV - в зв`язку з відмовою стягувачів у у 2014 році від пропозиції державного виконавця Братчун О.О. від 18.02.2014 року залишити за собою нереалізоване на торгах майно;

- ч. 2 ст. 50 ЗУ №606-XIV - при винесенні державним виконавцем Братчун О.О. постанови від 09.02.2015 року про закінчення виконавчих проваджень №30523026 та №32054904.

12. При здійсненні зведеного виконавчого провадження №32189925 не вчинила дії:

- з примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року (додаток №2) у спосіб та порядку, встановлених наказами №18/1732 та законами, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ №606-XlV;

- щоб утриматись від вчинення дій щодо передачі приміщень стягувачам при відсутності наказів і до набрання законної сили ухвалою від 29.01.2015року (додаток № 1), якими порушила право власності ТОВ «Фірма «Берізка», права учасників ТОВ «Фірма «Берізка», які залишилися, на вартість частини нерухомого майна пропорційно часткам у статутному капіталі; на рівність перед законом; на здійснення підприємницької діяльності.

13. Не надіслала боржнику постанову про арешт коштів від 08.05.2013 року та постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 4 ст. 57 ЗУ №606-XIV.

14. Не вчинила у виконавчому провадженні №30523026 та у зведеному виконавчому провадженні №30523026 і зведеному виконавчому провадженні №32189925 дії щодо належного зберігання описаного та арештованого майна ТОВ «Фірма «Берізка»(основного друкарського обладнання та іншого рухомого майна), обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч. 2 ст. 59 ЗУ № XIV.

15. Не вчинила дій щодо повернення рухомого майна (основного друкарського обладнання в кількості 16 одиниць), офісної техніки, меблів, побутової техніки, трьох залізобетонних гаражів, які використовувалися як складські приміщення та передачею всієї нерухомості стягувачам, що призвело до зруйнування цілісного майнового комплексу ТОВ «Фірма «Берізка» та порушення прав власності товариства, встановлених ст. 41 Конституції України, корпоративних прав учасників на частину вартості рухомого та нерухомого майна пропорційно їх часткам у статутному, встановлених ст. 54 ЗУ «Про господарські товариства», особистих немайнових прав на рівність перед законом, встановлених ст. 24 Конституції України, права на участь в управлінні товариством, встановленого ст. 10 ЗУ «Про господарські товариства»,конституційних прав учасників, які залишилися, на здійснення підприємницької діяльності, встановленого ст. 42 Конституції України.

Крім того, скаржник зазначає, що державний виконавець Братчун О.О. в межах строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення суду від 18.08.2011 року в частині виплати боргу стягувачу ОСОБА_2 , вчинила дії, якими обмежила право боржника розпоряджатися власністю (винесла постанови про арешт майна, якими оголосила заборону на його відчуження, склала акти опису та арешту всього майна), тобто фактично не вчинила дії щодо надання боржнику строку для самостійного виконання рішення, обов`язок вчинення яких прямо встановлено ч.2 ст.25 та ч.І ст.27 ЗУ №606-XIV.

З огляду на викладене, особа, уповноважена діяти в інтересах ТОВ «Фірма Берізка» Олефір П.П. , просить визнати вказану бездіяльність державного виконавця Братчун О.О. у виконавчих провадженнях №30523026, відкритому за заявою ОСОБА_1 , №32054904, відкритому за заявою ОСОБА_2 , та зведеному виконавчому провадженні №32189925 з примусового виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.08.2011 року незаконною, при розгляді скарги - зобов"язати державного виконавця надати докази вчинення дій, невчиненням яких обгрунтована скарга в порядку ч.2 ст.74 ГПК України.

Також скаржник просить суд визнати недійсними:

- постанову від 06.02.2015 року про передачу приміщень по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

- постанову від 09.02.2015 року про закриття виконавчого провадження №30523026, відкритого 27.11.2012 року на підставі наказу господарського суду Полтавської області №18/1732 заявою ОСОБА_1 від 27.12.2011 року;

- постанову від 09.02.2015 року про закриття виконавчого провадження №32054904, відкритого 06.04.2012 року на підставі наказу господарського суду Полтавської області №18/1732 за заявою ОСОБА_2 від 04.04.2012 року;

- акт №32189927, складений державним виконавцем Братчун О.О. 06.02.2015 року, про передачу приміщень по АДРЕСА_1 площею 936,8 м.кв. у спільну сумісну власність стягувачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про виправлення описок у скарзі від 12.10.2020р.).

Крім того, у вказаній скарзі ТОВ «Фірма Берізка» зазначає, що бездіяльність державного виконавця Братчун О.О. у виконавчому провадженні триває, так як до цього часу не вчинені дії, які свідчать про припинення бездіяльності, у зв`язку з чим ТОВ «Фірма «Берізка» має право на її оскарження упродовж всього часу тривання бездіяльності.

Суд, дослідивши вказану скаргу, дійшов наступних висновків:

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон тут і далі в редакції на момент вчинення виконавчих дій) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. (ч. 1 ст. 2 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов`язаний використовувати надані

йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент звернення стягувача до суду зі скаргою) рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас, згідно зі ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 р. у справі № 920/149/18 дійшла висновку, що стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» є загальною нормою по відношенню до статей 339-341 ГПК України, адже застосовується до більш широкого кола відносин: 1) відносин, які виникають при оскарженні дій щодо виконання будь-якого виконавчого документа, а не тільки рішення суду; 2) відносин, які виникають при оскарженні дій державного виконавця не тільки до суду, але й до органів ДВС.

Враховуючи наведене, заявник мав право звернутися зі скаргою на рішення, дії, бездіяльність державного виконавця Братчун О. О. у десятиденний строк з дня, коли він міг дізнатися або повинен був дізнатися про порушення його права.

З огляду на встановлений статтею 115 ГПК України порядок обчислення процесуальних строків зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях.

Згідно ст.339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Суд повинен, перш за все, встановити, коли заявнику стало або могло бути відомо про порушення його прав у виконавчому провадженні, а відтак чи звернувся він до суду зі скаргою у строк встановлений ч. 1 ст. 341 ГПК України.

Щодо оскарження дій державного виконавця:

Так, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка» у 2016 році подавалась скарга на дії та бездіяльність начальника Автозаводського ВДВС Кременчуцького Міського управління юстиції Тітової Ю.М. та головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького Міського управління юстиції Братчун О.О. з вимогою визнати незаконним акт головного державного виконавця Автозаводського ВДВС Братчун О.О. від 06.02.2015 року про передачу стягувачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у спільну сумісну власність вбудовано-прибудованого приміщення типографії на першому та третьому поверсі адміністративно-інженерного корпусу виробничо-дослідного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавської області, 39610, та визнати незаконними постанови від 09.02.2015 року, винесені головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Братчун О.О. у зведеному виконавчому провадженні № 32189927 про закінчення виконавчих проваджень № 32054904 та № 30523026. (ухвала господарського суду Полтавської області від 09.08.2016 р. у справі № 18/1732/11).

Дана обставина свідчить про обізнаність скаржника щодо вчинення державним виконавцем дій стосовно передачі стягувачам вказаного майна та існування зазначених постанов про закінчення виконавчих проваджень принаймні у 2016 році.

Також 10.12.2019 року ТОВ «Фірма Берізка» зверталось до господарського суду Полтавської області зі скаргою, у якій просило скасувати постанову, винесену головним державним виконавцем Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ в Полтавській області Братчун О.О. від 06.02.2015 року про передачу приміщень по АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність стягувачам (що також зайвий раз підтверджує обізнаність скаржника з даною постановою).

Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження (копії яких знаходяться в матеріалах справи), боржник періодично ознайомлювався з ними: заява (повторна) про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження від 18.06.2015р. з відміткою про ознайомлення 19.06.2015р. - арк.справи 208, том 14 справи); також знайомився з матеріалами справи, які містили усі матеріали виконавчого провадження, безпосередньо у суді - заява від 04.08.2016р. з відміткою про ознайомлення 09.08.2016р., арк.справи 16, том 15.

Відтак, оскарження зазначених дій та рішень державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук ГТУЮ у Полтавській області Братчун О.О. (постанови прийняті 06.02.2015р., 09.02.2015р., акт - 06.02.2015р.) здійснено з пропущенням встановлених ст. 341 ГПК України строків. При цьому подання скаржником до суду інших скарг на дії державного виконавця (з іншими підставами скарги, способом захисту, тощо) не змінюють висновку суду про сплив строку на оскарження дій виконавця.

Щодо бездіяльності державного виконавця Братчун О.О. у виконавчих провадженнях №30523026, №32054904 та зведеному виконавчому провадженні №32189925, які скаржник просить визнати незаконною (пп.а п.4 скарги), суд зазначає наступне:

Дійсно, як зазначає скаржник з посиланням на практику Верховного Суду, бездіяльність виконавця є триваючим правопорушенням, тому початок перебігу строку на її оскарження відкладається автоматично,однак, у будь-якому випадку - не на невизначений термін після закінчення виконавчого провадження ( у даному випадку заявник оскаржує бездіяльність, що мала місце у виконавчому провадженні, яке закінчено понад 5 років тому).

Триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом. Законом України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 р. були чітко встановлені строки здійснення державним виконавцем виконавчих дій, а саме - в межах виконавчого провадження, яке закінчилося уданому випадку 09.02.2015р.

Як було зазначено вище, скаржник гарантовано ще у 2016 році був обізнаний про закінчення виконавчих проваджень № 32054904 та № 30523026, а тому ще у той період часу дізнався про бездіяльність, яку, як стверджує скаржник, було допущено державним виконавцем. З огляду на викладене, судом не приймаються твердження ТОВ «Фірма «Берізка» щодо своєчасного звернення останнього зі скаргою на бездіяльність державного виконавця .

У постанові Верховного Суду у справі №918/333/13-г 08.10.2020 р. колегія суддів акцентує увагу на тому, що порівняльний аналіз змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться в ст. 341 ГПК України, дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. При цьому, колегія суддів враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності і сторони повинні очікувати їх застосування.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У своїй практиці ЄСПЛ також неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 118, 233, 234, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Берізка» на рішення, дії та державного виконавця Братчун О. О. від 08.10.2020 р. (вх. № 58 від 09.10.2020 р.) залишити без розгляду.

Ухвала складена та підписана 26.10.2020 року

Ухвала набирає законної сили 26.10.2020 р. та може бути оскаржена протягом 10 днів (ст.ст.235,255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.С. Мацко