Рішення № 92439378, 19.10.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2227/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Ісак Д.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 5 кв. 11);

про стягнення 185122,17 грн

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 31.07.2020 року позивач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх. ГСОО №2300/20 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь”, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 182405,09 грн. та пеню у сумі 2717,08 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2776,83 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №18 від 06.05.2019 року, в частині здійснення розрахунків, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Ухвалою суду від 05.08.2020 року за даним позовом відкрито провадження у справі №916/2227/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судового засідання для розгляду справи по суті на "07" вересня 2020 р. о 12:00 год. Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору.

У судовому засіданні від 07.09.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи в порядку ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України на 21 вересня 2020 року о 11:00 год.

У судовому засіданні від 21.09.2020 року, оскільки спір по справі №916/2227/20 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом було оголошено перерву до 19 жовтня 2020 року о 10:30 год.

05.10.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ ГСОО 26500/20), відповідно до якого відповідач не визнає позовні вимоги та просить суд відмовити в їх задоволенні, обґрунтовуючи тим, що у разі порушення умов договору відповідачем, позивач, відповідно до вимог п. 4.5. Договору, повинен був скласти акт про порушення умов договору. Проте, відповідні акти порушень позивачем складені не були, всупереч умовам Договору.

Також, як зазначає відповідач, позивачем не доведено надсилання та отримання відповідачем супровідних листів разом із виставленими рахунками та актами виконаних робіт, зокрема з матеріалів справи вбачається, що відповідач не отримував вказані поштові відправлення, оскільки позивач надсилав їх за адресою: м. Одеса, вул. Бреуса, 26/2, хоча адреса відповідача наступна: 68000, Одеська область, місто Чорноморськ, вулиця Лазурна, будинок 5, квартира 11, про що позивач не міг не знати, оскільки вказані реквізити зазначені у Договорі.

Крім того, позивачем не надано суду жодних документів про укладення правочинів позивача з ТОВ «Інфокс», КП «Великодолинське», КП «Балтводоканал», ЖКГ Чорноморської селищної ради, Хлібодарського ВУЖКГ, щодо водопостачання та водовідведення, що взагалі ставить під сумнів правомочність позивача на укладання договору №18 про відшкодування витрат надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування.

У судове засідання від 19.10.2020 року представники сторін не з`явились. Між тим, з огляду на присутність у попередньому судовому засіданні представника позивача та ознайомлення з матеріалами справи представника відповідача, суд доходить висновку, що представники сторін про дату, час та місце даного судового засідання були обізнані.

Своїм правом щодо надання відповіді на відзив позивач не скористався, при цьому суд враховує, що згідно до вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач та відповідач повинні були подати докази разом з поданням позовної заяви та відзиву. Між тим, сторони не повідомили суд про необхідність подання додаткових доказів, в зв`язку з чим, суд дійшов висновку про подання сторонами всіх доказів необхідних для розгляду справи по суті та можливість прийняття рішення за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.2020 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено, що повний текст рішення буде складено 26.10.2020 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача господарським судом встановлено:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

06.05.2019р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Маяк-Південь” (Сторона 2) укладено договір №18 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг з (водопостачання та водовідведення) спожитих в процесі надання послуг з харчування, відповідно до п.1.1-1.2 якого сторона 1 забезпечує Сторону 2 послугами з водопостачання і водовідведення, отриманими від ТОВ «Інфокс», КП «Великодолинське», КП «Балтаводоканал», ЖКГ Чорноморської селищної ради Хлібодарського ВУЖКГ на об`єкти, згідно Додатку №1, для забезпечення надання послуг харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона 2 в свою чергу забезпечує своєчасне відшкодування витрат стороні 1 за надані комунальні послуги (водопостачання та водовідведення), спожиті в процеці надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору №286/2/19/1 в 17.01.2019 року про закупівлю послуги з організації харчування (далі - Договір) договору позички нерухомого майна для кожної військової частини (Додаток 2) згідно щомісячних показників лічильника води.

У відповідності до п.2.2.2 Договору, сторона 1 зобов`язується своєчасно забезпечувати водопостачанням та водовідведенням протягом дії Договору, прийняті стороною 2 об`єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із Договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних прави. користування.

Згідно до п.2.3.3 Договору, сторона 2, зокрема зобов`язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КНВ м. Одеса.

У п.4.2.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати платежів сторони 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, яка діяла на період прострочення. Пеня нараховується стороною 1 і сплачується стороною 2 за весь період прострочення.

Сплата сторонами визначеної умовами Договору пені (неустойки) та відшкодування завданих збитків не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які вони взяли на себе за Договором (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 4.5 Договору, у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством перегачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотримаиу продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, мас праве внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону пре необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис пре відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Відповідно до п. 6.5 Договору, щомісячно, до 30 числа, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання водопостачання та водовідведення. які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками засобів обліку або розрахунків, складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках.

Згідно з п. 6.6 Договору, щомісячно, в термін з 5 до 15 числа сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору, акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідно до умов даного Договору сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених водозабезпечуючим підприємством тарифів споживання водопостачання та водовідведення відшкодовує вартість спожитих послуг по водопостачанню та водовідведенню на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки стороні 1. (п. 6.7 Договору).

У п.9.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.02.2019 року до 31.12.2019 року.

У додатку №1 до договору №18 від 06.05.2019 року, сторони узгодили перелік об`єктів, на які подається вода та показники приборів обліку.

Також згідно з додатком до Договору, сторонами було підписано перелік договорів позички до кожної військової частини.

Додатковими угодами №1 від 02.01.2020 року та №2 від 14.05.2020 року до Договору було продовжено термін дії Договору №18 від 06.05.2019 року до 31.03.2020 року та до 31.12.2020 року відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем супровідними листами були направлені відповідачу акти наданих послуг, рахунки на оплату за спожите водопостачання (водовідведення) за період з січня по червень 2020 року, зокрема:

- супровідний лист позивача №2106 від 12.05.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за січень 2020 року від 10.02.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за січень 2020 року №187 від 10.02.2020 року на суму 23 346, 040 грн, відомість нарахувань за січень та претензія №26 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №272;

- супровідний лист позивача №2490 від 04.06.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за лютий від 12.03.2020 року, березень 2020 року від 09.04.2020 року, рахунки на оплату за водопостачання та водовідведення за лютий 2020 року №408 від 12.03.2020 року на суму 32 576, 17 грн та за березень 2020 року №589 від 09.04.2020 року на суму 28081, 330 та відомість нарахувань за лютий, березень, одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №340;

- супровідний лист позивача №2068 від 07.05.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року від 07.05.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року №805 від 07.05.2020 року на суму 30 403, 870 грн, відомість нарахувань за квітень та претензія №104 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №270;

- супровідний лист позивача №2491 від 04.06.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за травень 2020 року від 04.06.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за травень 2020 року №976 від 04.06.2020 року на суму 32 804 грн, відомість нарахувань за травень та претензія №130 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №335;

- супровідний лист позивача №2896 від 09.07.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за червень 2020 року від 09.07.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за червень 2020 року №1228 від 09.07.2020 року на суму 35193,680 грн, відомість нарахувань за червень, показники лічильників за червень та претензія №163 щодо погашення заборгованості за водопостачання, який одержано відповідачем 09.07.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №394.

Як встановлено судом, листом №49 від 24.04.2019 року ТОВ «Маяк-Південь» просило відповідача надсилати всю кореспонденцію на фактичну адресу місцезнаходження, а саме: 65074, м. Одеса, вул. Бреуса 26/2.

З супровідного листа №2135 від 13.05.2020 року вбачається, що позивачем було направлено відповідачу для підписання акт звірки взаємних розрахунків з відшкодування видатків за водопостачання та водовідведення між КЕВ м. Одеса та ТОВ «Маяк-Південь» станом на 01.05.2020 року. Проте доказів підписання вказаного акту матеріали справи не містять.

Так, оскільки зазначені рахунки не сплачено відповідачем, за підрахунком позивача розмір заборгованості становить 182 405, 09 грн.

Згідно з наявної в матеріалах справи претензії №163 від 01.07.2020 року №2783, позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість за договором №18 від 06.05.2019 року та просив у встановлений строк її погасити, між тим зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між сторонами у справі відбулись господарські операції з приводу надання послуг та відшкодування їх вартості позивачу.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, з наданого позивачем до суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги з січня 2020 року по червень 2020 року. Вказані обставини відповідачем не спростовані.

При цьому за умовами п.2.3.3 Договору, сторона 2, зокрема зобов`язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КНВ м. Одеса.

Як з`ясовано судом, позивачем виставлялись відповідачу рахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення та акти виконаних робіт (надання послуг) згідно договору № 18 від 06.05.2020 р., які були направлені відповідачу супровідним листом засобами поштового зв`язку та вручені особисто ТОВ “Маяк-Південь”, а саме:

- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за січень 2020 року №187 від 10.02.2020 року на суму 23 346, 040 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за січень 2020 року від 10.02.2020 року, які одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №272 на супровідному листі позивача;

- рахунки на оплату за водопостачання та водовідведення за лютий 2020 року №408 від 12.03.2020 року на суму 32 576, 17 грн та за березень 2020 року №589 від 09.04.2020 року на суму 28081, 330 та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за лютий, березень 2020 року від 09.04.2020 року, які одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №340;

- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року №805 від 07.05.2020 року на суму 30 403, 870 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року від 07.05.2020 року, які одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №270;

- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за травень 2020 року №976 від 04.06.2020 року на суму 32 804 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за травень 2020 року від 04.06.2020 року, який одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №335;

- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за червень 2020 року №1228 від 09.07.2020 року на суму 35193,680 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за червень 2020 року від 09.07.2020 року, які одержано відповідачем 09.07.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №394.

При цьому, як встановлено судом, акти наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з січня по червень 2020 року відповідачем підписано, жодних листів із зауваженнями до актів або відмови від підписання актів від ТОВ “Маяк-Південь” до позивача не надходило.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем послуг водопостачання та водовідведення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити за спожиту воду та водовідведення відповідно до чинного законодавства та умов договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги за період з січня 2020 року по червень 2020 року, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період складає 182 405, 09 грн. Доказів вчасної та повної оплати за спожиту воду та водовідведення у вищезазначений період Товариством з обмеженою відповідальністю “Маяк-Південь” матеріали справи не містять. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, посилання відповідача щодо недоведення позивачем факту надсилання та отримання супровідних листів разом із виставленими рахунками на оплату за отримані послуги спростовуються наявністю на вказаних супровідних листах його вхідною відміткою у штампах. Також, суд критично відноситься до заперечень відповідача щодо надсилання позивачем поштової коресподенції на іншу адресу, ніж ту, яка зазначена в договорі, адже в матеріалах справи наявний лист відповідача (вих №49 від 24.04.2019 року), яким останній просив позивача направляти всю коресподенцію саме на іншу адресу, що є фактичною адресою місцезнаходження відповідача.

Також, посилання відповідача на положення п.4.5. Договору щодо необхідності складання двостороннього акту порушень у випадку виявлення стороною порушення умов Договору, у даному випадку судом до уваги не приймаються, адже, за умовами договору обов`язок здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення у відповідача виникає після отримання від позивача рахунку-фактури, акту виконаних робіт та не залежить від факту підписання між сторонами акту порушень. По суті, наявність порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором в частині розрахунку за надані позивачем послуги не підлягає додатковому підтвердженню актом порушення, підписаними між сторонами, оскільки неналежне виконання встановлено на підставі інших належних доказів.

Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту воду та водовідведення за період з січня 2020 р. по квітень 2020 р., за договором № 18 від 06.05.2019 р. про відшкодування витрат на надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення) спожитих в процесі надання послуг з харчування на спірну суму коштів, суд погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов`язання з оплати наданих послуг.

Відтак, несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту воду та водовідведення за договором № 18 від 06.05.2019 р., відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості за спожиту воду та водовідведення в розмірі 182 405,09 грн.

За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що відповідач свої зобов`язання в частині оплати спожитої води та водовідведення не виконав у встановлений договором строк, то відповідно відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, що в свою чергу тягне за собою відповідні правові наслідки.

При цьому невиконання зобов`язання або виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несвоєчасна сплата відповідачем вартості послуг з водопостачання) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов`язання, зокрема з боку відповідача.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В силу положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п.4.2.1 Договору, у випадку несвоєчасної сплати платежів сторони 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, яка діяла на період прострочення. Пеня нараховується стороною 1 і сплачується стороною 2 за весь період прострочення.

Так, з огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором щодо здійснення оплати за спожиту воду та водовідведення позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасну оплату вартості спожитої води та водовідведення за період з січня 2020 року по червень 2020 року, розрахунки якої наведено позивачем до позовної заяви.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Статтею 253 ЦК України, передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої води та водовідведення за спірний період, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано пеню. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені за несвоєчасну оплату вартості спожитої води та водовідведення в розмірі 2 717, 08 грн., судом наразі встановлено, що розрахунки пені по рахункам були здійснені позивачем невірно з огляду на помилки при обранні періоду прострочення, у зв`язку з чим судом здійснено самостійно перерахунок нарахованої пені з урахуванням встановленого судом періоду прострочення оплати по кожному рахунку:

- на суму боргу 23 346, 04 грн. по рахунку за січень 2020 р. № 187 від 10.02.2020 року сума пені складає 515,40 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення23346.0427.05.2020 - 11.06.2020168.0000 %0.044 %*163.2923346.0412.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*313.8323346.0423.07.2020 - 27.07.202056.0000 %0.033 %*38.27- на суму боргу 32 576, 17 грн. по рахунку за лютий 2020 р. № 408 від 12.03.2020 року сума пені складає 373, 82 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення32576.1723.06.2020 - 22.07.2020306.0000 %0.033 %*320.4232576.1723.07.2020 - 27.07.202056.0000 %0.033 %*53.40

- на суму боргу 28 081, 33 грн. по рахунку за березень 2020 р. № 589 від 09.04.2020 року сума пені складає 322, 24 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення28081.3323.06.2020 - 22.07.2020306.0000 %0.033 %*276.2128081.3323.07.2020 - 27.07.202056.0000 %0.033 %*46.03- на суму боргу 30 403, 87 грн. по рахунку за квітень 2020 р. № 805 від 07.05.2020 року сума пені складає 671, 21 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення30403.8727.05.2020 - 11.06.2020168.0000 %0.044 %*212.6630403.8712.06.2020 - 22.07.2020416.0000 %0.033 %*408.7130403.8723.07.2020 - 27.07.202056.0000 %0.033 %*49.84- на суму боргу 32 804 грн. по рахунку за травень 2020 р. № 976 від 04.06.2020 року сума пені складає 376, 44 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3280423.06.2020 - 22.07.2020306.0000 %0.033 %*322.663280423.07.2020 - 27.07.202056.0000 %0.033 %*53.78- на суму боргу 35 193,68 грн. по рахунку за червень 2020 р. № 1228 від 09.07.2020 року сума пені складає 46, 16 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення35193.6824.07.2020 - 27.07.202046.0000 %0.033 %*46.16Отже, загальний розмір пені у зв`язку з простроченням відповідачем оплати вартості спожитої води та водовідведення за зобов`язаннями січня 2020 р. по червень 2020 р. складає 2305, 27 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають частковому задоволенню.

При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Між тим, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що серед основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. А добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2768, 49 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк-Південь” (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Лазурна, 5 кв. 11, код ЄДРПОУ 40677881) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 08038284) 182 405/сто вісімдесят дві тисячі чотириста п`ять/ грн. 09 коп. основної заборгованості, 2305/дві тисячі п`ять/грн. 27 коп. пені та 2768 /дві тисячі сімсот шістдесят вісім/ грн. 49 коп. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГГ1К України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 26 жовтня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська