Рішення № 92439283, 23.10.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2020 року Справа № 915/780/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/780/20

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав",

вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016, м. Київ, 02002;

до фізичної особи підприємця Колесникова Анатолія Михайловича,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення коштів у сумі 13211 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Приватною організацією (ПО) "Українська ліга авторських і суміжних прав" пред`явлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця Колесникова Анатолія Михайловича (далі - підприємець Колесников) грошових коштів у загальній сумі 13211 грн., з яких: 6200 грн. - основний борг; 1600 грн. - сума дострокової сплати винагороди (роялті); 5200 грн. - штраф; 136 грн. - 3% річних, 75 грн. 73 коп. - сума, на яку збільшився борг з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання щодо оплати винагороди за укладеним між ними договором від 01.09.2017 № ТЗ-48/09/17 (далі - договір), внаслідок чого утворилася заборгованість та роялті, на яку у відповідні періоди прострочень здійснено нарахування 3 % річних та індексу інфляції, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, штрафу у порядку п. 3.5 договору, а також позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Поданих матеріалів достатньо для прийняття позову.

Ухвалою від 15.06.2020 відкрито провадження в даній справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України, - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням змін, з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

У зв`язку з викладеними обставинами прийнято Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв?язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", у відповідності до якого, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" ГПК України з 02.04.2020 доповнено пунктом 4 наступного змісту:

"Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

В подальшому у відповідності до Закону України від 18.06.2020 № 731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 17.07.2020), визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, усі процесуальні строки, продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності цим Законом ? тобто з 07.08.2020.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов; поштове відправлення з ухвалою від 15.06.2020 про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, повернено до суду відділенням зв`язку із зазначенням про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою", проте суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, так як ухвалу від 15.06.2020 направлено на адресу, за якою підприємець Колесников зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Сторонами у справі укладено договір від 01.09.2017 № ТЗ-48/09/17 (далі - договір), у відповідності до умов якого ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП) надає підприємцю Колесникову (користувачу) на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання творів, а користувач зобов`язався виплатити винагороду (роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього договору, за використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання (п. 3.1 договору).

У відповідності до п. 3.2 договору, користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання творів третім особам, крім тих, які здійснюють комерційну діяльність у приміщеннях закладів, що зазначені у відповідному додатку до договору.

Користувач зобов`язався перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, є складовою частиною винагороди (роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладання договору, користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договорів. Перший здійснюється не пізніше 3 календарних днів після підписання цього договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості творів, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання (п. 3.3 договору).

Сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акту про виплату роялті; у разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно, обов`язок щодо складання відповідного акту покладається на користувача (п. 3.4 договору).

При укладенні договору, користувач надає УЛАСП або через представника завірені власним підписом та мокрою печаткою копії:

- свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) юридичної особи - встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом користувача, або

- свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним номером фізичної особи - платником податків та інших обов`язкових платежів;

- довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (п. 4.1 договору).

Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 01.09.2018, а в частині невиконання фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання; у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до 01.09.2018, дія договору подовжено на той самий строк і на тих самих умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії договору не буде повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання творів, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії договору має бути надіслане засобами потового зв`язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв`язку із зазначенням вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення (п.п. 6.1-6.2 договору).

Укладеним сторонами додатком від 01.09.2017 № 1 до договору, сторони погодили перелік закладів, в яких користувач здійснює використання творів.

Додатком від 01.09.2013 № 2 до договору, сторонами погоджено:

- розмір щомісячного платежу має складати 400 грн. за кожен заклад користувача, зазначений у відповідних додатках до договору;

- загальний розмір щомісячного платежу з дня набрання чинності договором становить 400 грн. Зазначена сума сплачується одним платежем шляхом перерахування Користувачем на розрахунковий рахунок УЛАПС відповідно до умов договору;

Сторонами у справі не надано суду доказів припинення дії договору, то суд дійшов висновку, що договір відповідно до п.6.2 договору автоматично пролонгувався.

За твердженнями позивача, відповідачем не виконано й досі умови укладеного договору, а саме, не здійснено щомісячні платежі за період грудень 2018 року - квітень 2020 року, у загальній сумі 6200 грн. (за період грудень 2018 року - лютий 2020 року у сумі 6000 грн.; березень-квітень 2020 року - 200 грн.).

Цивільним законодавством визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони (ст. 193 ГК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір є ліцензійним договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. Права на використання об`єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату (ч.ч. 3-6 ст. ст. 1109 ЦК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено прострочення виконання підприємцем Колесниковим договірних зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати винагороди, внаслідок чого утворився основний борг у сумі 6200 грн., а тому вимога про стягнення з відповідача цієї суми є обґрунтованою.

Крім того, ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" заявлено вимогу про стягнення з підприємця Колесникова суми дострокової сплати винагороди (роялті) на підставі п. 6.1-6.2 договору, за період травень-серпень 2020 року у сумі 1600 грн., яку суд визнає обґрунтованою та підлягаючою до стягнення з відповідача.

Щодо вимог ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" про стягнення з підприємця Колесникова штрафу та нарахувань у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, суд приходить до такого.

Законодавством передбачено, що порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладеним сторонами договором передбачено, якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж 4 місяці, то користувач повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100 % від розміру простроченого платежу (п. 3.5 договору).

Ураховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з підприємця Колесникова штрафу та нарахувань в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України суд визнає обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки штрафу у розмірі 100 % у сумі 5200 грн.; 3% річних у загальній сумі 136 грн. та інфляційні втрати у загальній сумі 75 грн. 73 коп., суд визнає вірними, а зазначені суми - підлягаючими до стягнення з підприємця Колесникова.

Ураховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають: основний борг у сумі 6200 грн.; сума дострокової сплати винагороди (роялті) у сумі 1600 грн.; штраф у сумі 5200 грн.; 3 % річних у сумі 136 грн. та інфляційні втрати 75 грн. 73 коп., а загалом грошові кошти в сумі 13211 грн. 73 коп.

Отже, позовні вимоги ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Отже, витрати ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 04.06.2020 № 751 на суму 2102 грн., яка, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", є мінімальною сумою судового збору для позовних вимог майнового характеру, належить у зазначеній сумі відшкодувати за рахунок відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення з підприємця Колесникова грошових коштів на відшкодування витрат на отримання професійної правничої допомоги в сумі 6000 грн., суд приходить до такого.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України). Витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Позивачем на підтвердження понесення судових витрат у вищевказаній сумі подано суду договір від 15.04.2020 № 8.233-А про надання професійної правничої допомоги, укладений ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" з адвокатським об`єднанням "Інтелкрафт", згідно якого адвокатське об`єднання зобов`язалось надати позивачу професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи за позовом ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" до підприємця Колесникова; а разом з заявою від 14.07.2020 подано суд акт від 08.07.2020 приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом.

Суд визнає, що позивачем доведене понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн., а тому цю суму належить стягнути з підприємця Колесникова.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236- 238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця Колесникова Анатолія Михайловича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 1016, м. Київ, 02002, ідентифікаційний код 37396233, грошові кошти у загальній сумі 13211 (тринадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 73 коп., із яких: 6200 (шість тисяч двісті) грн. - основний борг; 1600 (одна тисяча шістсот) - сума дострокової сплати винагороди (роялті); 5200 (п`ять тисяч двісті) - штраф; 136 (сто тридцять шість) грн. - 3 % річних; 75 (сімдесят п`ять) грн. 73 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. та грошові кошти у сумі 6000 (шість тисяч) грн. на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.

3. Копії даного рішення направити учасникам справи на адреси, зазначені у вступній частині рішення.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Коваль.