Рішення № 92439180, 29.09.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2020 справа № 914/4/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Демчук А.П., розглянувши матеріали

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина-Захід”, с. Кавсько, Стрийський район, Львівська область,

до відповідача: Приватної виробничої фірми “М`ясопром”, м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, м. Львів,

предмет позову: стягнення 1 960 638,12 грн.,

підстава позову: порушення умов договору поставки № 17-031 від 20.03.2017 року,

та за зустрічним позовом: Приватної виробничої фірми “М`ясопром”, м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина-Захід”, с. Кавсько, Стрийський район, Львівська область,

предмет спору: стягнення 279 423,14 грн.,

підстава позову: порушення умов договору поставки № 17-031 від 20.03.2017 року,

за участю представників:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Сеник Андрій Зіновійович - адвокат, довіреність від 09.09.2020 року,

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Галайський Орест Вікторович - адвокат, ордер від 14.02.2020 року,

третьої особи: не з`явився.

ПРОЦЕС

02.01.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина-Захід” до Приватної виробничої фірми “М`ясопром” про стягнення 1 960 638,12 грн.

Ухвалою суду від 08.01.200 року позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 20.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Хід підготовчого провадження та судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 11.03.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, 13.04.2020 року прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Приватної виробничої фірми “М`ясопром” від 11.03.2020 року.

14.02.2020 року відповідачем за первісним позовом подано відзив на позовну заяву, 11.03.2020 року позивачем за первісним позовом подано відповідь на відзив.

22.04.2020 року відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву,28.04.2020 року позивачем за зустрічним позовом подано відповідь на відзив.

29.04.2020 року на електронну адресу суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про подання розрахунку остаточної суми понесених судових витрат і доказів на їх підтвердження у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.

28.05.2020 року від третьої особи надійшли пояснення.

У судовому засіданні 18.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в наступному судовому засіданні. Розгляд справи по суті неодноразово відкладався, у тому числі з метою забезпечення можливості начальнику управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області взяти участь в судовому засіданні у розгляді даної справи.

У судове засідання 29.09.2020 року з`явилися представники сторін за первісним і зустрічним позовами, третя особа явку представників не забезпечила, проте явка такого учасника справи обов`язковою судом не визнавалась. Відтак, неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.09.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Спір між сторонами виник у зв`язку з невиконанням відповідачем, на переконання позивача, зобов`язань по оплаті товару. Так, позивач стверджує, що ним поставлено відповідачу товар згідно з видатковими накладними № 1111 від 13.08.2019р., № 1121 від 14.08.2019р., № 1130 від 15.08.2019р. та № 1140 від 16.08.2019р. на суму 1 644 680,00 грн. У свою чергу ПВФ «М`ясопром» лише частково оплатило поставлений товар, у зв`язку з чим станом на 20.12.2019р. заборгованість ПВФ «М`ясопром» перед ТзОВ «Галичина-Захід» за поставлений товар становить 1 469 900,65 грн., які позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача. Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 14 980,91 грн. 3% річних, 159 635,24 грн. пені, 22 141,19 грн. – втрат від інфляції, 283 980,13 грн. пені (20%).

Відповідач заперечив стосовно позовних вимог з підстав, наведених у відзиві та зустрічній позовній заяві. Зокрема, відповідач зазначає, що позивачем було поставлено свиней з підприємства, на якому було виявлено Африканську чуму свиней, у зв`язку з чим такі свині не могли бути використані ПП ПВФ «М`ясопром» та підлягали утилізації в порядку протиепізіоотичних заходів. Оскільки, такі свині не могли бути використані відповідачем за призначенням у виробництві, то придбаний товар не відповідав належним якісним характеристикам товару. З урахуванням того, що такий якісний недолік як неможливість використання товару не можна було б усунути та/або замінити на товар належної якості, відповідач був змушений відмовитись від оплати такого товару. Як наслідок заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними, необгрунтованими та не підлягають до задоволення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що придбавши свиней у позивача за первісним позовом, розраховував на перетворення їх у м`ясну продукцію та, відповідно, подальшу реалізацію з метою отримання прибутку. У зв`язку з тим, що свині надійшли з зони спалаху АЧС, покупець був позбавлений можливості реалізувати подальшу продукцію, отримати кошти від замовників, і більше того, поніс збитки пов`язані з простоєм, утилізацією та перевіркою продукції.

Як наслідок, ПП ПВФ «М`ясопром» понесло збитки на забій свиней, перевезення, зберігання та утилізацію свинини, яких можна було уникнути в разі повідомлення про спалах АЧС на ТОВ «Галичина-Захід» та недопущення розповсюдження АЧС на підприємстві. Загальні збитки ПП ПВФ «М`ясопром», пов`язані з отриманням свиней від ТОВ «Галичина-Захід», яке було оголошено несприятливим по АЧС, згідно видаткових накладних за 13.08.2019р. по 16.08.2019р. - склали 104 643,79 грн. без ПДВ.

Крім вартості збитків, позивач за зустрічним позовом зазначає, що по спірних поставках товару було поставлено на суму 1 644 680,00 грн. Така поставка була частково оплачена в розмірі 174 779,35 грн. Оскільки такі свині не могли бути використані за призначенням у виробництві, придбаний товар не відповідав належним якісним характеристикам товару. З врахуванням того, що такий якісний недолік як неможливість використання товару не можна було б усунути та/або замінити на товар належної якості, у ПП ПВФ «М`ясопром» наявне право на повернення сплаченої грошової суми за поставлений товар в розмірі 174 779,35 грн.

Відповідач за зустрічним позовом стосовно позовних вимог заперечує. Вказує, що 11.09.2019р. від відповідача за первісним позовом надійшла вимога від 05.09.2019р. з проханням зв`язатись з керівництвом ПП ПВФ «М`ясопром», жодних інших претензій або повідомлень шодо якості поставлених свиней від ПП ПВФ «М`ясопром» не надходило. А відповідно до п. 5.4 договору заявлена покупцем рекламація не дає йому права відмовлятися від виконання платіжного зобов`язання щодо погашення заборгованості перед постачальником. Також відповідач стверджує, що відповідачем не надано жодних результатів досліджень м`яса, за результатами якого було б виявлено ДНК вірусу Африканської чуми свиней, і звертає увагу, що жоден із покупців, які отримали у період 01 – 16.08.2019 року продукцію від ТОВ «Галичина-Захід», не мав претензій щодо якості поставленого товару та в жодній з них не підтвердилась наявність ДНК вірусу Африканської чуми свиней в м`ясі від свиней, які надійшли з ТзОВ «Галичина-Захід». Тому просить у задоволення зустрічної позовної заяви Приватної виробничої фірми «М`ясопром» відмовити в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

20.03.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-Захід» (надалі по тексту рішення – позивач за первісним позовом, згідно з договором - постачальник) і Приватна виробнича фірма «М`ясопром» (надалі по тексту рішення – відповідач за первісним позовом, згідно з договором покупець) уклали договір поставки № 17-031, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити живих свиней з відгодівлі, поросят (надалі - товар). Асортимент, кількість, ціна та інші відомості про товар, які є істотними для сторін, визначаються сторонами у видаткових накладних, оформлених постачальником.

Відповідно до п. 2 договору датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FСА - це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки, зазначена в товарно-транспортній накладній та/або у видатковій накладній. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця. Датою переходу права власності на товар у випадку повернення товару покупцем є дата фактичного отримання товарів постачальником.

Прийом товару за кількістю та асортиментом здійснюється в пункті поставки. Уповноважений представник покупця при прийманні товару повинен перевірити кількість, стан та асортимент. У разі виявлення невідповідності товару покупець має повідомити постачальника про це негайно до моменту коли транспортні засоби залишать територію складу покупця (на умовах СРТ)/ складу постачальника (на умовах FСА).

Із поданих позивачем за первісним позовом видаткових накладних вбачається, що у період січень – серпень 2019 року відповідачу за первісним позовом поставлявся періодично товар, а відповідач за первісним позовом здійснював часткові оплати за поставлений товар, що вбачається із платіжних доручень за період січень – жовтень 2019 року з призначенням платежу «оплата за свині згідно Договору №17-031 від 20.03.2017 р.».

Спірними є обставини щодо поставки товару у період 13 – 16 серпня 2019 року.

Так, згідно з видатковою накладною № 1140 від 16 серпня 2019р. позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом товар – свині на вирощуванні у кількості 70 голів, вагою 8 380 кг., вартістю 406 430,00 грн.; згідно з видатковою накладною № 1130 від 15 серпня 2019 р. – у кількості 35 голів, вагою 4 220 кг., вартістю 204 670,00 грн.; згідно з видатковою накладною № 1121 від 14 серпня 2019 р. – у кількості 34 голів, вагою 3 780 кг., вартістю 183 330,00 грн.; згідно з видатковою накладною № 1111 від 13 серпня 2019 р. – у кількості 150 голів, вагою 17 900 кг., вартістю 850 250,00 грн., тобто разом на суму 1 644 680,00 грн. та загальною вагою 34 280 кг.

Факт поставки також підтверджується товарно-транспортними накладними від 13.08.2019 року, 14.08.2019 року, 15.08.2019року та 16.08.2019 року, у яких зазначений товар відповідає кількості та вартості, зазначеному товару у видаткових накладних.

При здійсненні поставки товару постачальнику видавались корінці ветеринарних свідоцтв Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, копії яких від 13.08.2019 року, від 14.08.2019 року від 15.08.2019 року та від 16.08.2019 року долучені позивачем за первісним позовом до відповіді на відзив. Корінці ветеринарних свідоцтв складені на підставі договору № 3 від 02.01.2019 року про надання ветеринарних послуг суб`єкту господарювання щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, що підлягає державному ветеринарному нагляду та контролю. Долучені копії не чіткі, і неможливо прочитати і дослідити зміст тексту, вписаного від руки, однак сторони процесу зміст даних документів не спростовували та визнавали, що згідно з ними служба констатувала відсутність заразних хворіб у тварин.

Як вбачається із письмових пояснень позивача за первісним позовом та акта епізоотичного розслідування від 23.08.2019 року, складеного позивачем, а також листа позивача за первісним позовом від 16.08.2019 року, 16.08.2019 року о 16:00 год. першим заступником генерального директора було повідомлено начальника головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та начальника Стрийського районного управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про загибель свиней на території господарства. 16.08.2019 року о 17:00 год. спеціалістами Держпродспоживслужби проведено відбір патологічного матеріалу для проведення лабораторних досліджень та о 20:30 год. доставлено Львівській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби.

Як зазначено в акті, з 15.08.2019 року встановлено підвищення загибелі тварин, а саме: 12.08.2019 – 40 гол., 13.08.2019 – 40 гол., 14.08.2019 – 72 гол., 16.08.2019 – 128 гол. Також відображено, що з 01.08.2019 по 16.08.2019 року в господарстві загинуло 2 009 голів свиней. Серед висновків зазначено, зокрема, що з урахуванням дати реєстрації підвищеного падежу свиней та максимальний інкубаційний період при АЧС ймовірним періодом занесення вірусу АЧС в господарство є період з 01.08.2019 року.

Розпорядженням Стрийського районного управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 13-18/01 від 16.08.2019 року о 20:30 год. заборонено ТОВ «Галичина-Захід», зокрема, реалізовувати тварин та вивезення за межі господарства.

Як вбачається зі звіту про результати дослідження патологічного (біологічного) матеріалу від 17.08.2019 року № 001229 п.м./19, проведеного у м. Львові, на підставі отриманого 16.08.2019 року о 22:30 год. біологічного матеріалу свиней, що належать ТзОВ «Галичина-Захід», виявлено ДНК вірусу африканської чуми свиней. Аналогічні результати отримані згідно зі звітом від 17.08.2019 року № 010704 п.м./19, на підставі отриманого 17.08.2019 року о 16:30 год. біологічного матеріалу свиней, що належать ТзОВ «Галичина-Захід», проведеного у м. Києві.

Згідно з протоколом № 5 засідання позачергової Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Стрийській районній державній адміністрації від 17.08.2019 року на території ТзОВ «Галичина-Захід» оголошено спалах африканської чуми свиней, оголошено карантин.

Згідно з видатковою накладною № 450 від 19.08.2019 року ПВФ «М’ясопром» поставив ТОВ «Візит» свинину охолоджену в кількості 20 320 кг, вартістю 1 402 080,00 грн., однак 19.08.2019 року ТОВ «Візит» повернув цей товар згідно з накладною № 102. Відповідно до листа ТОВ «Візит» від 19.08.2019 року відповідач за первісним позовом повідомлений про повернення партії м`яса свинини в кількості 20 320 кг з тих підстав, що таке було отримане відповідачем за первісним позовом від позивача за первісним позовом, територія якого 17.08.2019 року оголошена неблагополучною по АЧС. Також відповідачу за первісним позовом було повідомлено про неприйняття партії м`яса свинини ТОВ «Агро-Інвест» з аналогічних підстав, що вбачається з листа від 26.08.2019 року.

Відповідач за первісним позовом звернувся до позивача за первісним позовом з листом від 05.09.2019 року, отримання якого 11.09.2019 року визнає позивач, про необхідність зв`язку із керівництвом для вирішення питання про відшкодування прямих і непрямих збитків, понесених за наслідками співпраці товариств у серпні 2019 року через спалах АЧС.

Також згідно з вимогою від 05.09.2019 року відповідач за первісним позовом просив позивача вжити заходів щодо невідкладної утилізації свиней, поставлених позивачем відповідачу згідно з накладними за період 13-16.08.2019 року, або компенсувати витрати на утилізацію цих свиней. Крім цього, відповідач повідомив, що оскільки поставлений товар не відповідає якісним характеристикам товару і така невідповідність є істотною, то відповідно до ст. 678 ЦК України покупець відмовляється від договору поставки та від оплати поставленого згідно з зазначеними видатковими накладними.

На підтвердження обставини надіслання вказаних листів 05.09.2019 року відповідачем за первісним позовом долучено фіскальний чек від 06.09.2019 року та копію трекінгу (відстеження відправлення № 8031605768182) рекомендованого поштового відправлення від 06.09.2019 року, що отримане позивачем 11.09.2019 року.

Згідно з рішенням № 1 про вилучення, утилізацію та знищення сільськогосподарської сировини і харчових продуктів, що непридатні до використання від 10.09.2019 року, складеним Жовківським районним управлінням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, проведено ветеринарно-санітарне обстеження свинних м`ясних туш в кількості 20 320 кг, що належать ПВФ «М`ясопром», та встановлено непридатність його для використання за призначенням як харчового продукту та для промислової переробки, у зв`язку з чим дана партія м`яса свинного в пів тушах в кількості 20 320 кг підлягає вилученню та утилізації на спеціальному підприємстві. Зокрема, непридатність м`яса визначена за оранолептичними показниками поверхні м`яса, протермінованим зберіганням м`яса відповідно до ДСТУ 7158:2010, невідповідністю бактерії групи кишкової палички в 1 г та кількості мезофільних аеробних факультативно-анаеробних мікроорганізмів, при цьому про наявність вірусу АЧС не вказано.

11.09.2019 року комісією у складі начальника Стрийського районного управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, начальника відділу агропромислового розвитку Стрийської районної державної адміністрації та менеджера зі збуту ТОВ «Галичина-Захід» складено акт про спалення сільськогосподарських тварин при ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб.

Дані факти матеріалами справи підтверджені, сторонами не спростовані.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено вище, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і не спростовується відповідачем за первісним позовом, 13.08.2019 року, 14.08.2019 року, 15.08.2019 року та 16.08.2019 року позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом продукцію, загальною вартістю 1 644 680,00 грн. та загальною вагою 34 280 кг., а відповідач за первісним позовом прийняв таку, про що свідчить підпис представника отримувача – Мулярчик В. на відповідних видаткових накладних і не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором (п. 3.3) поставки сторони погодили, що покупець здійснює попередню оплату товару до дати поставки товару, але не пізніше 3 календарних днів з дати поставки товару. Платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар, у випадку нарахування штрафних санкцій оплата в першу чергу буде зараховуватись як оплата штрафних санкцій. Сторони також погодили, що у постачальника виникають зобов`язання по поставці товару лише після здійснення попередньої оплати в повному обсязі згідно п. 3.3 даного договору. Виникнення заборгованості, прострочення або здійснення платежів не в повному обсязі та з простроченням, надає право постачальнику не поставляти товар покупцю до виконання ним своїх грошових зобов`язань перед постачальником. Сторони зобов`язані щомісячно не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця підписувати акт звірки взаєморозрахунків за попередній місяць (чи за місяць, в якому відвантажувався товар).

Відповідачем за первісним позовом здійснено часткову оплату отриманої продукції, що визнається обома сторонами. Решта вартості продукції, що і є в основному предметом спору за первісним позовом, - 1 469 900,65 грн. не оплачена, що не заперечується відповідачем за первісним позовом. Однак, відповідач за первісним позовом наводить мотиви відмови від здійснення оплати отриманої продукції - через поставку неякісного товару. Так, як вбачається з матеріалів справи, покупець звернувся до позивача за первісним позовом з листами від 05.09.2019 року та повідомленням про те, що оскільки поставлений товар не відповідає якісним характеристикам товару і така невідповідність є істотною, то відповідно до ст. 678 ЦК України покупець відмовляється від договору поставки та від оплати поставленого згідно з зазначеними видатковими накладними (від 13-16.08.2019 року) товаром. Заперечення позивача за первісним позовом стосовно неотримання кореспонденції іншої, крім листа від 05.09.2019 року про необхідність зв`язку з керівництвом покупця для обговорення питання відшкодування збитків, суд не вважає обґрунтованими, адже відповідачем подано фіскальний чек від 06.09.2019 року на підтвердження обставини надіслання кореспонденції від 05.09.2019 року, що є більш вірогідними доказами у порівнянні із письмовими твердженнями позивача. Позивачем за первісним позовом у свою чергу не підтверджено жодними доказами (журналом вхідної кореспонденції тощо) отримання ним лише одного листа від 05.09.2019 року.

Як передбачено ст. 678 ЦК України, правові наслідки передання товару неналежної якості регламентуються так. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 ЦК України передбачено недоліки товару, за які відповідає продавець. Так, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Неякісність товару, поставленого 13, 15, 16 серпня, пов`язана зі спалахом АЧС на підприємстві позивача за первісним позовом. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Так, момент початку епідемії на господарстві позивача чітко встановити неможливо. Проте, як визнає позивач за первісним позовом та встановлено вище, 16.08.2019 року о 16:00 год. першим заступником генерального директора було повідомлено начальника головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області та начальника Стрийського районного управління головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про наявність падежу свиней на території господарств, а згідно з висновками актів епізоотичного розслідування від 19.08.2019 року та від 23.08.2019 року ймовірним періодом занесення вірусу АЧС є перша декада серпня 2019 року та період з 01.08.2019 року. У зв`язку з виявленням такої епідемії презюмується, що неякісним був весь товар, який поставлявся з 01.08.2019 року, який підлягав утилізації, що вбачається з розпорядження головного державного ветеринарного інспектора України № 69 від 27.08.2019 року та з акта епізоотичного розслідування від 23.08.2019 року, складеного позивачем. Тобто, постачальником, незважаючи на заперечення, висловлені у відповіді на відзив, не спростовано жодними доказами, що поставлена відповідачу за первісним позовом продукція походила із джерела захворювання АЧС, все поголів`я якого підлягало знищенню. Відповідно, придбаний у постачальника товар не відповідав належним якостям та не підлягав подальшій реалізації. І як правильно зазначає у поясненнях відповідач за первісним позовом, коли б продукція, поставлена відповідачу, все ще була на підприємстві позивача, то однозначно підлягала б утилізації та не могла б вважатися якісною продукцією. Одні лише твердження позивача за первісним позовом про те, що інші постачальники не мали зауважень до поставленої у період 01-16.08.2019 року продукції, які не підтверджені жодними доказами, а також враховуючи, що та такі поставки не були предметом позову і дослідження у даній справі, не спростовують наведених судом висновків.

Строки виявлення недоліків і пред`явлення вимоги у зв`язку з недоліками проданого товару визначені ст. 680 ЦК України. Так, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв`язку з його недоліками може бути пред`явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо встановити день передання нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку. Покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару. Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Так, якість товару обумовлена сторонами в розділі 5 договору поставки. Постачальник надає покупцю українські ветеринарні сертифікати, а також на вимогу покупця постачальник може додатково надати належним чином завірені копії задокументованих результатів тестування крові тварин з лабораторій європейських країн, які засвідчують відсутність у тварин, які продаються за цим договором, усіх чи будь-яких захворювань тощо.

У випадку претензій по якості, покупець повинен надіслати письмове повідомлення постачальнику протягом 24 годин з моменту виявлення не належної якості товару, щоб постачальник міг дослідити такий товар та наслідки. Постачальник зобов`язується розглянути претензію по якості товару та прийняти рішення щодо визнання або відхилення претензії протягом 7 робочих днів, а у виключних випадках 14 робочих днів. Покупець повинен суворо дотримуватись інструкцій постачальника, щодо врегулювання претензій по якості (п. 5.2).

Згідно з п. 5.3, п. 5.4 договору до визнання претензії по якості постачальником покупець не має права використовувати поставлений товар без попередньої згоди на це постачальника. Водночас покупець зобов`язаний вжити всіх належних заходів для забезпечення схоронності товару. Заявлена покупцем рекламація не дає йому права відмовлятися від виконання платіжного зобов`язання щодо погашення заборгованості перед постачальником.

Алгоритм дій у випадках прояву хвороби серед свиней у господарствах різних форм власності та оздоровлення їх від АЧС, поводження з продукцією свинарства, одержаною в неблагополучних господарствах щодо АЧС, регламентовані Інструкцією з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.03.2017 № 111.

Зокрема, після одержання інформації про встановлення діагнозу на АЧС Державна надзвичайна протиепізоотична комісія (ДНПК) приймає рішення про оголошення спалаху АЧС в господарстві, мисливському господарстві, населеному пункті, районі або кількох районах (залежно від епізоотичної ситуації) і встановлення в них карантину, визначає межі спалаху (неблагополучного пункту), зон захисту і спостереження (нагляду) та організовує проведення в них таких протиепізоотичних заходів. ДНПК визначає межі спалаху (неблагополучного пункту) АЧС та двох територіальних зон - захисту та спостереження (нагляду). Розміри зон, які встановлюються залежно від географічного положення, мають забезпечувати нерозповсюдження хвороби. ДНПК розміщує у засобах масової інформації повідомлення, які повинні містити відомості про межі спалаху (неблагополучного пункту) АЧС, зон захисту та спостереження (нагляду) та за необхідності - про застосовані в кожній із цих зон ветеринарно-санітарні заходи та необхідні заходи профілактики (п. 1 розділу VI Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.03.2017 № 111).

Як зазначено вище, товар згідно з видатковими накладними у серпні 2019 року прийнятий покупцем. Однозначно про недоліки – неякісність товару покупець не міг дізнатися в момент прийняття товару. Проте вже 17.08.2019 року - наступного дня після останньої поставки на території ТзОВ «Галичина-Захід» оголошено спалах африканської чуми свиней, оголошено карантин. Доказів про особисте повідомлення покупця – відповідача за первісним позовом про настання такої події у матеріалах справи немає, хоча згідно з розділом IІІ Інструкції «Заходи при підозрі на захворювання АЧС свиней», якщо результати епізоотичного розслідування вказують на те, що вірус АЧС міг бути занесений на територію господарств інших регіонів, вони мають бути негайно поінформовані про це.

Водночас, про вжиття заходів, пов`язаних із виявленням АЧС на підприємстві позивача за первісним позовом, а саме про встановлення на дорозі при в`їзді (виїзді) до спалаху (неблагополучного пункту) карантинних постів, встановлення попереджувальних знаків з написом “Карантин” та знаків, які вказують на об`їзд карантинної зони, перекриття всіх виїздів і заїздів до спалаху (неблагополучного пункту) по польових дорогах з метою недопущення руху транспорту тощо, які визначені Інструкцією та Надзвичайною протиепізоотичною комісією при Львівській обласній державній адміністрації (протокол № 1 від 17.08.2019 року), а також із інформації, поширеної засобами масової інформації, контрагент – відповідач за первісним позовом у даній справі не міг не знати.

Тобто відповідач за первісним позовом мав бути обізнаний про спалах АЧС в серпні 2019 року, щонайменше 17-18 серпня, бо карантин ведено 17.08.2019. Більше того, 19.08.2019 контрагент відповідача за первісним позовом вже повернув йому продукцію саме з підстав спалаху АЧС на підприємстві ТОВ «Галичина-Захід».

Водночас претензія щодо якості товару через спалах АЧС і вимога вжити заходів щодо утилізації свиней, поставлених 13-16 серпня, а також відмова від оплати отриманої продукції відповідачем за первісним позовом пред`явлена позивачу за первісним позовом 06.09.2019 року, після вчинення дій по забою тварин, доставки і повернення м`яса від контрагента - ТОВ «Візит». Рішення № 1 про непридатність товару прийнято лише 10.09.2019 року, і хоча не з підстав виявлення вірусу АЧС, однак відповідна партія товару, масою 20 300 кг., підлягала утилізації внаслідок її неприйняття контрагентом саме через спалах вірусу на підприємстві ТОВ «Галичина-Захід».

Так, за умовами договору поставки заявлення рекламації покупцем не дає йому права не здійснювати оплату продукції. Проте, норми законодавства та фактичні обставини справи стосовно невідповідності продукції якісним характеристикам не можуть бути проігноровані та не застосовані до ситуації, що виникла, а умова договору не може суперечити законодавству та засадам цивільних відносин.

Суд зазначає, що африканська чума свиней (Pestis africana suum, хвороба Монтгомері) - контагіозна вірусна геморагічна хвороба, яка перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно й характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами паренхіматозних органів і високою летальністю, що призводить до значних економічних збитків (п. 1 розділу І Інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 07.03.2017 № 111).

Твердження позивача про складення у дні поставок корінців ветеринарних свідоцтв та огляд ветеринарним лікарем тварин, що готувались до поставки, не свідчить однозначно про поставку незараженої продукції, адже в силу специфіки захворювання таке може перебігати безсимптомно.

Крім цього, відповідачем за первісним позовом долучено копію електронного листа від 04.09.2019 року Головного ветеринарного інспектора Німеччини доктора Дітріха Рассова, адресованого через Посольство Федеративної Республіки Німеччина до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Даний лист отриманий адвокатом відповідача за первісним позовом від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідь на адвокатський запит. Із змісту даного листа вбачається, що датський практикуючий ветеринар Андреас Бірх надіслав у Німеччину до приватної лабораторії зразки крові на дослідження африканської чуми свиней, власник яких знаходиться за адресою 82420, Львівська область, Стрийський район, вул. Стрийська, Нільсен. Дослідження дало позитивний результат на наявність АЧС в приватній лабораторії 15 серпня, а позитивний результат не був погоджений із німецькою національною референтною лабораторією АЧС в інституті Фрідріха Леффлера.

Суд враховує, що населеного пункту в Стрийському районі із найменуванням Нільсен немає, а також враховує, що підприємством по вирощуванню свиней на території Стрийського району, у якому в серпні 2019 року було виявлено АЧС, що було публічною було саме ТОВ «Галичина-Захід», адресою згідно з даними ЄДР якого є 82420, Львівська обл., Стрийський р-н, село Кавсько, вул. Стрийська, будинок 1, а одним із засновників якого є Зитомір Холдінг – резидент Данії. Тому вірогідно, що зміст даного листа Головного ветеринарного інспектора Німеччини стосується саме ТОВ «Галичина-Захід».

Позивач заперечує надіслання ним зразків до Німеччини і стверджує, що особа відправника йому не відома. Проте, копія листа, наданого відповідачем за первісним позовом, отримана ним у законний спосіб – від державного органу, і сумнівів щодо його суті у суду не виникає. Відповідач за первісним позовом не спілкувався безпосередньо із лабораторією Німеччини, і матеріали справи не свідчать про будь-який його вплив на обставини проведення дослідження німецькою лабораторією. Крім цього, матеріали справи не свідчать про будь-яку реакцію позивача за первісним позовом на такий лист з метою його спростування (звернення до компетентних органів Німеччини, безпосередньо до автора листа). Тому заперечення позивача за первісним позовом щодо неналежності вказаного листа як доказу не обґрунтовані.

Для даної справи зміст цього листа міг би свідчити про обставину обізнаності позивача за первісним позовом про наявність вірусу АЧС в продукції його підприємства як мінімум з 15.08.2019 року. Проте, матеріалами справи не підтверджено факт та час отримання результатів даного дослідження позивачем за первісним позовом. Однак, суд звертає увагу на те, що для вирішення даного спору по суті має значення не конкретний час, з якого позивачеві за первісним позовом стало відомо про наявність вірусу АЧС в продукції його підприємства, а сам факт наявності вірусу АЧС в час, наближений до часу здійснення поставок товару відповідачеві.

Через наведене, суд вважає більш вірогідним доказ факту позитивного результату дослідження на наявність АЧС німецькій лабораторії 15.08.2019 року в продукції ТОВ «Галичина-Захід», ніж відсутність такого дослідження взагалі.

Досліджені в сукупності докази, зокрема, розпорядження головного державного ветеринарного інспектора України № 69 від 27.08.2019 року, звіти про результати дослідження від 17.08.2019 року, підтверджують обставину поставки неякісної продукції, адже придбаний у позивача товар підлягав утилізації, що не може свідчити його про належну якість. Більше того, надаючи покупцю ветеринарні сертифікати, постачальник фактично підтвердив та гарантував якість товару, тому несе ризики, пов’язані з подальшим виявленням недоліків у якості такого товару. У свою чергу поставка неякісної продукції розцінюється як істотне порушення умов договору, адже придбані партії продукції непридатні для подальшої реалізації і не могли бути використані покупцем для власних цілей, тобто сторона позбавлена можливості отримати той результат, на який очікувала при придбанні відповідної продукції.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із розпорядження головного державного ветеринарного інспектора України № 69 від 27.08.2019 року вбачається, що у зв`язку зі спалахом африканської чуми свиней на ТзОВ «Галичина-Захід» із вказаного господарства упродовж 01.08.2019 – 16.08.2019 року було реалізовано з метою забою 8 258 голів свиней. Тобто, починаючи з 01.08.2019 року свині могли бути зараженими, а їхня продукція не якісною, та розповсюдженню не підлягала.

У спірній ситуації, що виникла, не доведено односторонньої відмови відповідача за первісним позовом від виконання обов`язку оплати товару, адже встановлено здійснення поставки неякісної продукції постачальником. Тобто покупець у даному випадку відповідно до ст. 678 ЦК України має право відмовитися від договору. Відповідно, у покупця – відповідача за первісним позовом відсутній обов`язок здійснювати оплату отриманого неякісного товару у розмірі 1 469 900,65 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що оскільки не встановлено наявності у покупця обов`язку оплачувати вартість неякісної продукції, то і похідні вимоги про стягнення грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Так, позивач за зустрічним позовом заявляє вимоги про стягнення 279 443,14 грн., з яких 104 643,79 грн. понесених збитків і 174 779,35 грн. сума, сплачена за товар неналежної якості.

Так, як встановлено вище упродовж 13-16 серпня 2019 року покупець отримав від постачальника свині на вирощуванні, вартістю 1 644 680,00 грн. Судом також вище встановлено і відповідачем за первісним позовом не заперечується, що за поставлену продукцію покупець розрахувався не у повному розмірі, у зв`язку з чим неоплаченою залишилась продукція у розмірі 1 469 900,65 грн. Водночас, покупець вважає, що у нього відсутні підстави оплачувати вказану суму продавцю так як поставлений товар був неякісним. Більше того, покупець доводить, що він має право на повернення йому продавцем грошових коштів у розмірі 174 779,35 грн., які були сплачені постачальнику продукції, яка згодом виявилась неякісною, та на відшкодування витрат у розмірі 104 643,79 грн., понесених на доставку та повернення продукції від контрагентів, на організацію забою та утилізації отриманої неякісної продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що оплати упродовж січня – жовтня 2019 року здійснювались покупцем із загальним призначенням платежу по договору поставки. Разом з тим, обставина сплати позивачем за зустрічним позовом 174 779,35 грн. в рахунок придбаної продукції згідно з видатковими накладними у період 13-16.08.2019 року визнається обома сторонами. Тому, незважаючи на відсутність платіжного доручення саме на суму 174 779,35 грн., з урахуванням положень ст. 75 ГПК України (обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом), суд вважає таку обставину доведеною.

Так, ст. 678 ЦК України передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Із листів, з якими позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічним позовом 06.09.2019 року, вбачається, що покупець просив здійснити зв`язок з керівництвом для вирішення питання про відшкодування прямих і непрямих збитків, понесених за наслідками співпраці товариств у серпні 2019 року, просив вжити заходів щодо невідкладеної утилізації свиней, поставлених позивачем відповідачу згідно з накладними за період 13-16.08.2019 року, або компенсувати витрати на утилізацію цих свиней, повідомив про відмову від договору поставки та від оплати поставленого згідно з зазначеними видатковими накладними. Із наведеного вбачається, що вимоги про повернення сплаченої суми за поставлений у серпні товар не було, проте норма ст. 678 ЦК України не встановлює обов`язкового досудового врегулювання спору у даному випадку, відтак, наведене непозбавляє сторону договору можливості реалізувати своє право заявити таку позовну вимогу в судовому порядку.

Більше того, Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) 9 липня 2002 року постановив рішення N 15-рп/2002: право на судовий захист не позбавляє суб`єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів. Це може бути передбачено цивільно-правовим договором, коли суб`єкти правовідносин добровільно обирають засіб захисту їхніх прав. Досудове врегулювання спору може мати місце також за волевиявленням кожного з учасників правовідносин і за відсутності у договорі застереження щодо такого врегулювання спору. Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов`язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. З урахуванням викладеного положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Оскільки згідно з висновками суду за результатами розгляду первісного позову встановлено право покупця на відмову від договору у випадку поставки неякісного товару та виявлення істотних недоліків продукції, то вимога покупця про повернення сплачених за товар коштів, а саме у розмірі 174 779,35 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Щодо решти зустрічних позовних вимог у сумі 104 643,79 грн., які визначені як збитки – витрати, понесені на доставку та повернення продукції від контрагентів, на організацію забою та утилізації отриманої неякісної продукції, позивач за зустрічним позовом обґрунтовує їх такими обставинами.

Оскільки свині придбавались на забій з метою подальшої реалізації м`яса таких свиней, забій свиней здійснювало підприємство власними силами, а також з залученням ПП «ЩІІН», та товариство понесло витрати в розмірі 8 340,00 грн. з ПДВ.

Доставку свинини після забою ПП ПВФ «М`ясопром» здійснювало власними силами та затрати на такі перевезення склали 3 958,50 грн. з ПДВ та амортизаційні витрати - 48,00грн.; заробітна плата водія склала 571,43 грн., нараховане ЄСВ 22% - 125,72 грн. Для розвантаження продукції були задіяні вантажники, яким нараховано заробітну плату 196,43 грн. та ЄСВ 22% - 43,21 грн.

Забій свиней та перевезення їх згідно з видатковою накладною №1111 від 13.08.2019р. було здійснено власними силами ПП ПВФ «М`ясопром»: затрати на перевезення склали - 2252,25 грн. з ПДВ та амортизаційні витрати 748,63грн., заробітна плата водія - 285,71 грн. та ЄСВ 22% - 62,86 грн., заробітна плата працівників забійного цеху - 1128,26 грн., ЄСВ 22% - 248,22 грн., витрати на забій також склали - 128,6 грн. амортизація забійного цеху, 198,00грн. газ для обсмалення свиней, 2368,80 грн. електроенергія та 9,62 грн. - вода.

Також позивач за зустрічним позовом стверджує, що підприємством було понесено збитки на погрузку продукції, її перевезення до покупця, та відповідно повернення назад на підприємство з причин відмови її отримання покупцем ТОВ «Візит». Такі збитки становлять витрати на заробітну плату вантажників 261,91 грн., ЄСВ 22% - 57,62 грн. та водія - 571,42 грн. та 125,72 грн., відповідно. Також вартість рейсу м. Рава-Руська - м. Узин - м. Рава-Руська становила 9 964,50грн. з ПДВ, амортизаційні витрати 857,94 грн. крім цього, повернена від ТОВ «Візит» свинина зберігалась на території ПП ПВФ «М`ясопром» в рефрижераторі, який спожив електроенергії на суму 11 729,26 грн. з ПДВ, та нараховано амортизацію в розмірі 2279,38 грн.

Після цього свинину з даної партії було відправлено на лабораторне дослідження в Львівську регіональну державну лабораторію Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів 22.08.2019р. Вартість даних досліджень склала 2 757,10 грн. з ПДВ.

Утилізацію повернутого та непридатного до використання м`яса здійснювало Жовківська філія державного підприємства «Укрветсанзавод». Збитки пов`язані з утилізацією в ЖФ ДП «Укрветсанзавод» склали 70 482,13 грн. з ПДВ - послуги утилізації, витрати на перевезення до місця утилізації - 1183,00 грн. з ПДВ, заробітна плата водіїв та вантажників 285,72 грн. та 196,43 грн., та ЄСВ, відповідно, 62,86 грн. та 43,22 грн. Крім цього, вартість дезінфекції цеху та автомобілів склали 782,00 грн. та 79,90 грн. відповідно.

Суд звертає увагу на таке.

Як вказує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2019 року у справі № 910/422/18, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено поняття збитків, яке поділяється на дві частини (види): реальні збитки і упущена вигода. Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (збитків), наявності та розміру понесених збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляду відшкодування збитків не наступає.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч. 1 ст. 226 ГК України).

Як встановлено вище, покупець звертався з вимогою вирішити питання про відшкодування прямих і непрямих збитків, понесених за наслідками співпраці товариств у серпні 2019 року, та вжити заходів щодо невідкладеної утилізації свиней, поставлених позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом згідно з накладними за період 13-16.08.2019 року, або компенсувати витрати на утилізацію цих свиней. Проте, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем за зустрічним позовом, відповідні дії по утилізації продукції, поставленої позивачу за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом не здійснював. Постачальник знищував ту кількість голів тварин, що була на його господарстві з 17.08.2019 року по 10.09.2019 року, про що було складено акт від 11.09.2019 року.

Витрати, які покупець здійснював для організації утилізації неякісної продукції, напряму пов`язані з діями постачальника, адже вимога покупця про проведення утилізації товару не виконана добровільно і такі дії зобов`язаний був вчинити позивач з зустрічним позовом. Водночас, враховуючи припис частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України, на кредитора покладений обов`язок довести розмір збитків, заподіяних йому порушенням зобов`язання. При цьому кредитор повинен не тільки точно підрахувати розмір збитків, але й підтвердити їх документально (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2019 року у справі № 910/422/18). Крім цього, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем (позиція, наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.04.2020 року у справі № 905/365/19).

Так, видатковими накладними та актами надання послуг підтверджено надання позивачем за зустрічним позовом на забій Приватному підприємству свиней живою вагою, а саме 14.08.2019 року – вагою 3 780 кг. (вартість послуг ПП «ЩІІН» 2 040,00 грн.), 15.08.2019 року – вагою 4 220 кг. (вартість послуг ПП «ЩІІН» 2 100,00 грн.), 16.08.2019 року – вагою 8 380 кг. (вартість послуг ПП «ЩІІН» 4 200,00 грн.), тобто всього на суму 8 340,00 грн. Проте, такі документи підтверджують факт здійснення господарської операції, а не факт оплати такої.

Вартість витрат, понесених на перевезення забитих свиней з с. Стрілків до м. Рава-Руська (факт перевезення підтверджено ТТН від 15.08.2019 року та від 16.08.2019 року), не підтверджені первинними доказами, а подано лише розрахунок таких затрат.

Згідно з видатковою накладною і ТТН від 11.09.2019 року ТОВ «М`ясопром» відправив Жовківській філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» свинину охолоджену на утилізацію в кількості 10 234 кг. і виконавцем – Жовківською філією Державного підприємства «Укрветсанзавод» здійснено утилізацію вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції в кількості 10 234 кг, про що складено акт здачі-приймання робіт № 669 від 11.09.2019 року на суму 32 748,80 грн. Аналогічні дії щодо поставки Жовківській філії Державного підприємства «Укрветсанзавод» свинини охолодженої для утилізації у кількості 10 086 кг. вчинено ТОВ «М`ясопром» 13.09.2019 року, що підтверджено видатковою накладною № 489 від 13.09.2019 року, ТТН від 13.09.2019 року та актом здачі-приймання робіт № 680 від 13.09.2019 року на суму 32 275,20 грн. Проте, аналогічно з попередніми епізодами доказів сплати таких коштів, а відповідно фактичного понесення стороною таких витрат, не подано.

Як вбачається із акта № 1411 приймання-здавання робіт, Львівська регіональна лабораторія Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надала замовнику ПВФ «М`ясопром» послуги на загальну суму 2 757,10 грн. Однак, знову ж таки, доказів сплати таких коштів позивачем за зустрічним позовом не подано.

Суд звертає увагу, що не подано жодних платіжних документів позивача за зустрічним позовом, які б свідчили про фактичність та реальність понесення витрат на вказану суму, адже видаткові накладні, акти виконаних робіт і товарно-транспортні накладні не є належними та допустимими доказами підтвердження обставини саме понесення стороною таких витрат.

На підтвердження інших витрат в основному подано односторонні довідки позивача за зустрічним позовом або загальні акти, рахунки на значно більші суми, з яких неможливо однозначно встановити понесення покупцем саме таких витрат, про які він зазначає у зустрічній позовній заяві. Так, позивачем за зустрічним позовом долучено документи – тарифні ставки для робітників ПВФ «М`ясопром» від 01.07.2019 року, штатний розпис керівних, інженерно-технічних працівників та службовців ПВФ «М`ясопром» від 01.07.2019 року, відомості про нарахування заробітної плати застрахованим особам за серпень та вересень 2018 року, відомість нарахування заробітної плати за серпень 2019 року та за вересень 2019 року, табелі обліку робочого часу за серпень і вересень 2019 року, акт № 930 приймання-видачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2019 року щодо водопостачання та вивіз і утилізації ТПВ за липень – серпень 2019 року, рахунок на оплату за послуги водопостачання та вивіз і утилізацію ТПВ на суму 270,96 грн., акт № 1193 приймання-видачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18.10.2019 року щодо водопостачання та вивіз і утилізації ТПВ за вересень-жовтень 2019 року, рахунок на оплату за послуги водопостачання та вивіз і утилізацію ТПВ на суму 270,96 грн., видаткова накладна № 334 від 01.08.2019 року щодо поставки газу вуглеводного скрапленого, вартістю 13 326,40 грн., товарно-транспортна накладна № Р3334 від 01.08.2019 року щодо поставки газу вуглеводного скрапленого, видаткова накладна № РН-0000254 від 22.08.2019 року на суму 198 090,00 грн. щодо придбання палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО і товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 22.08.2019 року, подорожні листи вантажного автомобіля від 2-16 серпня 2019 року, від 2-20 серпня 2019 року, від 2-30 вересня 2019 року, від 13.09.2019 року, документи з назвою «витрати палива за серпень місяць 2019 року» і «витрати палива за серпень місяць 2019 року», акти виконаних робіт № 194 від 09.09.2019 року на суму 2 589,00 грн. і № 202 від 01.10.2019 року на суму 2 589,00 грн., складені ПВФ «М`ясопром» і Жовківською районною державною лікарнею ветеринарної медицини щодо проведення дезінфекції приміщень, рахунок за електричну енергію за жовтень 2019 року, акт від 30.09.2019 року про списання кількості використаного газу у серпні – вересні 2019 року.

Такі мали б підтвердити понесення стороною витрат по заробітній платі водія у розмірі 285, 71 грн., нарахування ЄСВ у розмірі 62,86 грн., заробітної плати працівників забійного цеху у розмірі 1 128,26 грн., нарахування ЄСВ у розмірі 248,22 грн., амортизації забійного цеху в розмірі 128,65 грн., газу для обсмалення свиней в розмірі 198,00 грн., електроненергії в розмірі 2 368,80 грн., води в розмірі 9,62 грн., а також затрат на погрузку, транспортування свинини до ТОВ «Візит» та її повернення. Проте, описані документи не є належними та допустимими доказами реальності та фактичності понесення позивачем за зустрічним позовом витрат у заявленому розмірі, розрахунку отримання саме зазначення сум не надано.

Окремо суд звертає увагу на витрати, які сторона вважає збитками – затрат на погрузку, транспортування свинини до ТОВ «Візит» та її повернення, виконання рейсу м. Рава-Руська – м. Узин - м. Рава-Руська. Так, згідно з видатковою накладною № 450 від 19.08.2019 року ПВФ «М`ясопром» поставив ТОВ «Візит» свинину охолоджену в кількості 20 320 кг, вартістю 1 402 080,00 грн. (факт перевезення підтверджено товарно-транспортною накладною від 19.08.2019 року № 565), однак 19.08.2019 року ТОВ «Візит» повернув цей же ж товар згідно з накладною № 102 (факт перевезення підтверджено товарно-транспортною накладною від 19.08.2019 року № 102/8). Проте, як встановлено вище, 19.08.2019 року ПВФ «М`ясопром» не міг не знати про виявлення спалаху АЧС на підприємстві постачальника. При цьому, ПВФ «М`ясопром» вчинило дії по здійсненню поставки продукції замовнику - ТОВ «Візит». Наведене не відповідає умовам добросовісної поведінки учасника цивільних правовідносин і додатково підтверджує безпідставність заявлення до стягнення збитків у розмірі 10 981,17 грн., пов`язаних з затратами на погрузку, транспортування свинини до ТОВ «Візит» та її повернення, виконання рейсу. Так, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.03.2020 року у справі № 908/3209/16).

При вирішенні зустрічних позовних вимог суд враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 916/2740/17, стосовно того, що при вирішенні спору про стягнення збитків суд керується загальними принципами повного відшкодування збитків, справедливості та розумності. Тобто, ухвалюючи рішення, суд має найбільш повно відновити порушене право кредитора, але запобігти його безпідставному збагаченню.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що зустрічний позов є обґрунтований частково – на суму сплачених грошових коштів за поставку неякісної продукції у розмірі 174 779,35 грн. Решта вимог - в сумі 104 643,79 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами понесення таких витрат, тому в частині їх стягнення суд відмовляє.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом залишається за позивачем, а за зустрічним позовом покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам (на 62,5 % від ціни позову).

Також суд зазначає, що надаючи 29.04.2020 року попередній орієнтований розрахунок судових витрат, позивач за зустрічним позовом вказав, що належним чином обгрунтована заява з доказами понесення витрат на правову допомогу буде подана у порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Галичина-Захід” (82420, Львівська обл., Стрийський р-н, село Кавсько, вул. Стрийська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 30124457) на користь Приватної виробничої фірми “М`ясопром” (80316, Львівська обл., Жовківський р-н, місто Рава-Руська, вулиця Бічна Львівська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 31487623) 174 779,35 грн. вартості товару неналежної якості та 2 619,5 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

4. У задоволенні зустрічної позовної вимоги про стягнення 104 643,79 грн. збитків відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене складене 26.10.2020 року.

Суддя Р.І. Матвіїв