Рішення № 92439082, 21.10.2020, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 рокуСправа № 912/2488/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2488/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт", 28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, провулок Олександра Горського, буд. 5,

до відповідача: Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни, АДРЕСА_1 ,

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

представники:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - Давидова Т.О., довіреність від 03.09.2020 № 14/20-70-20;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт", яка містить вимоги до Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна кампанія "Украгролізинг" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 853 вчинений 11.06.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" жодних вимог про повернення предмету лізингу від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" не отримувало.

Крім того, приватним нотаріусом Кірюховою Н.С. при вчиненні виконавчого напису не було враховано факт сплати 10.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 25 000 грн в рахунок погашення вимоги від 14.05.2020.

Ухвалою від 10.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" залишено без руху.

14.08.2020 на адресу господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" надійшов лист від 13.08.2020 № б/н про усунення недоліків позовної заяви.

14.08.2020 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" надійшла заява від 13.08.2020 № б/н (вх. № 2622/20 від 14.08.2020) про забезпечення позову, в якій заявник просить зупинити стягнення за виконавчим написом № 853, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. 11.06.2020 року шляхом зупинення виконавчого провадження № 62626249 відкрите 21.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Бершадським Сергієм Миколайовичем.

Ухвалою від 17.08.2020 відкрито провадження у справі № 912/2488/20, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.09.2020 об 11:00 год, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 17.08.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" про забезпечення позову від 13.08.2020 № б/н (вх. № 2622/20 від 14.08.2020) у справі № 912/2488/20 задоволено частково; зупинено стягнення за виконавчим написом № 853, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. 11.06.2020 року; у задоволенні іншої частини заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" про забезпечення позову від 13.08.2020 № б/н (вх. № 2622/20 від 14.08.2020) у справі № 912/2488/20 відмовлено.

10.09.2020 до господарського суду від Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Украгролізинг" надійшов відзив на позовну заяву від 07.09.2020 № ЮД-1540, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" повністю.

11.09.2020 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 11.09.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засідання по розгляду справи № 912/2488/20 до 02.10.2020 на 10:00 год.

02.10.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 02.10.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/2488/20 на тридцять днів; закрито підготовче провадження у справі № 912/2488/20; справу № 912/2488/20 призначено до судового розгляду по суті на 21.10.2020 на 10:00 год.

21.10.2020 суд відкрив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні брав участь представник відповідача, який заперечив проти задоволення позовних вимог.

Позивач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Копія ухвали від 02.10.2020, направлена на адресу позивача, що зазначена ним в позовній заяві, повернута органом поштового зв`язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Крім того, копія ухвали від 02.10.2020 направлена на електронну пошту представника позивача 38524163@mail.gov.ua Гулого А.В. та отримана ним.

Отже, позивач є таким, що належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Третя особа належним чином повідомлена про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, немає підстав для відкладення розгляду справи, тому господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 21.10.2020 за відсутності позивача та третьої особи.

У судовому засіданні 21.10.2020 за клопотанням відповідача до матеріалів справи долучено копію виконавчого напису нотаріуса від 11.06.2020 № 853.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

12.06.2013 між Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" (надалі - лізингоодержувач) укладено договір № 11-13-26 пл-стз/297 (надалі - договір), за умовами якого лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю Лізингодавця та визначений у додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Згідно п. 2.2. договору строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами, що укладається у 4 автентичних примірниках.

Лізингодавець має право: вимагати повернення Предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо Лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 календарних днів (п. 3.1.2. Договору); в односторонньому порядку відмовитися від "Договору та вимагати повернення простроченої заборгованості і Предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) календарних днів (п. 3.1.6. Договору).

За умовами підпункту 4.2. пункту 4 договору за користування предметом лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 10% його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині комісії за організацію поставки предмета лізингу;

- комісію за організацію поставки предмет лізингу в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п. 4.3 договору з моменту підписання акту лізингоодержувач за користування предметом лізингу сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1 даного договору;

- комісію за організацію поставки предмета лізингу у розмірі, визначеному пунктом 4.1 даного договору, яка сплачується разом із сплатою чергових лізингових платежів згідно з додатком до Договору "Графік сплати лізингових платежів" наступним чином: 90% сплачується разом із сплатою першого чергового лізингового платежу, 10% сплачуються разом зі сплатою другого чергового лізингового платежу.

Черговість сплати лізингових платежів у частині відшкодування вартості предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна 6 місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 6 місяців з дати підписання акта, подальші платежі - через кожні 6 місяців.

Згідно п. 7.10. Договору лізингодавець при надходженні на його рахунок чергового лізингового платежу має право з вказаних коштів в першу чергу погасити проценти і неустойку за порушення Лізингоодержувачем умов Договору.

Договір набуває чинності від дати надходження платежу, визначеного та сплаченого згідно п. 4.2. Договору і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу" та виконання сторонами зобов`язань за цим Договором (п. 8.1. Договору).

За умовами п. 8.10. Договору сторони домовились, що Лізингодавець в разі порушення або неналежного виконання Лізингоодержувачем умов Договору застосовує до Лізингоодержувача наступні оперативно-господарські санкції: Лізингодавець має право безперешкодного доступу до Предмета лізингу задля його повернення незалежно від місцезнаходження та самостійно або із залученням третіх осіб здійснює повернення (вилучення) Предмета лізингу за рахунок Лізингоодержувача. Протидія Лізингоодержувача у здійсненні Лізингодавцем зазначеної оперативно-господарської санкції є посяганням на право власності Лізингодавця на Предмет лізингу та є підставою для притягнення Лізингоодержувача до відповідальності, визначеної чинним законодавством України та Договором.

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

Додатком № 1 до договору сторону погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмета лізингу, Додатком № 2 до договору сторонами погоджено графік сплати лізингових платежів.

За актом приймання - передачі від 01.07.2013 Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт", а останнє прийняло у платне користування на умовах договору прямого лізингу від 12.06.2013 № 11-13-26 пл-стз/297 предмет лізингу, а саме: один комбайн ДОН-ЛАН "Акрос" з двигуном "ЯМЗ", заводський номер 11046, вартістю 1 105 522,67 грн.

За твердженням відповідача, що не спростовано позивачем, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2019 по справі № 912/3155/19 з Лізингоодержувача стягнуто 57 456,91 грн, з них основний борг 21 069,31 грн, який виник 01.07.2019, 27 780,07 грн пеня, 5 920,02 грн індекс інфляції, 2687,51 грн 3 % річних, а також судовий збір 1921,00 грн. 01.01.2020 настав черговий лізинговий платіж в розмірі 76044,16 грн (з них відшкодування вартості техніки 71 069,31 грн, комісія за супроводження договору 4 974,85 грн).

Відповідач вказує, що станом на 07.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" мало не виконане рішення господарського суду від 26.12.2019 по справі № 912/3155/19 та заборгованість по лізинговому платежу, який настав 01.01.2020. Тому 07.05.2020 Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" було здійснено розрахунок основного боргу з урахуванням пені, індексу інфляції та 3 %. Згідно розрахунку заборгованість становить: 83025,74 грн, з них: 76 044,16 грн - лізингові платежі, які настали 01.01.2020; 5 667,99 грн - пеня; 781,28 грн -3% річних. На момент складення розрахунку прострочена заборгованість за лізинговими платежами становить 125 днів.

Згідно опису вкладення у цінний лист № 0100174647610 та накладної АТ "Укрпошта" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" Державним публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" 15.05.2020 було направлено вимогу № 14/330 від 14.05.2020, розрахунок заборгованості та рахунки на оплату № 5581-5583 від 08.05.2020.

Вимога Лізингоодержувачем була отримана 21.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" сплачено 4 990,00 грн згідно квитанції № 49687744 та 20 010,00 грн згідно квитанції № 0.0.1731087895.1 з призначенням платежу: оплата лізингового платежу.

11.06.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С., на підставі ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" та пункту 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року, вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 853, за яким запропоновано повернути майно від Лізингоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" на користь Лізингодавця - Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", а саме: комбайн ДОН-ЛАН "Акрос" з двигуном ЯМЗ, заводський номер 11046, загальною вартістю 1 105 522 грн 67 коп., яке було передане в користування на умовах фінансового лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" за Договором прямого лізингу №11-13-26 пл-стз/297 від 12 червня 2013 року, яке підлягає поверненню та невиплачену заборгованість станом на 07 травня 2020 року в сумі: 83 025 гривень 74 копійок, з яких: 76 044,16 - лізингові платежі; 5 667,99 - пеня; 532,31 - індекс інфляції; 781,28 - 3% штрафу згідно п. 8.1. Договору; 9 000,00 - плата за вчинення виконавчого напису.

Суд визнає вказані обставини встановленими з огляду на вірогідність наданих сторонами доказів.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.

Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Строк лізингу визначається сторонами договору лізингу відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингодавець має право: 1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти; 2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; 3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; 4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; 5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; 6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору; 7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Таким чином, нормами Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено право лізінгодавця, як відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, так і стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат".

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів, згідно з яким нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів (п.1.1.).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України (п.1.2.).

Згідно п. 2.1. для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (п.2.2.).

Згідно п. 3.1. нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 3.2. та пунктом 3.5 (крім іншого) Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п. 3.5. Порядку).

Пунктом 8 Розділу "Повернення об`єкта лізингу" Переліку визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком. Нотаріус при вчиненні виконавчого напису не встановлює права чи обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі № 6-158цс15.

Матеріалами справи підтверджено направлення відповідачем та отримання позивачем вимоги № 14/330 від 14.05.2020 про сплату заборгованості по лізингових платежах та відповідних рахунків.

Для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, боржник має довести відсутність права стягувача вилучити у нього предмет лізингу, шляхом доведення відсутності прострочення сплати лізингових платежів протягом строку дії договору, чого з матеріалів справи не вбачається.

В той же час, на підтвердження сплати лізингових платежів позивач надав квитанції на загальну суму 25 000,00 грн, однак з врахуванням п. 7.10 Договору, існування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.12.2019 по справі № 912/3155/19, доказів повної оплати чергового лізингового платежу, що настав 01.01.2020, матеріали справи не містять.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на відсутність доказів, які б спростовували існування заборгованості за лізинговими платежами впродовж більше, ніж 30 днів, та на документальне підтвердження направлення позивачу Рахунків на оплату заборгованості за лізинговими платежами, у відповідача виникло право відмовитися від договору фінансового лізингу на підставі п. 3.1.6 договору, та вимагати повернення об`єкта лізингу, шляхом звернення до нотаріуса про вчинення виконавчого напису щодо повернення об`єкта лізингу, подавши: а) оригінал договору лізингу; б) засвідчену лізингодавцем копію Рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення, керуючись пунктом 8 Переліку. Прострочення лізингових платежів надало право лізингодавцю вимагати від лізингоодержувача повернення об`єкту лізингу. Відповідний обов`язок лізингоодержувача повернути предмет лізингу лізингодавцю виник в силу вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п. 3.1.6 Договору.

Посилання позивача на п. 2.3. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Порядку, згідно якого вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, є безпідставним, оскільки спірні правовідносини виникли з договору фінансового лізингу.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено існування обставин, які б свідчили про вчинення виконавчого напису всупереч вимогам закону чи договору.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши предмет позову та встановлені обставини справи, господарський суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Згідно ч. 9 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Так, у зв`язку із повною відмовою судом у задоволенні позову, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 17.08.2020 скасовуються.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову у справі № 912/2488/20, вжиті ухвалою від 17.08.2020.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Агропродукт" (28001, Кіровоградська область, м. Олександрія, провулок Олександра Горського, буд. 5), Державному публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія" Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А); Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кірюховій Н.С. ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 27.10.2020.

Суддя О.Л. Бестаченко