Рішення № 92438832, 27.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2020Справа № 910/10135/20

За позовом Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (м. Київ)

про визнання договору недійсним

Суддя Ващенко Т.М.

секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фірма "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" про визнання недійсним енергосервісного контракту № 18/1 від 12.06.18., укладеного між позивачем та відповідачем.

В судовому засіданні 20.10.20. по розгляду справи № 910/10135/20 по суті відповідач наголосив, що до судового засідання 20.10.20. ним через відділ діловодства суду подано заяву про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6.000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.20. в задоволенні позову відмовлено повністю.

За результатами розгляду заяви судом встановлено.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Позивач скористався своїм правом на подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

При цьому, за приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України судом може бути ухвалено додаткове рішення у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

До стягнення позивачем за рахунок відповідача заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6.000,00 грн.

Інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" в даній справі представляв адвокат Невкритий Володимир Юрійович на підставі довіреності від 01.11.19. № 05, свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

10.09.19. між відповідачем (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвокатська компанія «Аксіома» (Виконавець) було укладено Договір № 09/19-01 про надання правової допомоги (Договір). Адвокат Невкритий Володимир Юрійович був залучений Виконавцем до виконання Договору на підставі договору про співробітництво від 01.09.20.

Згідно наявних в матеріалах справи банківських виписок відповідачем було сплачено Виконавцю 6.000,00 грн за підготовку та подання відзиву на позовну заяву у справі № 910/10135/20, за подання заперечень на відповідь на відзив по справі № 910/10135/20, за участь в судовому засіданні 01.10.20. по справі № 910/10135/20.

Ураховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката, а також часу, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги обґрунтованість та розумність розміру гонорару адвоката, який покладається на іншу сторону, врахувавши доказове наповнення матеріалів справи, суд дійшов висновку, що стягнення заявленої суми відповідає критерію розумності, справедливості та співмірності, з огляду на що з позивача на користь позивача підлягають стягненню 6.000,00 витрат на професійну правничу допомогу, а заява про відшкодування витрат на правову допомогу задовольняється повністю.

При цьому позивачем станом на 27.10.20. заперечень щодо заяви не подано, враховуючи, що її (поштове відправлення № 0104228881953) отримано Фірмою "Т.М.М." - Товариством з обмеженою відповідальністю 21.10.20.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву задовольнити.

2. Стягнути з Фірми "Т.М.М." - Товариства з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська,3; ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пауер Енерджи" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 4; ідентифікаційний код 42125663) 6.000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко