Ухвала суду № 92436623, 26.10.2020, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4270/20

Провадження № 2/740/1358/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

26 жовтня 2020 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М., перевіривши змінену позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

06 жовтня 2020 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якій позивачі просили: стягнути з відповідача на користь позивачів 16 693,26 грн на відшкодування вартості автомобіля ЗАЗ-110307, а саме: на користь ОСОБА_1 – 11 128,84 грн, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – по 2 782,61 грн кожному; стягнути з відповідача на користь позивачів 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а саме: на користь ОСОБА_1 – 14 000,00 грн, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – по 3000,00 грн кожному.

Позов мотивовано тим, що позивачі є співвласниками автомобіля ЗАЗ-110307, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 08 липня 2014 року вказаний автомобіль був переданий позивачем ОСОБА_1 у користування відповідача ОСОБА_3 , який на вимогу власника не повернув автомобіль.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 грудня 2016 року зобов`язано відповідача повернути позивачам указаний автомобіль. Однак під час примусового виконання зазначеного рішення суду встановлено, що автомобіль не придатний для користування, тому позивач ОСОБА_1 відмовився його забирати.

За доводами позивачів, діями відповідача їм завдано майнової та моральної шкоди, оскільки відповідач фактично позбавив їх права власності на належний їм автомобіль.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07 жовтня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених недоліків.

Зокрема, на порушення вимог ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) позовна заява не містила ціни позову, враховуючи, що позов підлягає грошовій оцінці.

Крім цього, усупереч вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документа на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, стосовно позивача ОСОБА_4

20 жовтня 2020 року до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У позовній заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили: стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачів 13 910,65 грн вартості автомобіля ЗАЗ-110307, а саме: на користь ОСОБА_1 – 11 128,84 грн, на користь ОСОБА_2 – 2 782,61 грн; стягнути з відповідача на користь позивачів 17 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а саме: на користь ОСОБА_1 – 14 000,00 грн, на користь ОСОБА_2 – 3000,00 грн.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, встановлено таке.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 18 ЦПК України передбачено обов`язковість судових рішень, а саме: с удові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зі справи вбачається, що в грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вже зверталися до суду з позовом до ОСОБА_3 про компенсацію вартості автомобіля, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди, в якому просили: стягнути з відповідача 16 693,26 грн вартості автомобіля ЗАЗ-110307, а саме: на користь ОСОБА_1 – 11 128,84 грн, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – по 2782,61 грн кожному, а також 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, а саме: на користь ОСОБА_1 – 7000,00 грн, на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 – по 3000,00 грн кожному.

Заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року вказаний позов задоволено частково: зобов`язано ОСОБА_3 здійснити компенсацію вартості автомобіля марки ЗАЗ-110307, 2002 року випуску, червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_1 – 11 128,84 грн, ОСОБА_2 – 2782,21 грн, ОСОБА_4 – 2782,21 грн; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 – 2000,00 грн, на користь ОСОБА_2 – 1000,00 грн, на користь ОСОБА_4 – 1000,00 грн – на відшкодування моральної шкоди; у задоволенні інших позовних вимог відмовлено; вирішено питання щодо судового збору.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2019 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 : скасовано заочне рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 січня 2019 року; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа – Ніжинський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби, про зобов`язання здійснення компенсації вартості автомобіля – відмовлено; вирішено питання щодо судового збору.

Таким чином, зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що набрало законної сили рішення суду між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав. Фактично спір між сторонами у справі вирішений.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

При цьому слід зауважити, що статтею 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті її преамбули, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

З огляду на наявність рішення суду, що набрало законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

При цьому слід зауважити, що збільшення в цьому позові розміру моральної шкоди, а також направлення на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху зміненої позовної заяви, в якій виключено з кола позивачів ОСОБА_4 , не впливають на правильне визначення характеру спірних правовідносин та не надають підстав вважати, що цей позов подано з інших підстав, або містить інший предмет.

Оскільки спір між сторонами у справі вирішено, то в силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України це є безумовною підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 2, 18, 44, 186, 259 – 261 ЦПК України, -

ухвалив:

У відкритті провадження у справі за зміненою позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. М. Шевченко