Ухвала суду № 92432031, 26.10.2020, Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/902/20

Провадження № 2/508/358/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2020 р. смт. Миколаївка

Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Горобець В.Л., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розстрочку сплати судового збору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Шабельницької сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права на спадкове майно.

Водночас, разом із позовною заявою позивачем надано клопотання про розстрочку сплати судового збору, яке мотивоване тим, що позивач проживає один, сім`ї не має, проживає за рахунок тимчасових заробітків, яких ледь хватає на харчування.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Вимогами ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявником не було надано суду доказів наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, надані суду позивачем довідки об`єктивно не відображають його майновий стан, а тому і відсутні визначені законом підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судових витрат.

З урахуванням положень ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є підстави для відмови у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судових витрат.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах ( KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року ).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

За вказаних обставин, суддя приходить до висновку про відмову в задоволені клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 177 ч. 4 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Таким чином, з врахуванням позовних вимог ціна позову становить 292044 гривень. Позивач сплатив 1000,00 гривень, а йому слід доплатити судовий збір в сумі 1920 гривень.

Платіжні реквізити: отримувач коштів УК у Миколаївському районі 22030101, код за ЄДРПОУ 37958466; банк отримувача Казначейство України ( ЕАП ); код банку отримувача ( МФО ) 899998; рахунок отримувача UA418999980313141206000015346; код платежу 22030101, призначення платежу: судовий збір.

За таких обставин вважаю за необхідне залишити вищевказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 136, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку сплати судового збору - відмовити.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабельницької сільської ради, Миколаївського району, Одеської області про визнання права на спадкове майно, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків на протязі 10 днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Горобець В.Л.