Рішення № 92431933, 22.10.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7776/20

Провадження № 2/521/2561/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Бобуйка І.А.,

за участі судового секретаря – Кушнірука О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (місцезнаходження: 65039, м.Одеса, 4-й Басейний провулок, буд. 7), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 року позивачка, яка, також діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей, звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» про визнання права користування житловим приміщенням, та просила суд: визнати за ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , та неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка зазначила, що вона є донькою ОСОБА_8 та проживає з донькою - ОСОБА_7 та неповнолітніми дітьми - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Батько позивачка – ОСОБА_4 проживає у квартирі за АДРЕСА_3 . Позивачка зазначає, що органом управління та наймодавцем є ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів», з яким ОСОБА_4 має діючий договір про надання послуг з утримання будинків, прибудинкових територій, постачання холодної води і водовідведення від 20.06.2013 року. Позивачка стверджує, що вона як мешканець квартири АДРЕСА_4 оплачує квартплату, комунальні платежі. Позивачка зареєстрована у квартирі під АДРЕСА_5 з 27.06.1997 року, але постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , іншого житла вона та діти не мають. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02.04.2015 року №521/4563/17 за ОСОБА_4 було визнано право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_6 . Рішення суду набрало законної 03.05.2019 р.

Враховуючи вище викладене, позивачка звернулася до суду з проханням визнати право користування житловим приміщенням.

В судове засідання позивач з`явилась, позовні вимоги підтримувала та просила задовольнити.

Представник відповідача – ОСОБА_9 в судове засідання з`явилася, просила відмовити у задоволенні позовної заяви, відзив на позов надала.

Треті особи в судове засідання не з`явились повідомлялись про дату, час та місце належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали, суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити вищевказану позовну заяву повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.06.2020 року було витребувано з канцелярії Малиновського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи №521/4563/17 за позовом ОСОБА_4 до ДП Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, зобов`язання видати ордер та укласти договір найму для огляду у судовому засіданні.

Оглянувши матеріали цивільної справи №521/4563/17 за позовом ОСОБА_4 до ДП Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», треті особи - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради про визнання права користування жилим приміщенням, зобов`язання видати ордер та укласти договір найму, суду вдалось встановити наступну хронологію подій та факти, які мають суттєве значення для вирішення даної справи.

Судом встановлено, що згідно посвідчення № 76 на право заняття службовим житловим приміщенням (в гуртожитку), виданого ОСОБА_10 , яка працювала в Промкобінаті-80 на посаді формувальниці, на підставі рішення Промкомбінату - 80 МК-183 від 30.07.1982 р. № пр25, надано житлову прощу квартири АДРЕСА_3 , яка складається з 2-х кімнат, площею 24 кв.м.

В подальшому ОСОБА_11 12.02.1985 р. уклала шлюб з ОСОБА_4 , на підставі чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та трудовою книжкою, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до Рішення Виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів від 18.07.1996 р. № 603 «Про присвоєння статусу житлового будинку АДРЕСА_7 - колишньому сімейному гуртожитку Деревообробного комбінату № 80» визнано будівлю АДРЕСА_7 - відомчим житловим будинком Деревообробного комбінату № 80, присвоєно номера квартирам, в тому числі і квартирам АДРЕСА_8 та зобов`язано квартирний відділ РВКа, спільно з адміністрацією Деревообробного комбінату № 80 надати на засідання виконкому матеріали по закріпленню вказаних квартир за громадянами, що в них проживають.

Згідно зі списком мешканців, які проживають в будинку по АДРЕСА_7 , що належать до Деревообробного комбінату № 80, в квартирі ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживають ОСОБА_13 - як основний квартиронаймач, ОСОБА_4 – чоловік, ОСОБА_1 – донька, ОСОБА_5 – донька, ОСОБА_14 – донька, ОСОБА_15 – матір, ОСОБА_16 - брат.

Житловий будинок АДРЕСА_7 був переданий на баланс ДП Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» згідно акту приймання - передачі основних засобів від 20.10.1999 р.

Далі, відповідно до довідки (виписки із домової книги про склад сім`ї та реєстрації), виданої ОСОБА_17 , вона проживає та постійно зареєстрована в АДРЕСА_9 , як основний квартиронаймач з 14.06.1983 року, крім неї на даній житловій площі проживають та зареєстровані: ОСОБА_4 – чоловік 16.09.1985 року, ОСОБА_1 – донька з 27.06.1997 року, ОСОБА_5 – донька 28.01.2003 року, ОСОБА_14 – донька з 02.03.1993 року, ОСОБА_15 – матір з 01.04.1996 року, ОСОБА_7 – онучка з 18.12.1998, ОСОБА_2 – онучка з 12.10.05 року.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_17 , яка відповідно до рішення Виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів від 18.07.1996 р. № 603 та відповідно до списку мешканців, які проживають в будинку по АДРЕСА_7 від 18.07.2006 року, є основним наймачем квартир АДРЕСА_10 .

Також, згідно договору №240 про надання послуг в утриманні будинків, прибудинкової території, постачання холодної води та водовідведення від 20.06.2013 р., укладеного між ДП Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (виконавець) та ОСОБА_4 (споживач), предметом цього договору є забезпечення виконавцем надання послуг в утриманні будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_7 , а споживачем - забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Дані факти були встановленні у заочному рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 02.04.2019 року, а отже згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як встановлено ч.1 ст.127 ЖК УРСР, гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.

Відповідно до ст.128 ЖК УРСР порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи,організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

В силу положень ст. 64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно зі ст. 9 ЖК УРСР, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підставі в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Таким чином, на підставі зібраних у справі письмових доказів, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та її неповнолітні діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як член сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_17 та ОСОБА_4 , який уклав договір №240 від 20.06.2013 р., з ДП Міністерства Оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів», правомірно набула право користування вказаною квартирою і правомірно з 27.06.1997 року по теперішній час (тобто 23 роки) проживає у вказаному житлі.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись, ст. ст. 9, 64, 127, 128 ЖК Української РСР, ст.ст. 4, 5, 15, 263, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в свої інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (місцезнаходження: 65039, м. Одеса, 4-й Басейний провулок, буд. 7), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , та неповнолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 26.10.2020 року.

СУДДЯ: Бобуйок І.А.