Ухвала суду № 92430136, 26.10.2020, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/2673/20

Провадження № 2/317/972/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Ільїної Г.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватне акціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», про визнання права на пільговий стаж при призначенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2020 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Запорізькій області, третя особа: ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», про визнання права на пільговий стаж при призначенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 01.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 33).

13.10.2020 через канцелярію найшло клопотання від представника відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами вбачається спір, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України). Своє клопотання представник відповідача просить розглянути без його участі (а.с.39-43).

Представник третьої особи ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 32). Про причини своєї неявки суду не повідомив.

12.10.2020 через канцелярію надійшли письмові пояснення від представника третьої особи ПАТ «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», в яких зазначено, що заяви про встановлення фактів трудового стажу не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства, оскільки відмова органу у встановленні фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду (а.с.35-38).

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не

перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судова юрисдикція – це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства – цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України).

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, що виникають із приватно-правових відносин, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір – це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення – публічно-правові

відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Таким чином, вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі залежить від характеру спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ПФУ є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів ПФУ, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом ПФУ.

Кошти ПФУ відповідно до статті 73 Закону № 1058-IV використовуються на: виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи ПФУ; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів ПФУ.

Відповідно до п. 1 Положення про управління ПФУ в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року № 28-2 управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі – управління Фонду) є територіальними органами ПФУ. Управління ПФУ підпорядковуються ПФУ та безпосередньо відповідним головним управлінням ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі – головні управління ПФУ), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів ПФУ.

Основними завданнями управління ПФУ є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом (п. 3 зазначеного Положення).

Відповідно до пп. 7, 8 п. 4 Положення управління ПФУ відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.

Отже, відповідно до покладених завдань і функцій ПФУ є суб`єктом владних повноважень

у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

Позивачка ОСОБА_1 просить визнати право на пільговий стаж при призначенні пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та зобов`язати органи пенсійного фонду при призначенні пенсії зарахувати до пільгового стажу певний період роботи. ПФУ – суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, тобто уповноважений здійснювати нарахування і виплату пенсії позивачці.

Тобто за вказаними позовними вимогами між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу нарахування та виплати пенсії позивачці.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17 (провадження № 14-599цс18).

Таким чином, висновок про те, що захист порушених пенсійних прав позивачки шляхом визнання права на пільговий стаж та зобов`язання зарахувати його при призначенні пенсії може бути здійснений у порядку цивільного судочинства, є помилковим.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених ст. 19-22 ЦПК України, є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1, 2 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, в тому числі, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на публічно-правовий характер спору та суб`єктний склад, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю, сплачений судовий збір поверненню з Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 11, 19-22, 223, 247, 255, 256, 258-261, 352-354 ЦПК України, ст. 4, 19 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

У Х В А Л И В:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: приватне акціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», про визнання права на пільговий стаж при призначенні пенсії та зобов`язання вчинити певні дії – закрити.

Роз`яснити позивачеві про право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі

Запорізької області повернути судовий збір, сплачений на рахунок отримувача UA518999980313181206000008122, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 38025393, отримувач: УК у Запорізькому районі/Запорізькому районі/22030101, згідно з платіжним дорученням № 215600426655 від 15.09.2020 в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя М.О. Ткаченко