Ухвала суду № 92426675, 26.10.2020, Господарський суд Житомирської області

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" жовтня 2020 р. Справа № 5/5007/28/11.

Господарський суд Житомирської області у складі

Судді Шніт А.В.

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 19.10.2020 (вх. №02-19/53/20 від 22.10.2020) на дії та рішення головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції, правонаступником, якого є Новоград - Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Герич Л.А. у справі

за позовом Публічного акціонерного товариство "Дельта Банк"

до Приватного підприємства "Мебельна фірма "АНТ-Дереволад"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача - ТОВ "Укрпромбанк"

на стороні відповідача - Фізична особа ОСОБА_1

про стягнення 520496,20грн (згідно заяви про збільшення позовних вимог)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 26.09.2011 позов задоволено; стягнуто з Приватного підприємства "Мебельна фірма "АНТ-Дереволад" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - 330 401,91грн заборгованості за простроченим кредитом, 164 657,69грн заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 14 141,12грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 11 295,48грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 204,96грн витрат по сплаті державного мита, 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в дохід державного бюджету України 254,49грн державного мита.

На виконання рішення суду 18.10.2011 видано накази.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області №5/5007/28/11 від 09.10.2020 року замінено стягувача у справі № 5/5007/28/11 - публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Коновальця (Щорса), б. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна, буд. 8А, оф. 111).

22.09.2020 до Господарського суду Житомирської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 19.10.2020, в якій просить:

- визнати дії та рішення головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції, правонаступником, якого є Новоград - Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Герич Л.А. неправомірними;

- визнати постанову головного державного виконавця Герич Л.А. про закінчення виконавчого провадження №30636199 незаконною та скасувати в установленому законом порядку;

- зобов`язати державного виконавця Новоград - Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) відновити виконавче провадження №30636199.

Скарга обґрунтована тим, що головний державний виконавець Герич Л.А. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №30636199 від 05.03.2012 неправильно застосував норми п.7 ч.1 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження”, тим самим порушив законні права стягувача та чинні на момент винесення оспорюваної постанови норми законодавства України. При цьому вказує що первісний кредитор постанови про закінчення виконавчого провадження №30636199 не отримував.

Вважає, що строк на оскарження дій виконавця не пропущений, оскільки ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.10.2020 замінено стягувача по справі ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у виконавчому документі – судовому наказі №5/5007/28/11, виданому 18.10.2011, розпочався 12.10.2020, а закінчується 23.10.2020.

Розглянувши матеріали скарги від 19.10.2020 (вх. №02-19/53/20 від 22.10.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на дії державного виконавця, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

За статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.340 ГПК України).

Відповідно до статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду, зокрема, в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч.3 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Приписами ч.5 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18, такий десятиденний строк на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ДВС в порядку ч. 1 ст. 341 ГПК України обчислюється 10 (десятьма) календарними днями, а не робочими, як це зазначає ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень".

Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правовий висновок у постанові від 13.03.2019 у справі №920/149/18 Великою палатою Верховного Суду здійснено у порядку, передбаченому ч.5 ст.302 ГПК України, та забезпечує формування єдиної правозастосовної практики.

Згідно ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (ст. 115 ГПК України).

Відповідно до ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що подає заяву про поновлення пропущеного строку та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Оскаржувані дії були вчинені органом виконання рішень 05.03.2012, проте скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця лише 19.10.2020, що підтверджується накладною «Укрпошта» №0303513168384 від 19.10.2020.

Як зазначено вище, на думку ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", строк на оскарження дій державного виконавця, вчинених у 2012 році розпочався з 12.10.2020 (з моменту заміни стягувача у справі №5/5007/28/11), а відтак – не пропущений.

Дані доводи суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на довільному, на власний розсуд трактуванні стягувачем правових норм. Заміна стягувача у справі №5/5007/28/11 ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не призводить до переривання строків для звернення до суду зі скаргою, встановлених ст.341 ГПК України. Вказані обставини могли б бути оцінені судом як поважні причини пропуску строку та підстави для його поновлення, проте з таким клопотанням стягувач до суду не звертався.

У поданій скарзі заявник також послався на те, що постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №30636199 від 05.03.2012 первісний кредитор – ПАТ "Дельта Банк" не отримував.

Згідно ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а тому саме стягувач має надати докази на підтвердження тих обставин, на які він посилається, зокрема на те, що він не отримував спірну постанову та не мав можливості довідатися про її прийняття.

Як випливає із тексту постанови державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції від 17.01.2012 про відкриття виконавчого провадження ВП №30636199, в ній зазначено ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та право сторін ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження, внесеними до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Отже, стягувач мав постійний доступ до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (Автоматизованої системи виконавчого провадження) з січня 2012 року.

При цьому, скаржником не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують наявність поважних причин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення первісного кредитора - ПАТ "Дельта Банк" та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стягувачем дій щодо оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження від 05.03.2012 ВП №30636199.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" скарга на дії та рішення державного виконавця подана з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.341 ГПК України, без заяви про його відновлення, та підлягає залишенню без розгляду.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ , викладену в пункті 27 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року; в якому ЄСПЛ зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Враховуючи вищезазначене, скарга підлягає залишенню без розгляду.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 113-118, 234, 341 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" від 19.10.2020 (вх. №02-19/53/20 від 22.10.2020) на дії та рішення головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції, правонаступником, якого є Новоград - Волинський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Герич Л.А.

Ухвала набрала чинності 26.10.2020 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Шніт А.В.

Друк:

1 - в справу

2 - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (04080, м.Київ, вул.О.Терьохіна, буд.8А, офіс 111) (рек)

3 - ПП "Мебельна фірма "АНТ-Дереволад" (11762, Житомирська область, с. Ярунь, вул.Леніна, 36-А (рек.)

4 - ОСОБА_1 ( Житомирська обл., Новоград-Волинський район, село Ярунь) (рек.)

5 - Новоград-Волинський міськрайонний відділ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на електронну пошту info@nv.zt.dvs.gov.ua