Ухвала суду № 92425954, 26.10.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7578/20

Провадження № 2-ві/219/18/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 року місто Бахмут Донецької області

Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіна О.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Фролової Н.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області (головуючий суддя Фролова Н.М.) перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку.

16 жовтня 2020 року до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід судді у вищевказаній цивільний справі.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23.10.2020 року заяву про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку було визнано необґрунтованою, справу передано до канцелярії суду для вирішення відводу у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 та ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали по заяві про відвід судді 26.10.2020 року було передано на розгляд судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Худіної О.О.

Заявники вказують, що суддя Фролова Н.М. не може брати участь у розгляді цивільної справи і підлягає відводу, оскільки у них виникли об`єктивні сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, в зв`язку з тим, що позивач вказав у своїй позовній заяві ціну позову на власний розсуд, а суд відкрив провадження по справі без визначення йому до сплати попередньої суми судового збору. Такою бездіяльністю, суд поставив позивача у прівелегіроване становище, що є підтвердженням упередженості та необ`єктивності суду.

Відповідно до приписів ст. 40 ЦПК України – питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання про відвід судді, суд виходить з наступного:

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Указані норми гарантують неупередженість у здійсненні правосуддя, попереджає можливість скасування рішень за мотивами незаконності складу суду, заінтересованості певних суб`єктів, що з`ясувалися під час перевірки справи вище стоячими інстанціями.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Тобто, окрім прямо визначених підстав для відводу, самовідводу судді, передбачених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, відвід судді може бути заявлений й з інших підстав (п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України). У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості необхідно керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження можливого порушення суддею принципу неупередженості, має бути наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII) зазначив, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, крім інших обов`язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Як зазначено в п. 9 ч. 1 ст. 176 цього Кодексу, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається, судом при вирішенні питання про відкриття провадження по справі не було встановлено, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, нагадав судам, що надмірний формалізм на стадії відкриття провадження у справі впливає на доступ до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а ст. 13 Конвенції – ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції.

З огляду на вищезазначене, на думку суду сумніви щодо безсторонності головуючого судді для безстороннього спостерігача тощо під час розгляду даної цивільної справи об`єктивно необґрунтовані, є суб`єктивною думкою заявників, та не підтверджені жодними доказами, а тому заява про відвід судді не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст..ст.36, 40 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Фролової Н.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Худіна

Головуючий суддя О.О. Худіна