Ухвала суду № 9242207, 01.04.2010, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-1242/10

УХВАЛА

01.04.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді Масенко Д.Є.,

при секретарі Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Луганській області, -

встановив:

У січні 2010р. заявник звернувся до суду зі скаргою на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Луганській області, зазначивши в обґрунтування наступне.

В березні 1996 року Луганським обласним Управлінням юстиції йому було призначено щомісячне грошове довічне утримання. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2002 року призначення довічного утримання з деякими доповненнями було визнано законним. Управління юстиції в Луганській області зобовязано виплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове довічне утримання, виходячи з розміру заробітної плати голови районного суду Луганської області , а Міністерство юстиції зобовязано фінансувати Управління юстиції.

З січня 2003 року виплата щомісячного грошового довічного утримання передана Державній судовій адміністрації України, де воно було загублено або знищено.

В звязку з зазубленням виконавчого листа заявник зробив запит на видачу дубліката, який 4 грудня 2008 року був виданий Печерським районним судом м. Києва.

Заявник предявив дублікат виконавчого листа в Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, але його не було прийнято. Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, посилаючись на ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», вимагає в судовому порядку замінити у виконавчому листі Луганський обласний відділ юстиції, вказаний боржником, на Управління Пенсійного фонду України. Заявник вважає, що фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок Державного бюджету України, боржником в усіх випадках є держава, а відділ юстиції, судова адміністрація і пенсійний фонд є лише виконавцями, які діють за дорученням боржника і тільки він може їх замінити. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» держава замінила одного платника іншим, тому відсутній сам факт заміни боржника.

Виконуючи вимогу виконавчої служби заявник звернувся до Печерського районного суду м. Києва, рішенням якого від 13 лютого 2009 року про заміну неналежного боржника було відмовлено. Луганський окружний адміністративний суд відмовив в розгляді справи за непідсудністю, посилаючись на ст. 368 ЦПК України.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області та Головне управління юстиції в Луганській області в примусовому виконанні рішення відмовили.

В звязку з викладеним заявник просить - відповідно до ст. 104 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зобовязати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області прийняти та звернути до примусового виконання Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська ПФУ в Луганській області (ОКПО 21792330) дублікату виконавчого листа виданого 04.12.2008 року, на заміну загубленого на підставі рішення, що набрало законної сили Печерського районного суду м. Києва від 09.07.2002 року про виплату ОСОБА_1 вказаного в ньому щомісячного грошового довічного утримання, з урахуванням заборгованості з 1 січня 2007 року.

В судовому засіданні заявник підтримав свою скаргу, надав відповідні пояснення.

Підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Луганській області свого представника в суд не направив, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи (а.с.28), надав письмові пояснення в яких зазначив наступне.

05.11.2009 на виконання до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області надійшов виконавчий лист № 2-2721/2002 від 04.12.2008 Печерського районного суду м. Києва про зобов'язання управління юстиції в Луганській області з 01.06.2002 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячне грошове утримання виходячи з розміру заробітної плати голови районного суду Луганської області з урахуванням щомісячної надбавки, встановленої Указом Президента України від 19.09.1996 року «Про додаткові заходи щодо матеріального забезпечення суддів» в розмірі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн. 63 коп.

09.11.2009 керуючись п.п. 6, 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з наступних підстав.

Боржником у виконавчому документі зазначено Управління юстиції в Луганській області, але в порушення норм ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи; По-друге, у Луганській області, за адресою: 910016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а - установа з назвою "Управління юстиції в Луганській області1' відсутня. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №21/5 від 25.01.2007 року Луганське обласне управління юстиції ліквідовано, та на його базі створено Головне управління юстиції у Луганській області.

Виконавчий лист № 2-2721/2002 від 04.12.2008 Печерського районного суду м. Києва та постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження направлені на адресу стягувача.

Також, субєкт оскарження вважає, що ОСОБА_1 втратив право на оскарження дій або бездіяльність органів Державної виконавчої служби з підстав пропуску встановленого законом 10 денного терміну.

Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Як встановлено в судовому засіданні 09.11.2009р. заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Луганській області Кудряшовою Н.Є. на підставі п.п.6.7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчім листом № 2-2721/2002, виданого Печерським районним судом м. Києва. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення є невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутність ідентифікаційного коду юридичної особи та відсутність зазначеною юридичної особи за адресою зазначеною у виконавчому документі. З урахуванням викладеного та керуючись. Зазначене підтверджується копією постанови (а.с.22).

Згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені крім іншого: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Таким чином суд вважає, що субєктом оскарження неправомірно зазначено як підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження відсутність ідентифікаційного коду, оскільки це є підставою лише за його наявності, що у цьому випадку не мало місця.

Відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Статтею 378 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з аналізу зазначених норм права суд вважає, що посилання субєкта оскарження на відсутність «Управління юстиції в Луганській області» за адресою зазначеною у виконавчому документі, як не підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження, також є неправомірним, оскільки вказаним правовими нормами чітко передбачені дії державного виконавця у цьому випадку, а саме: повернення виконавчого документа стягувачеві або звернення до суду з подання про заміну сторони у виконавчому провадження. Але будь які з зазначених дій мають бути здійснені державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження та здійснення відповідних заходів на примусове виконання рішення суду. Однак, державним виконавцем зазначені вимоги Законодавства не були дотримані, що потягло за собою порушення прав заявника.

Разом з цим суд не знаходить підстав для задоволення вимог скарги в частині зобовязання субєкта оскарження звернути виконавчій лист до примусового виконання саме Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська ПФУ в Луганській області, оскільки такий боржник у виконавчому листі не зазначений, що підтверджується копією дублікату виконавчого листа (а.с.59).

Послання заявника на ті обставини. що фінансування всіх судів України здійснюється за рахунок Державного бюджету України, боржником в усіх випадках є держава, а відділ юстиції, судова адміністрація і пенсійний фонд є лише виконавцями, які діють за дорученням боржника і тільки він може їх замінити. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» держава замінила одного платника іншим, тому відсутній сам факт заміни боржника, судом до уваги прийняті бути не можуть, оскільки це суперечить положенням ст. 378 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 378, 383 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Луганській області Кудряшової Н.Є. від 09.11.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчім листом № 2-2721/2002, виданого Печерським районним судом м. Києва скасувати, зобовязавши відкрити виконавче провадження.

В задоволені іншої частини скарги відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення пятиденного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному суді Луганської області через районний суд протягом пяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: