Рішення № 92420896, 26.10.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Зяброва О. Г.

Справа № 642/2522/20

Провадження № 2/644/1489/20

26.10.2020

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2020 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Зябрової О.Г.,

за участю секретаря - Лагір А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №642/2522/20 за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

Позивач в особі представників позивача адвокатів Усової К.В., Церковної А.О. звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» реальні збитки у вигляді витрат у зв`язку з виконанням підготовчих польових робіт у сумі 34573. 89 грн.; збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 46812. 80 грн.; судові витрати в розмірі 7102 грн., які складаються з: 5000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу, 2102 грн. – сплата судового збору.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача посилаються на те, що позивач здійснює господарську діяльність щодо землеробства та вирощування сільськогосподарських культур, що є одним з напрямів виробничої діяльності підприємства. З цією метою, ПСП «Агрофірма «Привілля» вже на протязі багатьох років орендує земельні ділянки, які належать по праву власності фізичним особам. Зокрема, в господарської діяльності ПСП «Агрофірма «Привілля» використовується земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047, місце розташування – Привільська сільська рада, Троїцький район, Луганська область на підставі договору оренди землі, укладеного 10 жовтня 2013 року з орендодавцем ОСОБА_1 , якому дана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ № 041825 від 19.03.2003 р. Позивач та відповідач дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, які визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, щодо об`єкту оренди, строку договору оренди, орендної плати тощо і оформили його у письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про оренду землі». Відповідно до п. 3.1 Договору договір оренди укладений на 5 років, що підтверджується копією договору оренди землі. 10 жовтня 2013 року згідно акту прийому-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду вона була передана орендодавцем, а орендарем прийнято в строкове платне користування. Крім того, в цей же день були визначені межі земельної ділянки в натурі. 07.10.2015 року у встановленому законом порядку, на підставі зазначеного договору оренди землі зареєстровано відповідне право оренди вищезазначеної земельної ділянки за ПСП «Агрофірма «Привілля», що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень ЕЕТ 299033, індексний номер витягу 45598413 від 13.10.2015, який наданий реєстраційною службою Троїцького районного управління юстиції Луганської області. За змістом цього Витягу строк дії строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047 визначений 5 (п`ять) років. Вищезазначений договір оренди землі від 10 жовтня 2013 року, який укладений з орендодавцем ОСОБА_1 , є чинним та не припиненим. З урахуванням вищезазначеного строку дії права оренди, як речового права, позивач є орендарем вищезазначеної земельної ділянки, яка належіть на праві власності відповідачу. Незважаючи на це, відповідач ОСОБА_1 , з яким триває конфлікт з приводу строків користування спірною земельною ділянкою, в порушення норм чинного законодавства Украйни та діючого договору оренди земельної ділянки, яка правомірне перебуває в оренді ПСП «Агрофірма «Привілля», самовільно зайняв орендовану останнім земельну ділянку. Після збирання врожаю 2018 року позивач, як землекористувач, підготував ґрунт під кукурудзу для посівної компанії 2019 року, проте, у подальшому з`ясувалось, що вона самовільно, за відсутності правових підстав, зайнята відповідачем, який засіяв цю ділянку ячменем, а згодом, у жовтні 2019 року, зібрав відповідний урожай цієї культури. За фактом самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем 23.04.2019 р. позивач звернувся із заявою до Троїцького відділу поліції ГУНП України в Луганської області. В результаті таких самовільних дій Відповідача фермерському господарству завдано збитки у вигляді витрат, які останній поніс у 2018 році у зв`язку з виконанням робіт по підготовки ґрунту земельної ділянки під кукурудзу. Таким чином, загальна сума збитків, завданих позивачу в результаті самовільних дій Відповідача складає - 81 386,69 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 11.06.2020 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представники позивача в поданій до суду заяві прохали проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просив позов задовольнити.

Відповідач неодноразово викликався до суду, про дату розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових викликів зі зворотними повідомленнями, про причини неявки не повідомив, відзиву на позов суду не надав.

За таких обставин, зі згоди представників позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що в господарської діяльності ПСП «Агрофірма «Привілля» використовується земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047, місце розташування – Привільська сільська рада, Троїцький район, Луганська область на підставі договору оренди землі, укладеного 10 жовтня 2013 року з орендодавцем, якому дана земельна ділянка належала на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ № 041825 від 19.03.2003 року.

Позивач та відповідач дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди вищезазначеної земельної ділянки, які визначені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема, щодо об`єкту оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строку договору оренди, орендної плати тощо і оформили його у письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до п. 3.1 Договору договір оренди укладений на 5 років, що підтверджується копією договору оренди землі.

10 жовтня 2013 року згідно акту прийому-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення в оренду вона була передана орендодавцем, а орендарем прийнято в строкове платне користування. Крім того, в цей же день були визначені межі земельної ділянки в натурі (на місцевості).

07.10.2015 року зареєстровано право оренди вищезазначеної земельної ділянки за ПСП «Агрофірма «Привілля», що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та обтяжень ЕЕТ 299033, індексний номер витягу 45598413 від 13.10.2015 року, який наданий реєстраційною службою Троїцького районного управління юстиції Луганської області.

За змістом цього Витягу строк дії строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047 визначений 5 (п`ять) років.

Позивач є орендарем вищезазначеної земельної ділянки, яка належіть на праві власності ОСОБА_1 .

Незважаючи на це, відповідач ОСОБА_1 , в порушення норм чинного законодавства Украйни та діючого договору оренди земельної ділянки, яка правомірне перебуває в оренді ПСП «Агрофірма «Привілля», самовільно зайняв орендовану останнім земельну ділянку.

Після збирання врожаю 2018 року позивач, як землекористувач, підготував ґрунт під кукурудзу для посівної компанії 2019 року, проте, у подальшому з`ясувалось, що вона самовільно, за відсутності правових підстав, зайнята відповідачем, який засіяв цю ділянку ячменем, а згодом, у жовтні 2019 року, зібрав відповідний урожай цієї культури.

За фактом самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем 23.04.2019 року позивач звернувся із заявою до Троїцького відділу поліції ГУНП України в Луганській області, що підтверджується копією заяви та талоном-повідомленням про її прийняття.

Згідно Звіту про оцінку матеріального збитку, нанесеного ПСП «Агрофірма «Привілля», який зроблений ТОВ «Аргумент - Експерт» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №693/16 від 09.09.2016) від 27 червня 2019 року, витрати на підготовчі польові роботи, які провів орендар восени 2018 року для наступного посівного сезону навесні 2019 року на 1 га складають 3915, 06 грн. Розмір площі земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047, складає 8, 831 га. Таким чином, загальний розмір витрат позивача складає ( 8, 831 га х 3915, 06 грн.) = 34573, 89 грн., що є реальними збитками, які завдані відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Крім того, незаконне користування відповідачем земельною ділянкою позбавило позивача права одержати дохід від врожаю кукурудзи, який він міг би отримати за звичайних обставин, якби його право не було порушено (упущена вигода).

Внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у незаконному самовільному зайнятті орендованої земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047 завдано шкоди - збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) у розмірі 46812,80 грн.

Вищезазначений розрахунок зроблений з урахуванням середньої врожайності по культурі: кукурудза, яка складає 2, 93 т/га; валового збору кукурудзи - 25,87 т; загальних витрат на вирощування кукурудзи- 56667, 20 грн.; ціни реалізації за 1 т кукурудзи без ПДВ – 4000, 00 грн.; загальної виручки від реалізації кукурудзи без ПДВ – 103480, 00 грн.

Дані обставини підтверджуються Актом обстеження №4 земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 8, 831 га, кадастровий номер: 4425485000:07:004:0047, яка знаходиться на території Привільської сільської ради, Троїцького району, Луганської області від 18 грудня 2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 , діючи всупереч п. 9.2 Договору щодо обов`язку орендодавця не вчиняти дій, які перешкоджали б орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, розпочав самовільно обробляти спірну земельну ділянку, спричинив тим самим ПСП «Агроіфрма Привілля» збитки у вигляді упущеної вигоди та прямих збитків у вигляді виплаченої авансом орендної плати за 2019 рік. Крім того, за змістом даного акту вказано: «…На дату обстеження земельної ділянки, ділянка зарано не встановленими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, що передбачено ч. 5 ст. 6 ЗаконуУкраїни «Про оренду землі».

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що передбачено ст. 126 ЗК України.

Згідно вимог ч.2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічна норма міститься у ст. 125 ЗК України, якою також визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 211 ЗК України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом ст.1 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки — будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки; використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

Згідно зі статтею 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми: реальні збитки у вигляді витрат у зв`язку з виконанням підготовчих польових робіт у сумі 34573. 89 грн.; збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 46812. 80 грн.

Також позивачем були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до положень ст.ст. 137, 139 ЦПК України.

На підставі ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений, що підтверджується відповідним платіжним дорученням, судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 141, 247 ч.2, 263, 264, 265, 280, 289 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» реальні збитки у вигляді витрат у зв`язку з виконанням підготовчих польових робіт у сумі 34573. 89 грн.; збитки у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) в розмірі 46812. 80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Привілля» судові витрати в розмірі 7102 грн., які складаються з: 5000 грн. – витрати на професійну правничу допомогу, 2102 грн. – сплата судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п. 15, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідний суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Привілля» (місцезнаходження: Луганська область, смт. Троїцьке, вул. Північна, 4 корп. А, код ЄДРПОУ 31844498).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення виготовлений 26.10.2020 року.

Суддя: О.Г. Зяброва