Вирок № 92420490, 26.10.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/17087/20

н/п 1-кп/953/1129/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2020 Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю: секретаря Кострової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Харкові кримінальне провадження № 12020220490000506 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Харкова, із середньою освітою, судимою вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 28.02.2020р. за ч.1 ст. 311 КК України до покрання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., яка має малолітню дитину- ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , т. НОМЕР_1

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,-

встановив:

02.02.2020 приблизно о 18:50 год, ОСОБА_1 , знаходячись в приміщенні магазину «OSTIN», розташованому за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та суспільно-небезпечний характер своїх дій, у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, шляхом вільного доступу, взяла торгівельного стелажу магазину, належне TOB «OSTIN» майно, а саме: Джемпер жіночий, марки ОСТІН код товару LK1W31, в кількості 1 шт., вартістю 749,17 грн., та спідницю трикотажну жіночу, марки ОСТІН, код товару LT5V46, вартістю 915,00 грн., які сховала в пакет, який заздалегідь взяла із собою.

Після чого ОСОБА_1 , не маючи наміру сплачувати кошти за вказаний товар, пройшла повз касову зону та перетнула лінію антикрадіжних воріт, маючи умисел розпорядитися ним в подальшому на власний розсуд.

Однак, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не змогла з причин, незалежних від її волі, так як була затримана з викраденим майном працівником магазину після перетину антикрадіжних воріт.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 могла спричинити матеріальну шкоду TOB «OSTIN» на загальну суму 915,00 грн.

Дії ОСОБА_1 , кваліфікуються за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_1 щодо визнання нею своєї винуватості, складеної за участі її захисника адвоката Зубенко В.В., згодна із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника, обвинувачена визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 15 , ч. 1 ст. 185 КК України та погодилась із встановленими досудовим розслідуванням обставинами викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_1 ознайомлена із обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодилась на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпілий через уповноваженого представника також подав заяву про згоду із встановленими обставинами та розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку повністю доведена та її дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

Вивченням особи обвинуваченої встановлено, що вона на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, працездатна, однак ніде не працює, одружена , має малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судима вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 28.02.2020р. за ч.1 ст. 311 КК України до штрафу 850 грн. (штраф не сплачений).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 65, 68 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного нею кримінального проступку, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальний проступок не було доведено до кінця, дані про особу обвинуваченої, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, і вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді громадських робіт на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою вона обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченій іншого покарання з огляду на те, що ОСОБА_1 не працевлаштована, що унеможливлює призначення їй покарання у вигляді штрафу .

Призначене покарання, на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 28.02.2020р., відповідно до якого ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., з урахуванням положення ч.3 ст. 72 КК України, відповідно до якої основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, остаточне покарання слід визначити у вигляді громадських робіт та штрафу, який виконується самостійно.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 370,371 КПК України, суд,-

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 , ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин .

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, за цим вироком та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 28.02.2020р., остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт строком 80 годин та штрафу в сумі 850 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 72 КК України покарання у вигляді штрафу виконувати самостійно.

Речові докази по справі: Джемпер жіночий, марки ОСТІН код товару LK1W31, в кількості 1 шт., спідницю трикотажну жіночу, марки ОСТІН, код товару LT5V46, - залишити у потерпілого.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченій та прокурору копію направити копію вироку.

Суддя Бородіна Н.М.