Ухвала суду № 92418309, 07.10.2020, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа №338/157/16-а

07 жовтня 2020 року смт. Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.

з участю секретаря Остапишин І.Р.,

заявника (позивача) ОСОБА_1 ,

представника заявника Олійника Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за заявою ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії відповідача щодо умисного зупинення виконання постанови Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року та забезпечення виконання чинного судового рішення -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду із заявою до Головного управління ПФУ Івано-Франківської області про визнання протиправними дій відповідача щодо умисного зупинення виконання постанови Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року та забезпечення виконання чинного судового рішення. Свої вимоги обґрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Постановою Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року задоволено частково його позов до Управління ПФУ в Богородчанському району. Визнано протиправними дії відповідача при призначенні йому державної (основної) пенсії за віком; зобов`язано відповідача перерахувати йому державну пенсію за віком виходячи з вимог ч.1, 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропорційно необхідному стажу 20 років, в межах строку, визначеного ст. 99 КАС, починаючи з 10.08.2015 року з урахуванням виплачених сум. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2016 року – без змін. Не зважаючи на його неодноразові звернення, відповідач свідомо не виконує вказане судове рішення зазначаючи, що підстав для проведення перерахунку у відповідності до ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не має.

Представник Головного управління ПФУ Івано-Франківської області в судове засіданні не з`явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Суд, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 та його представника, дослідивши подані письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, прийшов до висновку, що заяву слід задоволити.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління ПФУ в Богородчанському районі Івано-Франківської області. Визнано протиправними дії відповідача при призначенні йому державної (основної) пенсії за віком; зобов`язано відповідача перерахувати йому державну пенсію за віком виходячи з вимог ч.1, 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропорційно необхідному стажу 20 років, в межах строку, визначеного ст. 99 КАС, починаючи з 10.08.2015 року з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 26.04.2016 року – без змін (а.с.123-126).

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок виконання судових рішень, визначений Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження».

На виконання рішення суду 11.05.2017 року заявнику видані виконавчі листи (а.с.129).

17.05.2017 року Тисменицьке об`єднане управління пенсійного фону України Івано-Франківської області, яке є правонаступником управління ПФУ в Богородчанському районі, звернулось до суду із заявою про роз`яснення судового рішення. Зокрема просили роз`яснити, чи підлягає збільшенню у відповідності до ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, призначена ОСОБА_1 державна (основна) пенсія на умовах ст. 55 Закону.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року відмовлено у задоволенні заяви Тисменицького об`єднаного управління пенсійного фону України Івано-Франківської області про роз`яснення постанови Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року у справі №338/157/16-а (а.с.135-136).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2017 року апеляційну скаргу Тисменицького об`єднаного управління пенсійного фону України Івано-Франківської області залишено без задоволення, а ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 13.06.2017 року про відмову у роз`ясненні постанови у справі №338/157/16-а – без змін (а.с.177-179).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням (а.с.6).

Згідно повідомлення заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Берчака Р. вбачається, що згідно постанови Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2016 року, яка набрала законної сили 12.04.2017 року Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії згідно рішення суду тільки за період з 10.08.2015 по 11.10.2017 року та виплачено позивачу ОСОБА_1 у січні 2018 року.

Відповідно до приписів ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції яка почала діяти з 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції яка діяла до 11 жовтня 2017 року встановлено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Частина 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При прийнятті рішення по даній справі, суд звертає увагу, що на момент розгляду даної адміністративної справи вказане рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.04.2016 року не скасовано та набрало законної сили 12.04.2017 року.

При цьому, суд звертає увагу і на те, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу норми ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла до 11 жовтня 2017 року так і в новій редакції після зазначеної дати вбачається, право громадян на пенсію в повному розмірі, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.

Посилання відповідача, на зміну законодавства є протиправним та необґрунтованим, оскільки ні нормами ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ні нормами ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не відмінено право учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не виконано повністю рішення суду від 28.04.2016 року у справі № 338/157/16-а, а саме за період з жовтня 2017 року.

Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Таким чином, вимога заяви ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дії Головного управління ПФУ в Івано-Франківської області, які призвели до невиконання рішення Богородчанського районного суду від 28 квітня 2016 року у справі № 338/157/16-а є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 6 статті 383 КАС України встановлено, що за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду, суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Керуючись ст.382,383 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ПФУ в Івано-Франківській областіщодо умисного зупинення виконання постанови Богородчанського районного суду від 28.04.2016 року у справі № 338/157/16-а.

Встановити Головному управлінню ПФУ в Івано-Франківської області місячний строк з часу отримання ухвали для надання звіту про виконання рішення Богородчанського районного суду від 28 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Івано-Франківської області стосовно зобов`язання провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної (основної) пенсії за віком виходячи з вимог ч.1, 2 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропорційно необхідному стажу 20 років починаючи з 10.08.2015 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Битківський