Рішення № 92416817, 06.10.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1862/20

Провадження № 2/209/788/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі секретаря Кулік О.О.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Порядкова В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до закінчення сином навчання, тобто до червня 2023 року, але не більше, ніж до досягнення сином 23 років.

На обґрунтування позову зазначила, що вона та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 грудня 2001 року до 07 листопада 2012 року та мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після досягнення повноліття син продовжує навчання в Університеті державної фіскальної служби України, є студентом першого курсу денної форми навчання факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції за спеціальністю «Правоохоронна діяльність». Син навчається на контрактній основі, тому стипендію не отримує, термін навчання - червень 2023 року. Вона постійно надає сину матеріальну допомогу, оплачує його навчання, проживання у гуртожитку, придбаває для сина спеціальну навчальну літературу, комп`ютерне оснащення, але вона не може в повній мірі забезпечити потреби свого дорослого сина, бо отримує невелику заробітну плату. Відповідач в добровільному порядку не бажає надавати допомогу на утримання сина на період його навчання, хоча є працездатним, працює, у тому числі за межами України, та не має стягнень по іншим виконавчим листам. Посилаючись на статтю 199 Сімейного кодексу, просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 на час його навчання, в заявленому в позові розмірі.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує, просить позов задовольнити.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 3. ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу у судовому засіданні за відсутності третьої особи.

Позивачка у вступному слові стисло виклала зміст та підстави своїх позовних вимог щодо предмету позову та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила позов задовольнити. Також пояснила суду, що з відповідача з 2011 року стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним повноліття. З 2019 року син навчається в Університеті державної фіскальної служби України на контрактній основі, вартість навчання за перший курс становить 16000 грн., а за другий, третій та четвертий курси по 18000 грн. ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, мешкає у гуртожитку, за проживання в якому вона щомісяця сплачує 520 грн. Син не працює, бо в нього немає такої можливості. Вона повністю утримує сина, забезпечує його харчуванням, одягом, у випадку необхідності ліками, кишеньковими грошима, надає кошти на транспортні витрати. Вона не спілкується з відповідачем, який працює за кордоном та приїздить в Україну кожні три місяці. Відповідач має іншу сім`ю, з якою мешкає у м. Дніпро, де вони мають власне житло, а за місцем реєстрації відповідача проживає його мати. В добровільному порядку відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання сина.

Представник відповідача - адвокат Порядков В.Б. у вступному слові позовні вимоги визнав частково та пояснив суду, що відповідач постійно працює за межами України, має на утриманні дружину та дитину. Відповідач не заперечує проти стягнення з нього на користь позивачки на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 на період його навчання аліментів в розмірі 16,5% його доходів.

Вислухавши позивачку, представника відповідача, встановивши фактичні обставини, зміст спірних правовідносин та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 22 грудня 2001 року до 07 листопада 2012 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 9) та рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 листопада 2012 року про розірвання шлюбу між сторонами у справі (а.с. 10). 06 листопада 2018 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 13).

Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 15).

Повнолітній ОСОБА_3 з 01 вересня 2019 року є студентом Університету державної фіскальної служби України, навчається на факультеті підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за спеціальністю 262 Правоохоронна діяльність за рахунок коштів юридичних та фізичних осіб, наказ про зарахуванням № 1298 від 02 серпня 2019 року, дата закінчення навчання - липень 2023 року, що підтверджується довідкою навчального закладу від 18 червня 2020 року № 308 (а.с. 27).

В заявленому позові та в судовому засіданні позивачка стверджувала, що син ОСОБА_3 повністю знаходиться на її утриманні, він не отримує стипендію та не працює, бо навчається на контрактній основі на денній формі навчання, самостійних доходів не має. Відповідач добровільно матеріальну допомогу сину на період його навчання не надає, а вона не має можливості самостійно утримувати сина, сплачувати за його навчання, проживання гуртожитку та забезпечувати його всім необхідним.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти стягнення з ОСОБА_2 на користь позивачки аліментів на утримання сина ОСОБА_3 на період його навчання в розмірі 1/4 частини її заробітку, бо відповідач має на утриманні дружину та дитину. Відповідач згоден сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 16,5% доходів відповідача.

Як вбачається із договору № 19104649 від 06 вересня 2019 року про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг Університетом державної фіскальної служби України, що укладений між навчальним закладом та ОСОБА_1 , загальна вартість освітньої послуги за здійснення навчання ОСОБА_3 становить 61840 грн. (а.с. 23).

Крім того, за проживання сина у гуртожитку позивачка щомісячно сплачує 520 грн., що підтверджується дублікатами чеків за період з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно (а.с. 14-22).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 дійсно потребує матеріальної допомоги на період навчання, і таку допомогу йому надає його мати ОСОБА_1 , яка оплачує вартість навчання сина у навчальному закладі, його проживання у гуртожитку, придбаває для сина продукти харчування, одяг, спеціальну літературу, комп`ютерне оснащення, забезпечує його грошовими коштами для проїзду до місця навчання та на повсякденні потреби.

Суд вважає, що право на стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини має той із батьків, на утриманні якого знаходиться дитина, яка потребує матеріальної допомоги в період навчання, не зважаючи на те, що дитина може мешкати окремо від того із батьків, який матеріально її утримує.

Згідно зі ст.199 СК України якщо повнолітні дочка чи син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі, або у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища як дітей, так і платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач має на утриманні дружину та дитину, суд вважає, що відповідач зобов`язаний і має можливість надавати допомогу своєму повнолітньому сину на час його навчання, але аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 необхідно стягнути в розмірі однієї шостої частини, а не в заявленому ОСОБА_1 розмірі.

Оскільки позивачка, згідно п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, суд, стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі однієї шостої частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на період навчання сина, щомісячно, починаючи з 16 червня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 840,80грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Повне судове рішення складено до 26 жовтня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.