Ухвала суду № 92415850, 21.10.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 21.10.2020 Справа № 554/1187/20

Провадження №1-кс/554/13743/2020

У Х В А Л А

іменем України

21 жовтня 2020 року м.Полтава

Слідчий суддя Октбярського районного суду м.Полтави Андрієнко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Карабаш О.В.,

власника майна ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12019170000000207 від 07 червня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2020 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшло клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, в якому заявник просить скасувати арешт з частини майна, що було вилучено під час обшуку 13 лютого 2020 року за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та на яке ухвалою слідчого судді від 20 лютого 2020 року накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному 07 червня 2019 року до ЄРДР за №12019170000000207, а саме з: мобільного телефону Sony Experia XZ Premium IMEI 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з однією сім-картою № НОМЕР_3 ; мобільний телефон Samsung A9 №R58KB2E21LF IMEI 1: НОМЕР_4 , IMEI 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 ; ноутбук Lenovo 320-151 SK nod. 30 XH PFISZIMK; планшет Samsung Galaxy TAB 4 № mod. SM-T531 серійний номер НОМЕР_7 IMEI НОМЕР_8 ; зобов`язати уповноважений орган досудового розслідування, а саме представника СУ ГУНП в Полтавській області передати вищевказане майно особисто власнику майна ОСОБА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що вилучені 13 лютого 2020 року під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Полтави від 10 лютого 2020 року речі визнано речовими доказами по справі та 20 лютого 2020 року ухвалою слідчого судді на них накладено арешт. Разом із тим, ОСОБА_4 вказує, що вона є родичкою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , а перелічена техніка придбана нею особисто та надана у користування в різні часи сестрі та племінниці. Вказані речі жодного відношення до будь-якої незаконної або злочинної діяльності не мають, на вказаній техніці та в її накопичувачах даних немає жодної інформації, що має значення для вказаного кримінального провадження. Натомість, використовувалась у навчальному процесі. Вважає, що вилучені під час обшуку предмети не містять на собі жодних слідів злочину та не підпадають під вимоги ст.98 КПК України у зв`язку з чим не можуть бути речовими доказами у справі. На підставі викладеного, просить задовольнити подане клопотання.

Власник майна ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала у повному обсязі, просила задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.

Слідчий СУ ГУНП в Полтавській області у судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду направив витяг з ЄРДР кримінального провадження №12019170000000207, відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду даного клопотання.

Заслухавши пояснення власника майна, дослідивши матеріали клопотання та надані документи, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з таких підстав.

Частиною 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21 жовтня 2020 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019170000000207 від 07 червня 2019 року здійснювалось СУ ГУНП України в Полтавській області. 08 жовтня 2020 досудове розслідування закінчено та кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 направлено для подальшого розгляду до суду.

Параграфом 1 глави 24 визначені форми закінчення досудового розслідування. Однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом (п.3 ч.2 ст.283 КПК України).

КПК України передбачає можливість скасування арешту майна під час досудового розслідування чи судового провадження.

Враховуючи те, що направлення обвинувального акту до суду є формою закінчення досудового розслідування, а слідчому судді можуть бути поданні клопотання про скасування арешту на майно під час досудового розслідування, водночас, як встановлено у судовому засіданні, стадія досудового розслідування закінчилась, за таких обставин, правові підстави для задоволенні даного клопотання відсутні.

Відповідно до положень п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення в порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019170000000207 від 07 червня 2019 року закінчено та з обвинувальним актом направлено до суду, то відповідно до ч.1 ст.174 КПК України слідчий суддя вже не має повноважень щодо вирішення вимог вказаного клопотання, а отже, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна потрібно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12019170000000207 від 07 червня 2019 року, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.В. Андрієнко