Ухвала суду № 92413538, 15.10.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8252/20

1-кс/296/3519/20

УХВАЛА

Іменем України

15 жовтня 2020 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира Адамович О.Й., за участю секретаря судового засідання Світко Т.І., адвоката Кравчука В.І., який діє в інтересах ТОВ «Петер-Транс», розглянувши клопотання адвоката Кравчука В.І., який діє в інтересах ТОВ «Петер-Транс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22018060000000001 від 04.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 190, статтею 290 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Кравчук В.І., який діє в інтересах ТОВ «Петер-Транс» звернувся до суду із вказаним клопотанням у якому просить суд скасувати арешт в частині розпорядження та користування майном, який був накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2020р. на автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а також зобов`язати відповідальну особу ГУНП в Житомирській області повернути ТОВ «Петер-Транс» автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

В обґрунтування клопотання вказує, що 19 травня 2020 року ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира по справі №296/3805/20 було накладено арешт на автомобіль марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вищевказаний автомобіль належить ТОВ «Петер-Транс». Підставою накладення арешту на автомобіль було клопотання слідчого про проведення відповідних експертиз.

Вважає, що на даний час необхідно скасувати арешт, оскільки всі дослідження стосовно транспортного засобу проведені.

Адвокат Кравчук В.І. в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити в частині користування автомобілем. Пояснив, що на даний час відпала потреба у позбавленні права користування автомобілем, оскільки всі експертизи проведені, а заборона відчуження буде достатнім заходом забезпечення.

Слідчий в судове засідання двічі не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши адвоката, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2020р. у рамках кримінального провадження № 22018060000000001 від 04.01.2018, за ч. 3 статті 190, ст. 290 Кримінального кодексу України, накладено арешт на майно, а саме на автомобіль DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , Н/ НОМЕР_3 , який зареєстрований за ТОВ «Петер-Транс», ЄДРПОУ 38215331.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з`ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов"язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах Sperrong and ОСОБА_2 v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Вбачається, що арешт накладався з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вбачається, що арешт на майно, а саме на автомобіль DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , Н/ НОМЕР_3 , який зареєстрований за ТОВ «Петер-Транс», ЄДРПОУ 38215331 було накладено ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2020р. у рамках кримінального провадження № 22018060000000001 від 04.01.2018, за ч. 3 статті 190, ст. 290 Кримінального кодексу України, а саме з приводу заміни ідентифікаційного номера шасі на автомобілі “MAN” моделі “TGA 41/400”, д.н.з. НОМЕР_4 з VIN НОМЕР_5 на НОМЕР_6 .

В судовому засіданні адвокатом Кравчуком В.І. повідомлено про проведення слідчим необхідних експертиз, про відсутність заперечень щодо часткового скасування арешту, а тому на даний час відпала необхідність в арешті автомобіля марки DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , в частині позбавлення права користування ним.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень з боку слідчого щодо скасування арешту, зважаючи на строки арешту та позбавлення власника можливості використовувати автомобіль, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню в частині скасування арешту в частині позбавлення права користування автомобілем без скасування заборони на його розпорядження та відчуження.

Клопотання в частині повернення майна, відносно якого скасовано арешт, задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: у разі скасування арешту, та відповідно не потребує подвійному захисту. У разі не виконання такого обов`язку слідчим, порушенні права власника (володільця) підлягають захисту в порядку оскарження такої бездіяльності.

Керуючись ст. ст. 98, 170-175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Кравчука В.І., який діє в інтересах ТОВ «Петер-Транс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22018060000000001 від 04.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 190, статтею 290 Кримінального кодексу України задовольнити частково.

Скасувати арешт в частині позбавлення права користування автомобілем DAF 85 CF, 2001 року випуску, VIN номер НОМЕР_1 , Н/З НОМЕР_2 , який зареєстрований за ТОВ «Петер-Транс», ЄДРПОУ 38215331, який накладений ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 19.05.2020р.

В задоволенні клопотання в частині скасування заборони на розпорядження, відчуження та щодо зобов`язання відповідальну особу ГУНП в Житомирській області повернути автомобіль - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. Й. Адамович