Вирок № 9241293, 29.04.2010, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №1-179

2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2010 р . Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого , судді- Хільчука І.І.,

секретаря- Костромін Н.Р.,

з участю: прокурора- Хамець Л.М.,

захисника, адвоката- ОСОБА_5

потерпілого- ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 3 групи, не військовозобовязаного, не судимого, не депутата, гр-на України, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України ,-

ВСТАНОВИВ:

Підсудний умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Злочин вчинено за таких обставин:

ОСОБА_1 08 січня 2010 року близько 00 год. 30 хв., перебуваючи біля приміщення власної літньої кухні, що в АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин, що склалися між ним та потерпілим ОСОБА_2, з метою спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс кухонним ножем удар потерпілому в ділянку живота, в результаті чого спричинив останньому згідно висновку експерта №66 від 22.02.2010 року тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота та органів черевної порожнини з ушкодженням великого та малого чепців, серозної оболонки та брижі поперечно-ободової кишки, малого і великого чепця, дренування черевної порожнини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Свою вину в судовому засіданні у вчиненому підсудний визнав повністю і пояснив, що із потерпілим ОСОБА_2 перебував у неприязних відносинах, неодноразово між ними виникали скандали, бійки. А в той вечір з 07. на 08.01.2010 р. потерпілий ходив по гостях в селі , де вживав спиртні напої та по прибутті в його господарство в черговий раз виник скандал в процесі якого він , будучи в нетверезому стані , схопив у літній кухні звичайного ножа та через лють, що виникла раптово, наніс ножем удар в живіт потерпілому , причинивши тілесні ушкодження, які зазначені в експертизі. Потім викликали швидку допомогу і госпіталізували потерпілого. Надавав кошти через дочку, співжительку потерпілого, для його лікування, витратив більше 5 тис. грн. У скоєному щиро кається і просить суворо не карати , зважити на його хвороби, що інвалід 3 групи і жінку утримує та доглядає за нею, бо вона пересувається з допомогою милиць.

Крім визнання підсудним вини у вчиненому його винність у скоєнні інкримінованого йому злочину доведена зібраними досудовим слідством та перевіреними судом доказами:

-показаннями потерпілого ОСОБА_2 про те, що до 08 січня 2010 року проживав у громадянському шлюбі із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 та її батьками. З батьком співжительки - підсудним, перебував в неприязних відносинах, з того часу коли перейшов жити до ОСОБА_3.

07.01.2010 року біля 14 год. він разом з співжителькою пішли до родичів в гості, де він вживав спиртне. Додому повернувся біля 21 год і час від часу виходив на вулицю курити. Біля 00 год. 30 хв. хотів зайти до приміщення літньої кухні. Однак, підсудний, йдучи від стайні, побачив, що він туди направляється, зайшов до середини літньої кухні та відразу вийшов і став біля вхідних дверей, проганяв його від хати. В той час праву руку підсудний тримав за спиною. Він подумав, що можливого його болить спина. Між ними зав'язалась сварка та шарпанини не було, будь-яких ударів він підсудньому не наносив. В ході сварки підсудний різко наніс рукою, яку тримав за спиною (правою), удар в ділянку живота, це відбулося миттєво. Він відчув сильну фізичну біль в ділянці лівої частини живота, нижче ребер. Після нанесеного удару підсудний відразу забіг до приміщення літньої кухні та різко закрив за собою вхідні двері. Через мить з житлового будинку вибігла співжителька, яка допомогла йому зайти до хати, де він їй пояснив, що підсудний спричинив ножове поранення. З рани сильно текла кров і тому співжителька відразу побігла до сільської фельдшерки, яка надала першу медичну допомогу та викликали карету швидкої допомоги. Пізніше його госпіталізували в Коломийську ЦРЛ, де призначили стаціонарне лікування та провели операцію. В лікарні він знаходився більше двох тижнів, оскільки стан його здоров"я був досить важкий. Підтверджує що підсудний через співжительку надавав кошти на його лікування , але ще частково має до нього претензії і можливо буде звертатись в цивільному порядку з позовом. Оскільки його стан здоров»я вже покращився , то просить суворо не карати підсуднього, не позбавляти волі реально.

-показаннями свідка ОСОБА_3 про те, що проживає в с. Джурків, Коломийського району, разом з батьками. До 08.01.2010 року з ними спільно проживав її співжитель -потерпілий ОСОБА_2 Вона з потерпілим протягом трьох років проживали в будинку її батьків, а мати та батько мешкали в літній кухні, що в одному господарстві. ЇЇ батько - підсудний з потерпілим практично не спілкувалися, оскільки між ними склалися неприязні відносини з того часу, коли останній до них перейшов жити.

07 січня 2010 року після обіду вона разом із співжителем та її сином пішли в гості, де потерпілий вживав спиртні напої. Додому повернулися біля 16 год. І потерпілий знаходився в будинку, а вона пішла до літньої кухні, де помагала батькам по домашніх справах. Куди пішов потерпілий не знала, а повернувся аж біля опівночі, вже будучи добре п»яним. Вона з ним сварилася через це. Біля 00 год. ЗОхв. потерпілий вдруге чи втретє вийшов з будинку на вулицю курити, вона з матір'ю та сином залишилися в будинку. Батько знаходився в літній кухні. Через декілька хвилин після того, як потерпілий вийшов на вулицю вона почула сильний удар вхідних дверей літньої кухні та зрозуміла, що співжитель з батьком можуть скандалити. Тоді вона вийшла на вулицю та побачила, що потерпілий йшов від літньої кухні до хати і руками тримався за живіті пояснив, що батько йому спричинив ножове поранення. Вона допомогла йому зайти до будинку та положила на ліжко. Після того відразу побігла по фельшерку, а остання викликала карету швидкої допомоги та надала потерпілому першу медичну допомогу. Через деякий час приїхали медики та госпіталізували потерпілого в Коломийську ЦРЛ, де він стаціонарно лікувався. Надавала кошти на лікування потерпілого , які їй давав батько підсудний.

- подібними показаннями свідка ОСОБА_4;

- даними з протокол-заяви потерпілого ОСОБА_2 про спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_1 в господарстві по АДРЕСА_1./а. с. 17 /;

- даними з протоколу огляду місця події, схемою та фототаблицями до нього - господарства підсудного ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 про те, що потерпілому було спричинено ножове поранення./ а. с. 7-13 /;

- даними з висновків експерта № 66 від 22.02. 2010 року, про те, що потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота та органів черевної порожнини з ушкодженням великого та малого чепців, серозної- оболонки та брижі поперечно-ободової кишки, , малого і великого чепця, дренування черевної порожнини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення./а. с. 33/;

-даними з висновків експерта № 6 від 08.02.2010 р. криміналістичного дослідження ножа вилученого з господарства підсудного про те, що ніж не є холодною зброєю, а виготовлений промисловим способом/а.с.33-41/ і відповідно даними з протоколу огляду даного речового доказу від 10.02.2010 року/ а. с. 43 /;

-даними з протоколу огляду речових доказів від 15.02.2010 року і фототаблицями до нього - одягу потерпілого ОСОБА_2 про те, що на вказаному одязі залишились сліди (розрізи) від нанесеного ножем удару./ а. с. 45-48 /

Таким чином, вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії слід правильно кваліфікувати за ст.121 ч.1 КК України як умисне нанесення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

При обранні міри покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд по справі визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння.

До обставин, що помякшують його покарання суд враховує щире каяття у вчиненому та відшкодування збитків потерпілому, що позитивно характеризується за місцем проживання , потерпілий немає претензій до нього і просить суворо не карати, не судимий, а тому вважає суд, що підсудного слід покарати в межах санкції ст.121 ч.1 КК України, однак враховуючи наведені пом»якшуючі як виключні обставини, що хворіє на часторецидивуючий панкреатит, є інвалідом 3 групи, має на утриманні жінку, яка хворіє на цукровий діабет 2 типу в стадії субкомпенсації, д/ангіопатію н/кінцівок 2 стадії, здійснює за нею догляд, тому підсудного слід звільнити від відбування покарання за ст.121 ч.1 КК України у відповідності до ст. 75 КК України .

Питання про речові докази вирішити згідно ст.81 КПК України.

Судові витрати по справі стягнути з підсудного.

Керуючись ст.,ст.323, 324, 327, 328, 343КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 121 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5(п»ять) років

Згідно ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням , з іспитовим строком 2(два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязок: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи .

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 за проведення експертиз 450/чотириста п»ятдесят/грн. 72 коп. судових витрат на рахунок: р/р 35224007000209 код.25574765 МФО 836014 УДК Івано-Франківської області , вид платежу: за експертизи -04/15-6 , НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області./а.с.32/.

Речові докази: - кухонний ніж знищити /а.с.44/, одяг потерпілого: сорочку, світер та футболку ОСОБА_2 повернути потерпілому ОСОБА_2, АДРЕСА_2/а.с.49/.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд з місця проживання- залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом 15 діб засудженим та іншими учасниками процесу з часу його проголошення.

Головуючий: