Ухвала суду № 92411370, 22.10.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову передачі адміністративної справи

з одного адміністративного суду до іншого

22 жовтня 2020 р. м. Чернівці Справа № 320/5869/20

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Кривохижі Н.В. ,

представника відповідача Лунги І.О.

представника третьої особи Собиль І.І.

розглянувши в судовому засіданні клопотання про передачу справи за виключною підсудністю заявлене у справі за позовом Колінковецького Сільського голови Мельника Дмитра Івановича до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецька обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. 10.07.2020 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся голова Колінковецької сільської ради Мельник Дмитро Іванович (далі – позивач) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати незаконним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України № 595-р від 06 травня 2020 року про затвердження перспективного плану формування території громад Чернівецької області в частині формування Топорівської спроможної територіальної громади з центром територіальної громади в с. Топорівці Новоселицького району Чернівецької області.

1.2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 року адміністративну справу № 320/5869/20 передано за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.

1.3. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/5869/20 передано для розгляду судді Чернівецького окружного адміністративного суду Анісімову О.В.

1.4. Ухвалою суду від 21.08.2020 року відкрите загальне позовне провадження в адміністративній справі.

1.5. Ухвалою суду від 21.08.2020 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Чернівецьку обласну державну адміністрацію (далі – третя особа).

1.6. Ухвалою суду від 01.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2020 року.

1.7. 22.10.2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

ІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ КЛОПОТАННЯ

2.1. Так, обґрунтовуючи необхідність передачі цієї справи за виключною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва, представник відповідача зазначає, що відповідно до частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Для прикладу наводить перелік аналогічних адміністративних справ, які розглядаються в Окружному адміністративному суді міста Києва.

ІІІ. ДУМКА СТОРІН

3.1. Представник третьої особи щодо задоволення клопотання про передачу справи за виключною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва заперечила, оскільки на її думку ця справа має розглядатись в Чернівецькому окружному адміністративному суді.

ІV. ПОЗИЦІЯ СУДУ

4.1. Як зазначено судом вище, ця справа надійшла до Чернівецького окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду, який її своєю ухвалою від 14.07.2020 року передав за підсудністю відповідно до статті 29 КАС України.

4.2. Згідно частини 1 статті 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, а відповідно до частини 2 цієї ж статті КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

4.3. Отже, враховуючи, що ця справа передана до Чернівецького окружного адміністративного суду в порядку встановленому статтею 29 КАС України з Київського окружного адміністративного суду, слідує, що згідно частини 2 статті 30 КАС України вона повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

4.4. Окрім цього, відповідно до частини 1 статті 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб`єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, визначених цим Кодексом, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4.5. Відповідачем у цій справі є Кабінет Міністрів України, рішення якого, на думку представника відповідача, можуть бути оскарженні виключно до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4.6. Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

4.7. Аналогічна за змістом норма міститься і в частині 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 року, №794-VII, згідно якої Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

4.8. Крім цього, відповідно до частини 2 статті 49 наведеного вище Закону акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України, а згідно його частини 3 Акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.

4.9. Отже, підсумовуючи наведене, слід прийти до висновку, що законодавець відокремив наступні акти Кабінету Міністрів України:

- постанови, які є актом нормативного характеру;

- розпорядження, які є актом з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань.

4.10. Чинний КАС України, також розділяє акти суб`єктів владних повноважень, яким в розумінні КАС України є Кабінет Міністрів України, на нормативно-правові та індивідуальні акти.

4.11. При цьому під нормативно-правовим актом розуміється акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини 1 статті 4 КАС України); а під індивідуальним актом розуміється акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пунтк 19 частини 1 статті 4 КАС України).

4.12. Ключовою відмінністю нормативно-правового акту від індивідуального акту є його нормативність.

4.13. Вище судом зазначалось, що за своєю правовою природою розпорядження Кабінету Міністрів України не є актом нормативного характеру, а є актом який урегульовує організаційно-розпорядчі та інші питання.

4.14. Співвідношуючи терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт», які застосовуються в КАС України, з термінами «постанова» та «розпорядження», які застосовуються в Законі Україні «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 року, №794-VII слід прийти до висновку, що під нормативно-правовим актом необхідно розуміти постанову Кабінету Міністрів України, а під індивідуальним актом розпорядження Кабінету Міністрів України.

4.15. Вище судом наведено положення частини 1 статті 27 КАС України, згідно змісту якої адміністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4.16. Аналізуючи положення цієї статті, слід прийти до висновку, що саме нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими є постанови, оскаржуються за правилами виключної підсудності до Окружного адміністративного суду міста Києва. Тоді як акти індивідуальної дії Кабінету Міністрів України, якими є розпорядження можуть бути оскарженні за вибором позивача, як до Окружного адміністративного суду міста Києва так і до іншого окружного адміністративного суду за місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, відповідно до положень статті 25 КАС України.

4.17. У цій справі позивачем оскаржується розпорядження Кабінету Міністрів України № 595-р від 06 травня 2020 року «Про затвердження перспективного плану формування території громад Чернівецької області», яке за своєю природою не є нормативно-правовим актом, а отже на порядок його оскарження не поширюються правила статті 27 КАС України щодо оскарження виключно до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

4.18. За таких обставин, узагальнюючи наведена вище, слід прийти до висновку, що підстав для передачі цієї справи за виключною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва немає, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 25,27,30,241, 243, 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника Кабінету Міністрів України про передачу справи за виключною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала у повному обсязі складена 26 жовтня 2020 р.

Суддя О.В. Анісімов