Рішення № 92411283, 15.09.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа № 580/534/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ільченко Л.В.,

представника позивача: Пилипенка Р.Б. - за ордером,

представника відповідача: Азарова П.В. - за довіреністю,

розглянувши за правилами загального позовного провадження в місті Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до управління Держпраці у Черкаській області, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами управління Держпраці у Черкаській області №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27 листопада 2019 року, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 417300 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не чинив перешкод у проведенні перевірки, оскільки участі в її проведенні не приймав.

Як убачається з тексту оскаржуваної постанови від 27 листопада 2019 року, вона складена на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, згідно якого ФОП ОСОБА_1 не виконано вимогу від 16 жовтня 2019 року про надання документів, чим створено перешкоди у проведенні державного контролю з питань виявлення порушень фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), чим порушено вимоги ст. 259 КЗпП України.

У вказаній постанові зазначена фактична адреса об`єкта перевірки, а саме: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою будь-яка підприємницька діяльність не проводиться, оскільки зазначений об`єкт не зданий в експлуатацію і не придатний для такої діяльності. Тому уповноважені особи управління Держпраці в Черкаській області не могли там проводити будь-яких перевірок.

Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час і місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

З огляду на це обов`язок уповноваженої посадової особи повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Однак, із змісту повідомлення про розгляд справи про накладення штрафів за порушення законодавства про працю від 18 листопада 2019 року не вбачається, за якою адресою та в який час відповідач буде розглядати справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю.

Позивач просив врахувати, що Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12 грудня 2019 року № 378-ІХ пом`якшено відповідальність за порушення законодавства про працю, а тому його норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки передбачають відповідальність у шістнадцяти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення замість стократного розміру мінімальної заробітної плати.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що твердження позивача про те, що будь-яка підприємницька діяльність за адресою АДРЕСА_1 не здійснюється, оскільки готель, що там знаходиться не зданий в експлуатацію та не придатний для такої діяльності не відповідає дійсності, що підтверджується рядом інформаційних сайтів, зокрема даними з сайту телепрограми «Ревізор» ( ІНФОРМАЦІЯ_2), яка проводила зйомки в цьому готелі, що підтверджується відеоматеріалами наявними на вказаному сайті, а також наявністю функціонуючого сайту готелю «ІНФОРМАЦІЯ_3» ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Також, підтвердженням здійснення господарської діяльності за вказаною адресою слугує отримання ФОП ОСОБА_1 поштових, відправлень надісланих на вказану адресу.

Відповідач зазначив, що інспектором праці Петуховою Іриною Олександрівною складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/НД та вимогу про надання документів від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/ПД, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язано надати у строк до 11 год. 30 хв. 25.10.2019 документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Примірники акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/НД та вимоги про надання документів від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/ПД направлені позивачеві з супровідним листом та рекомендованим поштовим відправленням № 1800209527677 за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 , яке згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» вручено особисто ОСОБА_1 25.10.2019 о 09 год. 30 хв. Однак, як у строк зазначений у вимозі так і в подальшому, ОСОБА_1 жодних документів не надав.

Ненаданням для ознайомлення згідно вимоги документів ведення яких передбачено законодавство про працю, що містять відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування створено перешкоди у проведенні заходу державного контролю з питань виявлення факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Факт створення позивачем перешкод зафіксовано у акті неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.11.2019 №548/1448/1НД. Вказаний акт направлено ФОП ОСОБА_1 поштовим відправленням № 1800209581426. Згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошта» рекомендоване поштове відправлення № 1800209581426 вручено особисто ФОП ОСОБА_1 22.11.2019 об 11 год. 33 хв.

Відповідач стверджує, що відповідачем виконано обов`язок передбачений п. 3 Порядку № 509, а саме ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення від 18.11.2019 №17-07/3533/6066 (за місцем здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , рекомендований лист №1800209587629) та повідомлення від 18.11.2019 №17-07/3533/6065 (за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 , рекомендований лист № 1800209587637) про отримання уповноваженою посадовою особою відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.11.2019 № ЧК 548/1448/1НД, що слугував підставою для винесення штрафу.

Направлення повідомлень від 18.11.2019 № 17-07/3533/6066 та від 18.11.2019 №17-07/3533/6065 підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих № 4159 та фіскальним чеком про направлення листів згідно вказаного списку. Згідно інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» рекомендоване поштове відправлення № 1800209587629 вручено ФОП ОСОБА_1 19.11.2019 о 19 год. 00 хв., а відправлення № 1800209587637 вручено ФОП ОСОБА_1 20.11.2019 о 19 год. 00 хв.

Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що в повній мірі виконано положення Порядку № 509 під час винесення оскаржуваної постанови, а твердження Позивача з цього приводу є безпідставним та такими, що не ґрунтуються на вимогах Порядку № 509.

Також позивач наголосив, що норми п. 3 Порядку № 509 не передбачають участь суб`єкта господарювання під час розгляду справи про накладення штрафу.

Враховуючи ненадання позивачем документів на письмову вимогу інспектора праці, відповідач вважає, що позивач створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, тому оскаржену постанову прийнято правомірно.

Від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо підстав позову, в яких він зазначив, що в наказі відповідача від 15.10.2019 №1106-Н «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 » не наведено жодного із перелічених у ст. 6 Закону №877-V підстав для проведення позапланового заходу (виїзного інспекційного відвідування), натомість зазначено службову записку державного інспектора Петухової І.О. від 10.10.2019 р., яка взагалі не підпадає під визначення вказаної норми Закону як підстава для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

На електронну адресу управління Держпраці в Черкаській області державному інспектору ОСОБА_2 з боку позивача направлялися копії трудових договорів з фізичними особами та повідомлення про прийняття працівників на роботу, які зареєстровані в ГУ ДФС в Черкаській області.

Відповідачем при складенні матеріалів інспекційного відвідування та акту про неможливість проведення інспекційного відвідування не застосовані приписи Закону №877-V, зокрема, не забезпечено право суб`єкта підприємницької діяльності на отримання направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) та не оголошено зміст наказу від 15.10.2019 №1106-Н «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 », тому позивач не міг перешкодити у проведенні інспекційного відвідування.

Представник позивача звернув увагу, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу вказано як на документальне підтвердження акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.11.2019 №ЧК-548/1448/1НД, який по суті складений відповідачем поза межами установленого в направленні від 15.10.2019 терміну проведення позапланового заходу.

До матеріалів відзиву не надано жодних належних аудіо-, відео-, фото доказів перешкоджання позивачем у проведенні інспекційних відвідувань 16.10.2019 та 13.11.2019 готелю ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про які наведено у оскаржуваній постанові від №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27.11.2019.

Надані до суду акти від 16.10.2019 та від 13.11.2019 не містять інформації про осіб, що можуть підтвердити факт перешкоджання, ким відмовлено у допуску до проведення інспекційного відвідування.

Щодо отримання вимоги про надання документів представник позивача зазначив, що загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей, тому наразі немає підстав стверджувати, що позивачу належним чином вручено вимогу від 16.10.2019 про надання документів, відтак, немає жодного складу порушення статті 265 КЗпП України в частині перешкоджання у проведенні інспекційного відвідування.

Заперечуючи проти поданих представником позивача уточнень, відповідач вказав, що відповідно пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, зокрема пп. 5 п. 5 передбачено як підстава для здійснення контролюючого заходу повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформления та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Службовою запискою головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління Держпраці у Черкаській області Петухової І.О. від 10.10.2019 повідомлено про виявлені під час виконання ними службових повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформления трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 , тому відповідач вважає, що інспекційне відвідування призначено правомірно.

Відповідач зазначив, що у ч. 5 статті 2 Закону № 877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Серед передбачених ч. 5 ст. 2 Закону №877-V норм, відсутня ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у зв`язку з чим, твердження Позивача про порушення управлінням Держпраці у Черкаській області вимог ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V є безпідставним, оскільки вказана норма на відповідача не поширюється.

За твердженням відповідача, ні на електронну ні на поштову адресу відповідача від ФОП ОСОБА_1 станом на 13.11.2020 не надходили копії документів про оформлення трудових відносин позивача із найманими працівниками.

Фіксація проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки є правом інспектора праці, а не його обов`язком.

За твердженням відповідача, для підтвердження факту перешкоджання у діяльності відповідача достатнім є невиконанням позивачем вимоги від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/ПД, а не наявність інформації про осіб, що можуть підтвердити факт невиконання позивачем зазначеної вимоги.

На підставі наведеного відповідач вважає, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування.

В ході судового розгляду спору представник позивача підтримував позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає наступне.

Службовою запискою головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління Держпраці у Черкаській області Петухової І.О. від 10.10.2019 повідомлено керівництво про виявлені під час виконання службових повноважень ознаки порушення законодавства про працю щодо неоформления трудових відносин у ФОП ОСОБА_1 .

На підставі вказаної службової записки першим заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Мащенком В.В. прийняте рішення про проведення інспекційного відвідування вказаного суб`єкта господарювання, оформлене наказом від 15.10.2019 № 1106-Н «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 ».

На підставі наказу від 15.10.2019 № 1106-Н оформлено направлення №1049 від 15.10.2019 на проведення перевірки в період з 16.10.2019 по 29.10.2019 з питань оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Місцезнаходженням об`єкта інспекційного відвідування зазначено фактична адреса: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Інспектором праці ОСОБА_2 складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.10.2019 №ЧК-548/1448/НД та вимогу про надання документів від 16.10.2019 № ЧК 548/1448/ПД.

Позивачеві супровідним листом від 18.10.2019 №01-10/3303/5637, який направлено рекомендованим поштовим відправленням № 1800209527677 за адресою: АДРЕСА_2 , поставлено вимогу про надання документів до 11 год. 30 хв. 25.10.2020 з питань оформлення трудових відносин за 2019 рік.

Інспектором праці Петуховою Іриною Олександрівною складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.11.2019 №ЧК-548/1448/1НД, в якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 не надав документи, ведення яких передбачено законодавством про працю, чим створено перешкоди у діяльності відповідача.

Відповідачем оформлено супровідний лист №17-07/3533/6066 від 18.11.2019, в якому повідомляється ФОП ОСОБА_1 , що справа про накладення штрафу буде розглянута протягом 45 днів.

Вважаючи, що позивачем створено перешкоди при проведенні заходу державного контролю з питань виявлення факту допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), відповідальність за що передбачена абзацом 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, згідно акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 13.11.2019 № ЧК 548/1448/1НД, заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області Жарковою Мариною Вікторівною 25.11.2019 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧК- 548/1448/1НД/СПТД-ФС-245, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 417300 грн.

Позивач не погоджуючись з постановою відповідача, звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Зокрема, згідно частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 21.08.2019 №823 (далі Порядок №823).

Відповідно до п. 2 Порядку №823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Згідно з п.п. 5 п. 5 Порядку №823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування призначене на підставі службової записки головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_2 від 10.10.2019, в якій вказано про можливий допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору.

На підставі службової записки видано наказ відповідача від 15.10.2019 №1106-Н «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 »

Отже, відповідачем правомірно призначено інспекційне відвідування позивача на підставі норм п.п. 5 п. 5 Порядку №823.

Більш того, наказ управління Держпраці в Черкаській області від 15.10.2019 №1106-Н «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 » позивачем не оскаржується, тому доводи позивача про призначення інспекційного відвідування за відсутності правових підстав відхиляються судом.

Щодо змісту зафіксованих порушень, суд зазначає наступне.

Статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено вимоги до розпорядчих документів органів державного нагляду (контролю).

Частиною 1 ст. 7 Закону №877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону №877-V).

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону №877-V посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

За ч. 5 ст. 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Досліджуючи зміст направлення №1049 від 15.10.2019, судом встановлено, що воно не містить підпису позивача про ознайомлення з направленням. Доказів вручення копії вказаного направлення ФОП ОСОБА_1 відповідач не надав.

Суд критично оцінює надану позивачем роздруківку із сайту ПАТ «Укрпошта», як доказ вручення направлення позивачу, оскільки Закон №877-V не визначає такого порядку ознайомлення суб`єкта господарювання з направленням у разі проведення позапланового заходу контролю.

Суд звертає увагу, що в направленні на проведення інспекційного відвідування вказано дві адреси: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 .

Натомість акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧК548/1448/НФ від 16.10.2020 містить вказівку, що інспектором Петуховою І.О. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування лише за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, відповідачем не вживались заходи щодо проведення інспекційного відвідування за іншою адресою вказаною в направленні: АДРЕСА_2 .

Крім того, акт №ЧК548/1448/НФ від 16.10.2020 не містить відомостей про осіб, у присутності яких відбулась спроба інспекційного відвідування.

За таких обставин, суд констатує, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що 16.10.2020 відбулась спроба проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , а також не надано належних доказів ознайомлення останнього з направленням на проведення перевірки.

Отже, відповідач не мав права приступати до проведення позапланового заходу ФОП ОСОБА_1 .

Як наслідок, направлення вимоги №ЧК 548/1448/ПД від 16.10.2020 про надання документів є незаконним, оскільки відповідач не мав права приступати до проведення позапланового заходу контролю. Більш того, у наведеній вимозі вказано строк для її виконання до 11 год. 30 хв. 25.10.2020, тоді як за твердженням позивача наведена вимога отримана позивачем о 9 год. 30 хв., тобто на її виконання позивач мав 2 години, що є неможливим з урахуванням віддаленості м. Умань від м. Черкаси.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач своїми діями не міг створити перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, оскільки останнє фактично не відбулось та позивач позбавлений можливості скористатись правом брати участь у його проведенні, або недопустити посадових осіб до проведення перевірки.

За нормами абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено відповідальність у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

З аналізу наведених норм КЗпП України вбачається, що вчинення дій спрямованих на створення перешкод для проведення перевірки фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору тягнуть за собою відповідальність у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Таким чином, саме активні дії, які перешкоджають проведенню перевірки караються штрафом у стократному розмірі мінімальної заробітної плати.

Однак, заперечуючи проти позову, доказів свідомих та цілеспрямованих дій позивачем, з метою створення перешкод для проведення перевірки відповідач не надав.

В обох випадках і 16.10.2020, і 13.11.2019 позивач був відсутній під час складення актів про неможливість проведення заходу контролю. Враховуючи, що інспекторами здійснювалася позапланова перевірка, то позивач не повідомлявся про прибуття у вказані дати за місцем його реєстрації як суб`єкта господарювання: АДРЕСА_3 , а також за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач не знав про необхідність прибуття та особистої присутності під час інспекційного відвідування.

В свою чергу, жодний закон чи підзаконний нормативно-правовий акт не містять обов`язку фізичної особи-підприємця постійно перебувати за місцем своєї реєстрації як суб`єкта господарювання.

З огляду на викладене, висловлене в акті від 13.11.2020 №ЧК-548/1448/1НД твердження про створення перешкод у проведенні перевірки є безпідставним.

Суд також акцентує увагу, що відсутність тих чи інших документів на момент проведення інспекційного відвідування не може розцінюватись як перешкода для проведення перевірки, оскільки в такому випадку інспектори наділені повноваженнями задокументувати відсутність необхідних документів та фактичний допуск працівників до роботи, у разі його наявності, і застосувати передбачену законом відповідальність за допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору.

Натомість посадовими особами відповідача фактично створено процедуру письмової переписки, яка по своїй суті не є інспекційним відвідуванням та не може засвідчувати створення перешкод у проведенні саме інспекційного відвідування.

Отже, оцінивши вищевказані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач не вчиняв дій, спрямованих на створення перешкод для проведення перевірки, що вказує на незаконність прийняття оскарженої постанови та є підставою для її скасування.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 4173 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Черкаській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-548/1448/1НД/СПТД-ФС-245 від 27.11.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Черкаській області (18001 м. Черкаси, бул. Шевченка, 205, код ЄДРПОУ 39881228) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 3 Прикінцеві положення та п. 15.5 Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2020 року.

Суддя В.В. Гаращенко