
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1825/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Калівошко В.В.,
за участі:
представника позивача - Тригубенка Ю.П.,
представника відповідача - Димченко О.П.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508000/2020/000070/2 від 02.07.2020 р. та картки відмови № UA 508040/2020/00253 від 02.07.2020 р.,
встановив:
Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" (далі - позивач, ДП "Таврія") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить
- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби № UA 508000/2020/000070/2 від 02.07.2020 р. про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправним та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 508040/2020/00253 від 02.07.2020 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту від 04.05.2020 р. №040520, укладеного між позивачем та підприємством "ECCO PIVOT SOLUTIONS SL" (Іспанія), та на підставі супроводжувальних документів, компанія "ЕССО PIVOT SOLUTIONS SL" (продавець) здійснила на адресу ДП "Таврія" (покупець) поставку товару - дощувальної машини кругового типу "ЕССО", виробництва компанії "ЕССО PIVOT SOLUTIONS SL", нова, загальною вартістю 44 831,78 евро.
З метою декларування вказаного товару зі сторони позивачем подана митна декларація UA508040.2020.005499 від 02.07.2020 року, в якій була заявлена митна вартість товару у сумі 44 831,78 евро. На підтвердження митної вартості товару відповідачу було надано документи, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, зокрема, контракт, рахунок-проформа (proforma invoice) №652/20 від 07.05.2020, фактура/invoice IN20-7 від 26.05.2020 р., платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №32 від 14.05.2020 та №33 від 25.05.2020.
Однак, в порушення вимог митного законодавства, як вважає позивач, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів в бік збільшення за резервним методом визначення митної вартості товарів. Вважає підстави, зазначені в рішеннях митного органу про коригування митної вартості, не обґрунтованими. Також, позивач вважає, що ним надані всі необхідні документи на визначення вартості товарів за основним методом визначення вартості товарів. Водночас, позивач називає помилковою позицію відповідача про те, що надані позивачем під час митного оформлення товарів документи не дають можливості визначити вартість імпортованих товарів за методом ціни договору, а тому, застосування до визначення митної вартості вищезазначених товарів резервного методу визначення вартості є протиправним. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
17.08.2020 року представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступних обставин. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МК України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дії митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
В підготовче засідання, призначене на 24.09.2020 року сторони з`явились. Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 20.07.2020 року підготовче провадження у даній справі закрито, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 13.10.2020 року.
В судове засідання на вказану дату представники сторін з`явились. Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, покликаючись на доводи викладені нею в відзиві на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 04.05.2020 року між ДП "Таврія" та компанією "ECCO PIVOT SOLUTIONS SL", Іспанія, укладено контракт № 040520 (далі-Контракт) на поставку товару згідно з додатком до цього контракту, а саме: дощувальною машиною кругового типу ECCO, 482,35 м, модель PC 658, 2020 року виробництва компанії "ECCO PIVOT SOLUTIONS SL".
Відповідно до умов вказаного контракту, доповнення до нього №1 від 04.05.2020 року, рахунку-проформи (proforma invoice) №652/20 від 07.05.2020 року, рахунку-фактури (invoice) IN20-7 від 26.05.2020 року позивач отримав товар вказаний в зазначених документах.
Декларантом позивача - ФОП ОСОБА_1 для митного оформлення товару подано митну декларацію №UA508040/2020/005499 від 02.07.2020 року, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів - 44831,78 евро, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості).
Разом з митними деклараціями ДП "Таврія" для оформлення товару надано: контракту, доповнення до нього №1 від 04.05.2020 року, рахунку-проформи (proforma invoice) №652/20 від 07.05.2020, рахунку-фактури (invoice) IN20-7 від 26.05.2020 р., платіжні доручення в іноземній валюті або банківських металах №32 від 14.05.2020 та №33 від 25.05.2020, пакувального листа №7 від 26.05.2020 року, коносаменту №SMAD0045948, автотранспортної накладної №9337, декларації про походження товарів, листів продавця від 01.07.2020 року та від 18.05.2020 року позивач отримав товар згідно переліку, наведеного в зазначених документах.
Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а тому листом від 02.07.2020 року (а.с.98) запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:
- банківські платіжні документи;
- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів;
- копію митної декларації країни відправника.
На виконання вимог митного органу позивач, листом від 02.07.2020 року представник позивача вказав, що додаткові документи не можуть бути надані через їх відсутність.
За результатами опрацювання поданих позивачем документів митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 508000/2020/000070/2 від 02.07.2020 року та картку відмови № UA 508040/2020/00253 від 02.07.2020 р.
Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятих відповідачем рішень суд зазначає таке.
Так, статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
В даному конкретному випадку, з повідомлення декларанту, наявного в матеріалах справи (а.с.98) вбачається, що митницею витребувано від позивача додаткові документи, частина з яких вже була ним надана (банківські платіжні документи) проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідні повідомлення з вимогою про надання документів не містять.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Натомість, таких відомостей повідомлення органу митного контролю також не містять, що на думку суду, не дає можливості декларанту зрозуміти юридичне волевиявлення відповідача та надати документи необхідні для усунення конкретно визначених сумнівів митниці та, як наслідок, не сприяє юридичній визначеності в правовідносинах з суб`єктом владних повноважень.
Щодо підстав для коригування митної вартості, наведених відповідачем в оскарженому рішенні, суд зазначає наступне.
Так, відповідач, посилаючись на митну декларацію країни відправлення від 26.05.2020 року №VLCE2001912SMAD0045948 зазначає, що відправником зазначена компанія "RKD IRRIGAZION, SL", а також відрізняється сума по заявленому товару. Крім того, серед документів зазначених в гр. 44 митної декларації країни відправлення вказано рахунок від 24.02.2020 №ESF20/380, який не надано для підтвердження заявленого рівня митної вартості.
З приводу зазначення в якості відправника товару компанії "RKD IRRIGAZION, SL" суд вказує наступне.
Так, згідно п.3.1 контракту №040520 від 04.05.2020 року конкретні умови та місце поставки вказуються в додатку до цього контракту (а.с.45).
Згідно п.3.3 додатку №1 до контракту, сторони домовилися та визначили, що вантажовідправником товару може виступати третя особа. При цьому загальна сума контракту залишається незмінною.
Окрім зазначеного, позивачем при митному оформленні товару надано до митниці лист - роз`яснення (мовою оригіналу та переклад) в якому директор компанії "ECCO PIVOT SOLUTIONS SL" пояснює, що компанія "RKD IRRIGAZION, SL" є вантажовідправником придбаного ДП "Таврія" товару, що відповідає умовам контракту. окрім зазначеного пояснює, що компанія "ECCO PIVOT SOLUTIONS SL" входить в групу компаній "RKD IRRIGAZION, SL".
Отже, позивачем надано достатні докази та пояснення з приводу того, що відправником придбаного ним товару виступила компанія до групи якої входить компанія - продавець. Можливість здійснення відправлення товару третьою особою прямо передбачена договором, тобто не суперечить йому. Цим же контрактом визначено, що зміна вантажовідправника не впливає на вартість товару.
За вказаних умов, відмінність компанії продавця за договором з компанією вантажовідправником не може бути підставою для коригування митної вартості товарів та тверджень відповідача про не підтвердження декларантом такої вартості.
Щодо посилань відповідача на розбіжності в вартості імпортованого товару між значенням вказаним в декларації країни відправника та заявленому ДП "Таврія" при митному оформленні суд зазначає наступне.
Так, вивчивши значення, що містить декларація країни відправника (а.с.56) судом встановлено, що дійсно вартість товару в ній вказана в розмірі 43107,48 евро, тоді як ДП "Таврія" заявила митну вартість товару в розмірі 44831,78 евро.
З викладеного слідує, що декларантом при митному оформленні заявлена вартість товару вища за вартість в декларації країни відправника. Отже, заниження митної вартості товару не відбулось, а доводи відповідача про протилежне є в повній мірі необґрунтованими.
Також, відповідач стверджує про відсутність відомостей щодо включення до вартості товару витрат на транспортування та страхування.
З приводу зазначеного суд вказує, що на сьогодні застосовуються, окрім іншого Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 року Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.
Відповідно до Інкотермс-2010 CFR (Cost and Freight (... named port of destination)) (... назва порту призначення). Термін "вартість і фрахт" означає, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами CFR відсутня обов`язкова умова щодо страхування товару.
Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CFR, суд вважає, що в даному випадку Товариство не мало обов`язку додатково страхувати товар, а доказів того, що страхування товару було здійснено позивачем або продавцем товару за власної ініціативи додатково до умов поставки та договору - відповідачем не надано.
Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та транспортування вантажу, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються, так як страхування товару не здійснювалось, а доказів протилежного - не надано.
Враховуючи викладене, з огляду на визначені зовнішньоекономічним контрактом №040520 від 04.05.2020 року умови поставки, всі витрати із завантаження, пакування, маркування та транспортування товару вже є включеними продавцем у фактурну вартість товару, а тому додаткові витрати на страхування та транспортування товару до порту, згідно з вимогами частини десятої статті 58 МК України, Товариство не понесло. За таких обставин, вимоги Митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої Товариством, на цій підставі - необґрунтованим.
Крім того, п.4.4 контракту №040520 від 04.05.2020року передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: контракт - 2 оригінали, додаток до контракту - 2 оригінали, інвойс - 2 оригінали, пакувальний лист - 2 оригінали, сертифікат походження або ЕВРО-1, коносамент - 3 оригінали, експортна декларація - 1 копія.
Тобто, за умовами контракту не передбачено передачу покупцю документів про страхування вантажу.
У документах, надання покупцеві яких передбачено контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, контракті №040520 від 04.05.2020року, додатку №1 до контракту №040520 від 04.05.2020року, сертифікаті походження №007/2020, рахунці-проформі (proforma invoice) №652/20 від 07.05.2020, рахунку-фактури (invoice) IN20-7 від 26.05.2020 р. вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CFR YUZHNY.
За таких обставин суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п.8 ч.2 ст.53 МК України.
Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. по справі № 821/829/18 (адміністративне провадження № К/9901/5724/19), від 14.08.2018 р. по справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження № К/9901/48422/18).
Отже, відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, оскільки ним не наведено обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті Угоди. Більш того, відповідно до положень МК України застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього Кодексу.
Таким чином, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів на користь його твердження про заявлення ДП "Таврія" не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості товарів.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 рішення №UA508000/2020/000070/2 про коригування митної вартості товарів вартість товару скориговано на підставі наявної у митного органу митної декларації від 24.06.2020 р. № UA500050/2020/206761. Суд зазначає, що товар в наведеній декларації не є аналогічним товару, що імпортується позивачем. Різниться виробник, країна походження та найголовніше, в декларації на підставі якої здійснено коригування вартість в 75000,00 дол. США вказана за три комплекти системи поливу садів, тоді як позивач імпортував одну зрошувальну кругову колісну машину.
Таким чином правомірність застосування відповідачем для коригування митної вартості товарів зазначених в оскаржуваних рішеннях митних декларацій не підтверджена.
Також в графі 33 рішення зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Отже, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Та, найголовніше - товар, інформація щодо митної вартості за яким взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості товарів позивача не зазначений в рішенні, є посилання лише на митну декларацію.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття ним оскарженого рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товарів було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 02.07.2020 №UА508000/2020/000070/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 508040/2020/00253 від 02.07.2020 р.
Судові витрати розподілено згідно статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) № UA 508000/2020/000070/2 від 02.07.2020 р. про коригування митної вартості товарів.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспорних засобів комерційного призначення № UA 508040/2020/00253 від 02.07.2020 р.
Стягнути з Чорноморської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Дочірнього підприємства "Таврія" Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Агро ЛТД" судові витрати у розмірі 12253 (дванадцять тисяч двісті п`ятдесят три) грн. 76 коп., шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 жовтня 2020 р.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 108020200
Судове рішення № 92411111, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/1825/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: