Рішення № 92411008, 26.10.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2020 року № 520/13152/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Зінченко А.В., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила суд :

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 24.09.2019 р.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати пенсію ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника з вересня 2020 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області виплатити за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку із втратою годувальника з вересня 2019 року по серпень 2020 року у сумі 42 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача, ОСОБА_2 , 1989 р.н. при проходження ним військової служби за контрактом, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 17.07.2017 р.

Згідно ч.3 ст. 30 ЗУ №. 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

У рішенні ГУ ПФУ у Харківській області, що оскаржується зазначено, що: відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсії за віком мають особи за наявністю страхового стажу з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 не менш 26 років. Згідно довідки Слобідського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) м. Харкова від 30.08.2019 № 43919/02.18.20 страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 10 місяців 23 дні тому, підстав для призначення пенсії в разі втрати годувальника немає.

Позивач не згодна зі вказаним рішенням, вважає його протиправним, а тому звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд розглянув надані матеріали справи та надаючи правову оцінку вищенаведеному вважає за необхідним вказати наступне.

У вересні 2019 року на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли документи від Харківського обласного військового комісаріату для призначення пенсії по втраті годувальника на ОСОБА_1 (за померлого сина ОСОБА_2 ).

Управлінням застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто документи для призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 та рішенням від 24.09.2019 року повідомлено про відсутність підстав для призначення пенсії по втраті годувальника виходячи з наступного:

Згідно ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року (далі - Закону № 2262-ХІІ), право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також не працездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Пунктом «в» ст. 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є особами з інвалідністю.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи за наявністю страхового стажу з 01.01.2019 по 31.12.2019 не менше 26 років.

Згідно довідки Слобідського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) м. Харкова від 30.08.2019 року № 43919X02.18.20 (копія додається) страховий стаж ОСОБА_1 складає - 21 рік 10 місяців 23 дні.

Частиною. З статті 30 Закону № 2262-ХІІ визначено, що батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років. - для жінок.

Суд вказує, що посилання позивачки на ч. З ст. 30 Закону № 2262-ХІІ не можуть бути застосовані для призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки дана норма Закону застосовується лише для призначення дострокової пенсії за віком.

Оскільки згідно заяви від 03.09.2019 року ОСОБА_1 зверталась за призначенням пенсії саме по втраті годувальника, тому підстав для призначення пенсії по втраті годувальника - немає.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати» (Закон № 2050- III) підприємства, установи, організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 4 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Отже, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому, суд враховує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої положеннями зазначеного Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.

Таким чином, обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що вказана у постанові від 16.04.2020 у справі за № 200/11292/19-а.

У даному випадку, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

Слід також зазначити, що у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 по справі № 404/6317/16-а, від 11.07.2018 року по справі №487/6923/16-а, від 18.09.2018 по справі № 522/535/17, від 25.10.2018 по справі № 420/1410/17 зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, враховуючи їх передчасність, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Враховуючи відсутність підстав вважати, що право на отримання компенсації при відновленні виплати пенсії буде порушено відповідачем, задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відповідно до зазначеного, суд вказує, що Управління здійснювало свої повноваження в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України, а отже своїми діями права та законні інтереси Позивача не порушило.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 245, 246 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко